Партнери України періодично порушують питання про мобілізацію чоловіків 18-25 років – Федір Веніславський

14:35, 6 серпня 2024
Міжнародні партнери України вважають, що найбільш ефективно будуть воювати громадяни 18-25 років – Федір Веніславський.
Партнери України періодично порушують питання про мобілізацію чоловіків 18-25 років – Федір Веніславський
Слідкуйте за актуальними новинами у соцмережах SUD.UA

Наразі ініціатив про зменшення мобілізаційного віку нижче 25 років немає. Однак це питання періодично порушують міжнародні партнери України, які надають військову та економічну допомогу. Про це під час прессконференції 6 серпня в Українському медіацентрі заявив член Комітету Верховної Ради з питань національної безпеки Федір Веніславський.

«Жодних ініціатив стосовно зменшення призовного віку нижче 25 років наразі немає.

Це питання, яке періодично порушують наші партнери, які надають допомогу. Тому що вони вважають, що вік від 18 до 25 років є найбільш оптимальним і найбільш ефективним для того, аби громадяни України в силу своїх психологічних та фізичних якостей могли ефективно воювати.

Але на рівні нашої держави, законодавчої, виконавчої влади і Президента жодних ініціатив в цьому плані немає» - зазначив Веніславський.

Нагадаємо, раніше про необхідність призивати чоловіків, яким менше 25 років, розповідав народний депутат від фракції «Голос» Роман Лозинський.

«Якщо ми говоримо про ті умови, в яких наша країна продовжує боротьбу, якщо ми говоримо про те, що ми досі продовжуємо боротьбу за власне існування, так, нам потрібне рішення про зменшення віку для участі у бойових діях, для оборони країни, для військової служби» - вказав він.

Також про це казав ветеран АТО та очільник волонтерського фонду «Повернись живим» Тарас Чмут. Так, на його думку, мобілізація має відбуватися з 20 років.

Також Федір Веніславський під час пресконференції зазначив, що мобілізація та її темпи наразі задовольняють військове керівництво України. «Це стосується як поповнення санітарних втрат, так і формування резерву», зазначив він.

Він нагадав, що основна мета закону про посилення мобілізації була у тому, щоб зрозуміти об’єктивну картину, яка кількість громадян може бути мобілізована, хто перебуває в Україні, хто за кордоном, хто має право на відстрочку тощо.

«Адже навіть серед тих людей, які мають 100%-ве право на відстрочку і заброньовані, не всі виконували вимоги закону і не оновлювали свої військово-облікові дані» - зазначив Веніславський.

Також, за його словами, завдяки Резерв+ ТЦК тепер не треба їздити за місцями проживання військовозобов’язаних, а вони можуть здійснювати оповіщення за актуальними даними. «Це завдяки Резерв+. Переважна більшість громадян скористалася цією можливістю», зазначив він.

Крім того, Федір Веніславський підкреслив, що очікувати демобілізації не варто.

«Історія не знає прикладів, коли відбувалася демобілізація до закінчення військових дій. Ситуація залишається на фронті складною, і країна-агресор постійно намагається збільшити кількість своїх збройних сил. Ми на комітеті маємо аналітику, як заохочують фінансово найманців до російської окупаційної армії – там платяться і державні гроші, і регіональні при підписанні контракту чи вступі на військову службу. І ці темпи тільки зростають. Тому говорити на фоні цього про звільнення дуже складно. Але Верховна Рада дала доручення Кабміну визначитися – якщо вони будуть вважати за можливе, внести такий проект» - додав він.

«Наразі такого проекту немає, і я би не очікував його» - підсумував Федір Веніславський.

Автор: Наталя Мамченко 

Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.

XX з’їзд суддів України – онлайн-трансляція – день перший
Telegram канал Sud.ua
XX з’їзд суддів України – онлайн-трансляція – день перший
Головне про суд
Сьогодні день народження святкують
  • Михайло Слободін
    Михайло Слободін
    суддя Східного апеляційного господарського суду
  • Михайло Новіков
    Михайло Новіков
    член Комітету Верховної Ради України з питань правової політики