Зміни до КПК, створення Вищого адмінсуду, аудит НАБУ, склад наглядової ради «Укренерго», курс і збір податків – які умови назвали в МВФ

11:41, 11 вересня 2024
У заяві МВФ вказано, що війна продовжиться у 2025 році, і перелічені відповідні реформи для України, аби вона могла отримати фінансування.
Зміни до КПК, створення Вищого адмінсуду, аудит НАБУ, склад наглядової ради «Укренерго», курс і збір податків – які умови назвали в МВФ
Слідкуйте за актуальними новинами у соцмережах SUD.UA

Команда Міжнародного валютного фонду (МВФ) на чолі з Гевіном Греєм провела в Києві дискусії з українською владою протягом 4-10 вересня щодо П’ятого перегляду 4-річної угоди про розширене фінансування (EFF) України.

«Співробітники МВФ і українська влада досягли домовленості на рівні персоналу щодо П’ятого перегляду EFF. Угода підлягає схваленню виконавчою радою МВФ, розгляд якої очікується в найближчі тижні» - зазначив Гевін Грей.

За умови схвалення виконавчою радою МВФ Україна отримає доступ до близько 1,1 мільярда доларів США.

Судячи з заяви МВФ, надалі Україна має посилити збір податків, а також боротьбу з ухиленням від їх сплати, продовжити реалізацію Національної стратегії доходів (НСД).

Також має бути проведена реформа митниці. Зокрема, має бути посилена ключова роль Міністерства фінансів у нагляді за митницею, а також потрібно реформувати процес відбору керівника митниці та інших ключових посадовців. Нагадаємо, 29 серпня Комітет з питань податкової політики рекомендував Верховній Раді прийняти у другому читанні та в цілому законопроект 6490-д щодо встановлення особливостей проходження служби в митних органах та проведення атестації посадових осіб митних органів.

Стосовно курсу (раніше повідомлялося, що МВФ наполягає на девальвації гривні), то, як вказано у заяві, «обмінний курс повинен продовжувати діяти як амортизатор і пристосовуватися до ринкових фундаментальних показників, тим самим допомагаючи зберегти зовнішню стабільність».

Крім того, у МВФ перерахували реформи, які потрібно провести Україні. Йдеться про наступні.

Зміни до КПК. Як раніше писала «Судово-юридична газета», йдеться про те, щоб скасувати обов’язкове закриття досудового розслідування у зв’язку зі спливом строків досудового розслідування після повідомлення про підозру, а також після закінчення строків і клопотання обвинуваченого або потерпілих осіб надати повноваження слідчому судді своєчасно зобов’язати прокурорів прийняти рішення про досудове розслідування (закрити провадження або завершити досудове розслідування), або відхилити клопотання (структурний орієнтир – кінець жовтня 2024 р.). По суті, сплив строків, який був виділений правоохоронцям, щоб провести розслідування після повідомлення особи про підозру, не буде підставою для закриття справи. 

Створення нового Вищого адміністративного суду. Раніше ми писали, що відповідно до вимог МВФ Україна повинна до грудня 2024 року прийняти закон про створення нового суду, який розглядатиме адміністративні справи проти національних державних органів (наприклад, НБУ, НАБУ, НАЗК) суддями, які пройшли належну перевірку на професійну компетентність та доброчесність з вирішальним голосуванням незалежних експертів із міжнародним досвідом роботи в Громадській раді міжнародних експертів (ГРМЕ).

При цьому до компетенції нового суду (ВАСУ) потраплять справи, що належать до компетенції ліквідованого Окружного адміністративного суду Києва щодо оскарження актів національних державних органів, повноваження яких поширюються на всю територію України, на додаток до адміністративних справ проти процедур відбіркових комісій та зовнішніх ревізійних комісій із залученням незалежних експертів (таких як НАЗК, НАБУ та САП). Таким чином, питання результатів конкурсів на посади до Вищої ради правосуддя, Служби дисциплінарних інспекторів, ВККС, НАБУ, САП, НАЗК тощо буде у компетенції нового суду – ВАСУ. Аналогічно до його компетенції буде належати питання оскарження результатів аудиту НАБУ.

Реформування Рахункової палати України.

Перший зовнішній аудит Національного антикорупційного бюро.

