Нацбанк підготував зміни, які можуть спростити арешт і стягнення коштів виконавчою службою

Національний банк України пропонує оновити Інструкцію про безготівкові розрахунки в національній валюті користувачів платіжних послуг. Зокрема врегулювати питання щодо примусового списання (стягнення) коштів із рахунку платника, який закритий за ініціативою платника чи його надавача платіжних послуг або змінений за ініціативою надавача платіжних послуг. Відповідні норми містить проект постанови Правління НБУ «Про затвердження Змін до Інструкції про безготівкові розрахунки в національній валюті користувачів платіжних послуг».

Зокрема, пропонується новим пунктом 82-1 встановити, що арешт, накладений на кошти, не припиняється в разі зміни номера рахунка платника відповідно до процедури зміни рахунку, визначеної  Інструкцією №162.

Документ про арешт коштів надавач платіжних послуг і надалі обліковує відповідно до вимог, установлених абзацами 2 і 3 пункту 82 розділу V цієї Інструкції.  Зокрема, документ про арешт коштів банк і надалі обліковує за відповідним позабалансовим рахунком.  Кошти, арештовані на рахунку платника, банк перераховує та обліковує за балансовим рахунком з обліку коштів за недіючими рахунками для подальшого виконання платіжної інструкції стягувача в разі її надходження.

Кошти, арештовані на рахунку платника, який був закритий у зв’язку зі зміною номера рахунку за ініціативою надавача платіжних послуг, надавач платіжних послуг перераховує та обліковує за новим рахунком платника для подальшого виконання платіжної інструкції стягувача в разі її надходження.

Надавач платіжних послуг платника, у разі надходження платіжної інструкції на примусове списання (стягнення) коштів з рахунку платника, за яким раніше обліковувалися арештовані кошти та який був закритий у зв’язку зі зміною номера рахунку за ініціативою надавача платіжних послуг, має забезпечити виконання такої платіжної інструкції у порядку, визначеному розділом ІV цієї Інструкції.

Також банк чи інший надавач платіжних послуг звіряє номер рахунку платника з відповідним номером рахунку на якому раніше обліковувалися арештовані кошти та який був закритий за ініціативою платника або надавача платіжних послуг платника, або змінений за ініціативою надавача платіжних послуг.

Крім того, встановлюється новий перелік реквізитів, які повинна містити платіжна інструкція на примусове списання (стягнення) коштів, оформлена стягувачем (органом державної виконавчої служби/приватним виконавцем) в електронній або паперовій формі.

Як зазначає Нацбанк, це сприятиме вдосконаленню порядку безготівкових розрахунків користувачів платіжних послуг в національній валюті в частині визначення дій надавачів платіжних послуг під час здійснення кредитового переказу коштів та дебетового переказу коштів без згоди платника, тобто, примусового списання чи стягнення коштів.

Як раніше писала «Судово-юридична газета», осіб, які ухиляються від військового обліку – зокрема, не повідомили державі свої актуальні дані, і добровільно не сплатять штрафи, які їм «випише» ТЦК, може чекати стягнення коштів з рахунків та навіть нерухомого майна.

Для фізичних осіб штраф за КУпАП може складати від 17 тисяч до 25,5 тисяч грн, для посадовців юридичних осіб – до 59,5 тисяч грн.

Постанова ТЦК є виконавчим документом.

Надалі ухилянт потрапить до Єдиного реєстру боржників.

З урахуванням цифровізації багатьох процесів процес стягнення може бути досить швидким, і боржники, які злісно ухиляються від мобілізації, можуть в один день опинитися без коштів (спочатку) і майна (якщо коштів на рахунку недостатньо).

Нагадаємо, раніше «Судово-юридична газета» писала, що зарплатну картку чоловіка було заблоковано внаслідок несплати штрафу ТЦК за порушення правил військового обліку, але він вважав, що має право на бронювання, бо є працівником телемарафону.

Автор: Наталя Мамченко 

Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.