Додаткова винагорода є одноразовим додатковим видом грошового забезпечення, а не щомісячним – Верховний Суд вказав на помилковість висновків судів

За своєю правовою природою додаткова винагорода, установлена пунктом 1 постанови Кабміну від 28 лютого 2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім’ям під час дії воєнного стану», є одноразовим додатковим видом грошового забезпечення.

На це вказав у постанові від 27 березня 2025 року Верховний Суд у складі колегії суддів КАС, розглянувши касаційну скаргу Головного управління Національної поліції в Житомирській області на рішення судів у справі № 240/2921/23.

Обставини справи

Позивачка звернулася до суду з позовом до Головного управління Національної поліції в Житомирській області, у якому вказала, що при звільненні з поліції їй були виплачені не всі належні суми грошового забезпечення, передбачені постановою Кабміну від 28 лютого 2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім’ям під час дії воєнного стану», при нарахуванні одноразової грошової допомоги при звільненні в розмірі 25% місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби та компенсація за невикористані дні відпустки.

Судами попередніх інстанцій позов задоволено частково, визнано протиправними дії відповідача щодо невключення індексації та додаткової винагороди до складу грошового забезпечення при обчисленні одноразової допомоги, а також зобов’язано провести відповідний перерахунок і виплату.

Позиція Верховного Суду

Верховний Суд касаційну скаргу задовольнив, скасував рішення судів попередніх інстанції в оскаржуваній частині та ухвалив в цій частині нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовив.

Вирішуючи питання того, чи є додаткова винагорода, передбачена постановою №168, винагородою, яка має постійний характер та підлягає включенню до складу місячного грошового забезпечення для визначення розміру одноразової грошової допомоги при звільненні зі служби в поліції, пункт 1 постанови № 168 чітко і однозначно передбачає, що:

• додаткова винагорода за своєю суттю є тимчасовою (непостійною) виплатою поліцейського, оскільки установлюється на період дії воєнного стану та прямо залежить від наявності (дії) в Україні правового режиму воєнного стану;
• розмір додаткової винагороди не є сталим, адже вона виплачується пропорційно в розрахунку на місяць в залежності від виконання завдань та часу приймання поліцейським участі в бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії та перебування безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів;
• визначається наказами командирів (начальників).

Отже, за відсутності принаймні однієї із указаних умов, виплата додаткової винагороди не здійснюється.

За своєю правовою природою, додаткова винагорода, установлена пунктом 1 постанови №168, є одноразовим додатковим видом грошового забезпечення.

Таким чином висновок судів попередніх інстанцій про те, що передбачена Постановою №168 додаткова винагорода відповідає ознакам щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, оскільки є щомісячною та має постійний характер, є помилковим.

Автор: Наталя Мамченко

Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.