Є і нова вимога про те, що «повний склад наглядової ради «Укренерго» має бути відновлений до кінця грудня».

Також у місії МВФ вказали, що зустрілися у Києві з «громадянським суспільством».

Як МВФ оцінив ситуацію в Україні

У заяві МВФ йдеться про те, що економіка залишалася стійкою в першій половині 2024 року, «але зустрічні вітри посилюються, і перспективи залишаються надзвичайно невизначеними. «Триваюча війна призведе до нових потреб у фінансуванні, вимагаючи рішучих політичних зусиль з боку влади та широкомасштабної підтримки донорів» - зазначили у МВФ.

Як вказали у МВФ, у другій половині 2024 року очікується економічне уповільнення через повторні атаки на енергетичну інфраструктуру та вплив війни на ринки праці та довіру. «Вирішення дефіциту енергії напередодні зими є критично важливим, що потребує скоординованих зусиль, у тому числі з міжнародними партнерами. Оскільки війна, як очікується, триватиме до 2025 року, зростання реального ВВП становитиме 2,5-3,5%. Очікується, що до кінця 2024 року інфляція зросте приблизно до 9%. Ризики для перспектив залишаються надзвичайно високими» - зазначили у Фонді.

За словами представників МВФ, український бюджет на 2025 рік має враховувати фінансові обмеження та цілі щодо стійкості боргу, і рішучі зусилля щодо мобілізації внутрішніх доходів є критично важливими.

«Податкові надходження мають зрости у 2025 році та надалі, щоб створити простір для критично важливих витрат, зберегти необхідні резерви та відновити фіскальну стабільність. Досягнення цього вимагатиме впровадження постійних заходів податкової політики та невпинних зусиль із усунення існуючих можливостей для ухилення від сплати податків, покращення дотримання законодавства та боротьби з тіньовою економікою відповідно до Національної стратегії доходів (НСД).

Законодавство щодо реформування Митного кодексу має підтвердити центральну роль Міністерства фінансів у нагляді за митницею, тоді як слід запровадити надійні процеси для вибору постійного керівника митниці, а також інших ключових керівних ролей» - зауважили у МВФ.

Також у Фонді вказали, що ризики зростання інфляції зменшили можливості для подальшого пом’якшення до кінця року, і монетарна політика залишається відповідною та відповідає досягненню цільової інфляції в середньостроковій перспективі.

Обмінний курс повинен продовжувати діяти як амортизатор і пристосовуватися до ринкових фундаментальних показників, тим самим допомагаючи зберегти зовнішню стабільність. Відповідна грошово-кредитна політика в поєднанні з системою керованої гнучкості обмінного курсу має допомогти запобігти надмірній волатильності обмінного курсу та зняттю курсових та інфляційних очікувань. Зважений та поетапний підхід до валютної лібералізації має продовжуватись відповідно до стратегії Національного банку України (НБУ) та загального комплексу політичних заходів.

«Ефективні системи управління мають вирішальне значення для тривалого зростання, вирівнювання умов гри та досягнення шляху до вступу в ЄС. У зв’язку з цим слід продовжувати зміцнювати незалежність, компетентність і авторитет антикорупційних і судових установ.

Зокрема, ключовими є посилення Кримінального процесуального кодексу, створення нового Вищого адміністративного суду та реформування Рахункової палати України. Перший зовнішній аудит Національного антикорупційного бюро є короткостроковим пріоритетом. Повний склад наглядової ради «Укренерго» має бути відновлений до кінця грудня» - підкреслено в заяві МВФ.

«Щоб зберегти фінансову стабільність і підвищити готовність до потенційних потрясінь, пріоритети включають зміцнення системи санації банків, планування на випадок непередбачених ситуацій і управління банками» - додали там.

Автор: Наталя Мамченко 

Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.

XX з’їзд суддів України – онлайн-трансляція – день перший
Telegram канал Sud.ua
XX з’їзд суддів України – онлайн-трансляція – день перший
Головне про суд
Сьогодні день народження святкують
  • Михайло Слободін
    Михайло Слободін
    суддя Східного апеляційного господарського суду
  • Михайло Новіков
    Михайло Новіков
    член Комітету Верховної Ради України з питань правової політики