Верховна Рада повертається до розгляду законопроекту щодо засекречування судових справ про мобілізацію у Реєстрі

09:00, 18 серпня 2024
Зараз Реєстр судових рішень представляє собою звалище документів, тому «натиснути кнопку» і одним помахом закрити саме чутливі для нацбезпеки рішення не вдасться, у звʼязку з чим виникає питання, чи не «загубляться» таким чином й інші судові справі, які оборони і безпеки безпосередньо не стосуються.
Верховна Рада повертається до розгляду законопроекту щодо засекречування судових справ про мобілізацію у Реєстрі
Слідкуйте за актуальними новинами у соцмережах SUD.UA

Верховна Рада вирішила повернутися до питання ухвалення в цілому законопроекту 7033-д, яким у Реєстрі судових рішень можуть закрити судові справи стосовно мобілізації та військового обліку, відмов у перетині кордону, виплати належної грошової допомоги військовослужбовцям тощо, адже в цих питаннях стороною справи є органи оборони та нацбезпеки. Хоча справи, які стосуються безпосередньо питання національної безпеки і так вже закриті в публічній частині Реєстру.

Про відповідне «широке» обговорення законопроекту 7033-д повідомив голова Комітету ВР з питань правової політики Денис Маслов.

«Він пропонує на час воєнного стану обмежити публікацію інформації про військові об'єкти та інші чутливі дані в судових рішеннях Це питання національної безпеки яке давно потребує вирішення» - повідомив Маслов в соцмережах. Участь в обговоренні взяли зокрема Міноборони, Мінцифри, НАБУ, РНБО, Верховний Суд тощо.

Нагадаємо, законопроект №7033-д пропонує закривати окремі відомості в Єдиному державному реєстрі судових рішень «у зв’язку із чутливістю цієї інформації в умовах війни».

Також суд отримає право додатково визначити відповідну інформацію такою, що не підлягає розголошенню, у разі, якщо це, на переконання суду, «може зашкодити безпеці». Тобто суд сам зможе вирішувати, які рішення слід виключити з публічного доступу.

Цікаво, що законопроект Дениса Маслова передбачає, що у текстах судових рішень мають бути закриті найменування об’єктів критичної інфраструктури. А туди входять, наприклад, виборчі комісії, ЗМІ, самі суди та органи державної влади. Загалом до переліку об’єктів критичної інфраструктури відноситься невизначене число об’єктів.

Також законопроект 7033-д розширює перелік рішень суду, доступ до яких «відтерміновується». До нього додано ухвали про арешт майна та тимчасовий доступ до речей і документів.

Виникає і технічне питання, з огляду на те, що сам Реєстр судових рішень наразі представляє собою «звалище» документів, тобто, «натиснути кнопку» і одним помахом руки закрити саме чутливі для нацбезпеки рішення не вдасться, адже Реєстр просто під таке завдання наразі не пристосований. Закривати рішення доведеться «вручну». В звʼязку із чим виникає логічне питання: чи не «загубляться» таким чином не лише рішення стосовно оборони (які і так вже закриті), але й інші судові справі, які оборони і безпеки безпосередньо не стосуються.

Також виникає питання, хто буде перевіряти підстави закриття від громадськості справ.

Загалом виникає питання – якщо питання нацбезпеки стоїть так гостро, чому тоді не повернуться до практики 2022 року і не закрити Реєстр загалом, а не обираючи з нього окремі судові справи?

Як раніше писала «Судово-юридична газета», питання побудови електронного правосуддя (ЄСІТС) наразі віддали на аутсорс міжнародним партнерам. Адже за роки роботи над створенням ЄСІТС, у тому числі, над «модернізацією» Реєстру судових рішень справу так і не вдалося довести до кінця.

Автор: Наталя Мамченко 

Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.

XX з’їзд суддів України – онлайн-трансляція – день перший
Telegram канал Sud.ua
XX з’їзд суддів України – онлайн-трансляція – день перший
Головне про суд
Сьогодні день народження святкують
  • Михайло Слободін
    Михайло Слободін
    суддя Східного апеляційного господарського суду
  • Михайло Новіков
    Михайло Новіков
    член Комітету Верховної Ради України з питань правової політики