Деклараціям посадовців після автоматичної перевірки будуть присвоювати коефіцієнти ризику, а охоплення повними перевірками буде значно ширшим. Про це розповів заступник голови Національного агентства з питань запобігання корупції (НАЗК) Артем Ситник, говорячи про зміни у регулюванні після прийняття закону про відновлення декларування.
Так, раніше НАЗК могло провести, умовно, перевірку лише тисячі декларацій з мільйону поданих в рамках однієї деклараційної кампанії.
Як пояснив Артем Ситник, закон у попередній редакції передбачав «обов’язкової повної перевірки» стосовно широкого переліку «високих» посад – Президент, члени Кабміну, парламенту, керівники держорганів тощо, але, виходячи з обмеженого ресурсу НАЗК і величезного масиву декларацій, у НАЗК встигали перевірити лише тисячу декларацій.
«В основному, повна перевірка проводилася стосовно одних й тих самих осіб, бо після закінчення кампанії декларування все йшло по колу. Ми починали з Президента і спускалися далі по ієрархії декларантів.
Фактично більше 99% декларацій не були охоплені системним контролем з боку НАЗК. Ці декларації потрапляли у поле зору НАЗК лише після звернення з приводу порушень декларанта (а його декларація могла знаходитися в «нижньому» пулі, до якого ніколи не доходила ця обов’язкова повна перевірка), або після журналістських розслідувань, або матеріалів правоохоронних органів, зокрема НАБУ. Тоді проводилася повна перевірка.
Підхід мав певні вади. Адже всі очікували, що перевірятися будуть всі декларації. Але такого ресурсу у НАЗК не було. І тому ми вислуховували критичні зауваження про те, що НАЗК перевіряє дуже мало декларацій. Адже основна частина декларацій не охоплювалася повною перевіркою НАЗК», - зазначив Артем Ситник.
Кожній декларації присвоять коефіцієнт
Як зазначив заступник голови НАЗК, змінами до закону слово «обов’язкова» виключена. Тож залишилася лише «повна перевірка декларацій». Це дає НАЗК можливість застосувати більш гнучкий та ризикоорієнтований підхід.
«Коли були призупинені повні перевірки, ми намагалися використати цю паузу, щоб напрацювати ІТ-продукти, які зможуть забезпечити здійснення ризикоорієнтованого підходу.
На сьогоднішній день всі декларації, які будуть подані, охопить увага НАЗК, і вони будуть оцінені через призму автоматичної перевірки.
Це означає, що кожна декларація піддається автоматичній повній перевірці. З використанням інформаційних продуктів декларація проходить звірку з державними реєстрами і базами даних, і через встановлення відповідності/невідповідності. Потім декларація оцінюється на предмет необгрунтованих активів. Тобто, вона проходить випробовування формулою незаконного збагачення. І якщо розбіжностей і ознак необґрунтованих активів немає, ця декларація вважається такою, що пройшла автоматичну перевірку.
Проте це не означає, що декларація пройшла повну перевірку. Вона просто має мінімальний коефіцієнт ризику.
Після автоматичної перевірки декларант про результат в своєму кабінеті отримує відповідне повідомлення», - пояснив Артем Ситник.
Він прогнозує, що приблизно третина декларацій пройде таку автоматичну перевірку.
«Якщо декларація не пройшла автоматичну перевірку, це ще не означає, що декларант нестиме відповідальність. Кожній такій декларації будуть присвоюватися коефіцієнти ризику. Чим вищий коефіцієнт ризику – тим більше шансів, що ця декларація потрапить на повну перевірку.
Тому ми, в першу чергу, будемо займатися тими деклараціями, які мають вищий коефіцієнт ризику, і звідси й відсоток реагування по деклараціям, щодо яких проведуть повну перевірку, буде набагато вищий, аніж коли ми застосовували підхід, який був до законодавчих змін», - зазначив заступник голови НАЗК.
Також він підкреслив, що проходження автоматичної перевірки зовсім не означає, що НАЗК не зможе повернутися до такої декларації та провести згодом по ній повну перевірку.
«Може статися, що з’явиться інформація від компетентних органів інших країн чи правоохоронних органів чи журналістів про те, що декларація пройшла формулу незаконного збагачення, але при цьому у декларанта є майно за кордоном, яке не враховано у декларації, і вартість якого перевищує його доходи. Тоді ми до такої декларації повертаємося.
Як приклад, це декларація одеського воєнкома, коли його декларація, більш менш, відповідала логічним правилам і не мала ознак незаконного збагачення, але з’явилася інформація про майно за кордоном», - зазначив він.
Автор: Наталя Мамченко
Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на нашу сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.