Рішенням РНБО від 22 жовтня Національному агентству з питань запобігання корупції (НАЗК), яке перед цим перевіряло декларацію керівниці Хмельницького обласного центру МСЕК Тетяни Крупи, доручили перевірити стан імплементації рекомендацій.
А саме, НАЗК рекомендовано перевірити до 30 листопада стан імплементації рекомендацій, визначених у дослідженні «Топ-10 корупційних ризиків МСЕК щодо встановлення інвалідності», яке було проведено ще у 2021 році.
Також НАЗК має розробити та забезпечити до 31 грудня внесення на розгляд Кабміну законопроектів про внесення змін до Кримінального кодексу та Цивільного процесуального кодексу, які б визначали голову й членів МСЕК суб’єктами кримінальної відповідальності за незаконне збагачення та відповідачами у справах про визнання необґрунтованими активів, тобто, про цивільну конфіскацію.
Нагадаємо, НАЗК, яке очолює обраний з вирішальним голосом міжнародних експертів Віктор Павлущик, 7 жовтня повідомило, що розпочинає повторну повну перевірку декларації керівниці Хмельницького обласного центру МСЕК Тетяни Крупи, у якої під час обшуків, як повідомляється, виявили лише готівкою майже 6 млн доларів США.
«Зазначеної суми готівки у деклараціях не зазначено. Такі нововиявлені обставини є підставою для повторної перевірки декларації попри те, що раніше НАЗК уже здійснило повну перевірку декларації за 2023 рік, встановило ознаки недостовірних відомостей та скерувало обґрунтований висновок до Національної поліції України для відповідного реагування» - констатували у НАЗК.
Результати повторної перевірки обіцяють оприлюднити на сайті НАЗК. Наразі результати першої повної, за словами НАЗК, перевірки декларації Тетяни Крупи, на сайті НАЗК знайти важко.
Слід зауважити, що раніше у НАЗК повідомили про зміну порядку проведення перевірки декларацій внаслідок ухваленого Верховною Радою закону.
«Кожна декларація піддається автоматичній повній перевірці. З використанням інформаційних продуктів декларація проходить звірку з державними реєстрами і базами даних, і через встановлення відповідності/невідповідності. Потім декларація оцінюється на предмет необгрунтованих активів. Тобто, вона проходить випробовування формулою незаконного збагачення. І якщо розбіжностей і ознак необґрунтованих активів немає, ця декларація вважається такою, що пройшла автоматичну перевірку» - пояснювали у НАЗК.
Також нагадаємо, що наприкінці травня 2024 року голова Комітету Верховної Ради з питань запобігання корупції Анастасія Радіна зазначила, що НАЗК було перевірено третину декларацій посадовців керівного складу ТЦК (541 із приблизно 1700 осіб).
«З усіх проаналізованих кейсів відкрито лише 8 справ з ознаками корупційних правопорушень, а це свідчить про те, що керівників ТЦК, які несуть службу законно і сумлінно, у рази більше, ніж може здаватися» - заявила Анастасія Радіна.
Також нагадаємо, що раніше автор поправки про виключення членів лікарсько-консультативних комісії (ЛКК) з числа суб’єктів декларування, голова Комітету Верховної Ради з питань антикорупційної політики Анастасія Радіна пояснила, чому було потрібне таке рішення.
Автор: Наталя Мамченко
Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.