Мобілізація без проходження ВЛК – не привід для звільнення з військової служби: як судді Верховного Суду пояснили своє рішення

Як писала «Судово-юридична газета», Верховний Суд повідомив, що виніс рішення, з якого випливає, що встановлення факту порушення ТЦК процедури мобілізації не призводить до необхідності звільнення незаконно мобілізованого чоловіка з військової служби. Йдеться про справу №160/2592/23, постанову в якій винесли 5 лютого 2025 року колегія суддів у складі Сергія Уханенка, Олесі Радишевської та Ольги Кашпур.

Суть спору

Чоловік звернувся до суду з позовом до ТЦК та військової частини, в якому просив визнати протиправними дії ТЦК щодо призову під час мобілізації та зобов`язати військову частину звільнити його з військової служби.

Зазначив, що ТЦК було вчинено протиправні дії щодо призову, оскільки не було проведено медичного обстеження ВЛК стану його здоров`я. Позивач уважав, що належним способом захисту його порушеного права є зобов`язання військової частини прийняти рішення про звільнення зі служби.

Рішення судів першої та апеляційної інстанцій

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 6.05.2024 адміністративний позов чоловіка було задоволено. Постановою Другого апеляційного адміністративного суду 6.08.2024 апеляційну скаргу військової частини залишено без задоволення, а рішення Харківського ОАС – без змін.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що відповідачем не надано жодних доказів проведення позивачу медичного огляду та взяття до уваги результатів такого огляду під час призову. Отже, були відсутні правові підстави для висновку, що позивач придатний за станом здоров`я, а тому, відповідно, вчинено протиправні дії.

Суди обох інстанцій зазначили, що належним відновленням порушених прав позивача є відновлення становища особи, яке існувало до такого порушення прав, а тому необхідно зобов`язати військову частину прийняти рішення про звільнення позивача з військової служби.

Військова частина подала до Верховного Суду касаційну скаргу. Там вказали, що відновлення порушеного права шляхом звільнення з військової служби без визначення для нього законної підстави для звільнення вказує на формальність судових рішень, оскільки звільнення позивача автоматично стає наслідком повторного призову позивача.

На думку військової частини, ефективним способом захисту порушених прав позивача є проведення медичного огляду військово-лікарською комісією та «усунення тієї прогалини», яка була допущена під час призову позивача в березні 2022 року, і надалі за наявності відповідного висновку ВЛК відповідач прийме рішення про звільнення на підставі закону.

Позиція Верховного Суду

Військова частина не оскаржила судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у частині задоволених позовних вимог щодо визнання протиправними дій ТЦК щодо призову позивача. У зв`язку з цим суд касаційної інстанції не переглядає судові рішення у вказаній частині.

Натомість Верховний Суд вирішив розглянути питання в контексті обраного чоловіком способу захисту порушеного права.

Так, позивач, звертаючись до суду першої інстанції за захистом, пов`язував порушення прав із недотриманням порядку проведення його призову, що полягає в непроходженні медичного огляду під час призову на військову службу.

Як було встановлено судами попередніх інстанцій, і сторонами не оскаржується, під час призову позивача не було встановлено придатності позивача за станом здоров`я, чим порушено процедуру призову.

Отже, у спірних правовідносинах порушеним є право позивача на належну процедуру його призову.

Обраний же позивачем спосіб захисту порушеного права, який в подальшому застосовано судами обох інстанцій за наслідками розгляду справи, - звільнення з військової служби, на думку ВС, є неефективним, адже не вирішує правомірності акту, який приймається за результатом проведеної процедури призову.

Суд наголошує, що відновлення порушеного права повинно відбуватися в межах спірних правовідносин, відповідно, за участю їхніх учасників. Водночас зобов`язання військової частини звільнити позивача з військової служби виходить за межі правовідносин між відповідачем та позивачем щодо порядку його призову на військову службу під час мобілізації, яка є предметом розгляду в цій справі.

Іншими словами, такий спосіб захисту порушеного права втручатиметься в інші правовідносини, які врегульовані іншими правовими нормами, що не досліджувалися судами попередніх інстанцій, і створюватиме ситуацію невиконуваності судового рішення.

До того ж, факт непроходження позивачем медичного огляду під час його призову не є свідченням непридатності позивача до військової служби та не є підставою для звільнення позивача з військової служби відповідно до статті 26 Закону «Про військовий обов`язок і військову службу», яка визначає виключний перелік таких підстав.

Судді КАС ВС також вказали, що в позовній заяві позивач не згадав про стан свого здоров`я, натомість у судовому засіданні зазначив про відсутність хвороб, які б свідчили про його ймовірно можливу непридатність до військової служби.

Таким чином, позовна вимога про зобов`язання військової частини прийняти рішення про звільнення з військової служби не відповідає суті порушеного права позивача, а задоволення цієї вимоги не призведе до поновлення такого права, а тому висновки судів обох інстанцій у цій частині є помилковими.

«У контексті вказаного варто наголосити, що процедура призову військовозобов`язаного на військову службу під час мобілізації є незворотною, тобто такою, що вже відбулася, а визнання процедури призову протиправною не спричинює відновлення попереднього становища особи, призваної на військову службу» – підкреслили судді Верховного Суду.

Аналогічно проведення медичного огляду позивача військово-лікарською комісією в порядку, визначеному Положення №402, також не впливатиме на відновлення порушеного права позивача в контексті порушеної процедури призову, яка є, власне, предметом спору в цій справі.

Отже, доводи касаційної скарги щодо обрання такого способу захисту, як проведення медичного огляду позивача ВЛК для усунення порушення порядку проведення призову, Верховний Суд уважає необґрунтованими з огляду на неможливість відновлення порушеного права позивача.

Отже, Верховний Суд касаційну скаргу військової частини задовольнив частково, рішення Харківського окружного адміністративного суду та постанову Другого апеляційного адміністративного суду в частині зобов`язання військової частини прийняти рішення про звільнення чоловіка з військової служби скасував.

Разом з тим, ВС не погодився з ідеєю військової частини «усунути прогалину» у порушення процедури шляхом проведення медичного огляду чоловіка.

Таким чином, незаконність дій ТЦК встановлена судами і залишена в силі Верховним Судом, а от що робити далі цьому чоловіку та військовій частині – тепер незрозуміло.

Нагадаємо, що член колегії суддів Олеся Радишевська також раніше висловила окрему думку у справі щодо перетину кордону студентами іноземних вишів, вказавши, що таке право для них обмежене.

Автор: Наталя Мамченко

Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.