Для притягнення до кримінальної відповідальності за неподання декларації попереднє письмове повідомлення від НАЗК не вимагається – позиція Верховного Суду

Для притягнення суб’єкта декларування до кримінальної відповідальності за неподання декларації за статтею 366-3 Кримінального кодексу не вимагається попереднього письмового повідомлення від НАЗК про факт неподання особою декларації. На це вказав Касаційний кримінальний суд Верховного Суду у постанові від 4 лютого 2025 року по справі №629/5254/21.

Обставини справи

Особа, яка була уповноважена на виконання функцій держави та суб'єктом декларування, умисно не подала декларацію за 2020 рік.

Місцевий суд засудив особу за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 366-3 КК. На підставі п. 1 ч. 1 ст. 49, ч. 5 ст. 74 КК звільнив її від призначеного покарання у зв’язку із закінченням строку давності притягнення до кримінальної відповідальності.

Апеляційний суд скасував вирок місцевого суду та закрив кримінальне провадження стосовно на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК через відсутність в діянні особи складу кримінального правопорушення.

У касаційній скарзі прокурор стверджує, що апеляційний суд дійшов помилкового висновку про те, що для необхідності притягнення обвинуваченої до кримінальної відповідальності за ст. 366-3 КК має бути доведено факт отримання нею повідомлення НАЗК про неподання декларації.

Позиція Верховного Суду

Касаційний кримінальний суд скасував ухвалу апеляційного суду і призначив новий розгляд у суді апеляційної інстанції.

ККС ВС не погодився з позицією суду апеляційної інстанції про те, що відсутність повідомлення НАЗК про факт неподання декларації особою виключає можливість притягнення її до кримінальної відповідальності за ст. 366-3 КК.

Положення ст. 366-3 КК не містить гіпотези, яка б ставила в залежність застосування диспозиції цієї статті від письмового повідомлення НАЗК суб’єкта декларування про факт неподання декларації.

Відповідно до Закону «Про запобігання корупції» НАЗК здійснює письмове повідомлення суб’єкта декларування, коли подія неподання декларації вже відбулася, що не звільняє відповідного суб’єкта від обов’язку подання такої декларації. При цьому абзац 2 ч. 2 ст. 51-2 цього Закону містить імператив одночасного повідомлення, серед інших, спеціально уповноваженого суб’єкта у сфері протидії корупції про факт неподання декларації відповідним суб’єктом декларування, для відповідного реагування у межах своєї компетенції.

Проте для початку досудового розслідування, у разі виявлення слідчим, прокурором в діях суб’єкта декларування ознак кримінального правопорушення, передбаченого ст. 366-3 КК, за змістом положень ст. 214 КПК не передбачено обов’язкового попереднього письмового повідомлення НАЗК суб’єкта декларування про факт неподання декларації.

Автор: Наталя Мамченко

Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.