Єврокомісія 30 жовтня оприлюднила доповідь про політику розширення ЄС, де в цілому схвально оцінила успіхи України на шляху вступу до ЄС. Як зазначається, прогрес у реформах, пов’язаних із засадами політики розширення, був відзначений у Чорногорії, Албанії, Молдові та Україні.
Отже, як вказала Єврокомісія в доповіді, «Україна виконала всі невиконані кроки, визначені у висновку Комісії за 2022 рік».
«Україна продовжувала заохочувати доброчесність і заслуги в судовій системі, а також зміцнювати антикорупційну інституційну базу та нарощувати результати правозастосування у справах про корупцію на високому рівні.
Україна також переглянула своє законодавство щодо захисту прав осіб, які належать до національних меншин. Обмеження основних прав, пов’язані з воєнним станом, залишаються загалом пропорційними. Влада також просунулася у впровадженні важливих реформ у рамках Плану Ukraine Facility» - зазначено у документі.
Незважаючи на прогрес у фундаментальних реформах, на думку Єврокомісії, потрібні подальші зусилля.
Так, Україні слід продовжувати зосереджуватись на подальшому створенні надійного досвіду правоохоронної діяльності у справах про корупцію на високому рівні, щоб подолати системну корупцію, а також консолідувати доброчесність, професіоналізм та ефективність у судовій системі та правоохоронному секторі, і активізувати боротьбу з організованою злочинністю.
Також йдеться про необхідність впровадження зміненого законодавства щодо захисту прав осіб, які належать до національних меншин, у тісній співпраці з представниками національних меншин, реформу державного управління та децентралізацію.
Заходи з підтримки ремонту та реконструкції інфраструктури будуть ключовими для повного відновлення економіки, особливо в енергетичному секторі, «який потребує подальшої децентралізації та покращення управління».
Скринінг законодавства, як зазначено, «просувається гладко». Після ратифікації Україною Римського статуту Міжнародного кримінального суду необхідно вжити подальших заходів для забезпечення повного приведення національного законодавства у відповідність.
«Якщо Україна виконає всі умови, Комісія з нетерпінням чекає на відкриття переговорів щодо кластерів, починаючи з основ, якнайшвидше у 2025 році» - підсумувала Єврокомісія. Нагадаємо, що до цих основ належить, зокрема, питання судової гілки влади.
«Постійні зусилля деяких країн щодо ефективного впровадження реформ юстиції та проведення перевірок на доброчесність призвели до зміцнення незалежності та підзвітності судової системи, зокрема в Албанії, Молдові та Україні.
Боснія і Герцеговина також розпочала підготовку до перевірки доброчесності в усіх судових органах. Однак у більшості країн загрози для незалежності судової влади залишилися» - йдеться у доповіді.
Разом з тим, Єврокомісія також констатує, що країни, які претендують до ЄС, «стикаються зі значними проблемами, що впливають на якість та ефективність їх систем правосуддя: невиконані судові рішення, труднощі із заповненням відкритих вакансій та недостатнє фінансування».
Також Єврокомісія вважає, що корупція залишається проблемою в державному та приватному секторах у країнах розширення.
«Потрібні антикорупційні стратегії та систематична оцінка ризиків у ключових секторах» - зазначено у документі.
Крім того, на думку ЄК, потрібні заходи стосовно доброчесності на державній службі, а антикорупційним органам – потрібно більше ресурсів, ширші та незалежні повноваження та свобода від неправомірного політичного втручання та впливу.
Також, на думку європейських партнерів, потрібно розширювати можливості для «забезпечення арешту та конфіскації злочинних активів».
Крім того, «потрібні більші зусилля для боротьби з дискримінацією, зокрема щодо лесбіянок, геїв, бісексуалів, транссексуалів, інтерсексуалів та квір (ЛГБТІК), ромів та інших меншин. Необхідні також зусилля для запобігання послабленню недискримінаційного законодавства та основних прав».
Прогрес у сфері правосуддя, свободи та безпеки, правоохоронної та судової співпраці між ЄС та країнами розширення продовжує розвиватися дуже, але проблеми залишаються.
«Організовані злочинні групи з України, Молдови та Грузії активно займаються незаконним перевезенням мігрантів, торгівлею людьми, контрабандою товарів, наркотиками та зброєю, кіберзлочинністю та іншими злочинами, такими як шахрайство з документами. Операційний потенціал та інструменти митниці та прикордонної служби все ще недостатні в багатьох країнах розширення, щоб впоратися з цими викликами» - зазначає у доповіді Єврокомісія.
При цьому кандидати до ЄС та потенційні кандидати повинні мати повністю функціонуючі національні системи управління до того моменту, коли вони будуть прийняті до ЄС. Це передбачає підготовку Шенгенського плану дій, підкріпленого функціональним моніторингом.
Стосовно економіки Єврокомісія відзначає, що «поглиблена та всеосяжна зона вільної торгівлі ЄС з Україною довела, що є ефективним інструментом для створення умов для покращення економічних і торговельних відносин».
Водночас, як зауважили в ЄК, «щоб відобразити занепокоєння зацікавлених сторін ЄС, для деяких чутливих сільськогосподарських секторів було запроваджено посилений захисний механізм і екстрене гальмо».
Як вказує Єврокомісія, історична можливість пов’язати своє майбутнє з ЄС відкрита для десяти партнерів, включаючи шість із Західних Балкан, а також Туреччину, Україну, Молдову та Грузію.
Але процес розширення продовжує базуватися на заслугах і залежить від об'єктивного прогресу, досягнутого кожним із партнерів, що вимагає рішучості здійснити незворотні реформи.
Автор: Наталя Мамченко
Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.