Суд зобов’язав ТЦК розглянути заяву студента про відстрочку, бо ТЦК не може утриматись від прийняття рішення, що входить до його виключної компетенції

ТЦК як суб`єкт владних повноважень не може утриматись від прийняття рішення, що входить до його виключної компетенції.

Відсутність належним чином оформленого рішення про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації або мотивованої відмови в наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації свідчить про протиправну бездіяльність суб`єкта владних повноважень.

Про це зазначив Львівський окружний адміністративний суд у рішенні від 29 липня 2024 року по справі №380/9669/24.

Обставини справи

Чоловік у позові просив суд визнати протиправною бездіяльність ТЦК щодо нерозгляду заяви про надання відстрочки від призову, зобов`язати розглянути заяву та надати рішення за наслідками розгляду.

Так, 13 лютого 2024 року звернувся із заявою до ТЦК про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі абз. 2 ч. 3 статті 23 Закону «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» у зв`язку із здобуттям фахової вищої освіти за денною формою здобуття освіти. Вказану заяву ТЦК отримав 20 лютого 2024 року. Однак станом на дату подання позовної заяви до суду заява позивача від 13 лютого 2024 року не розглянута, рішення про надання відстрочки не прийнято, письмова відповідь від відповідача на адресу позивача не надходила.

До заяви позивач долучив засвідчені Київським національним університетом технологій та дизайну копії договору від 22 липня 2023 року про надання освітніх послуг та договору про навчання; засвідчену копію студентського квитка від 25 листопада 2023 року; оригінал витягу із наказу Київського національного університеті технологій та дизайну від 14 серпня 2023 року про зарахування на навчання.

ТЦК у відзиві вказав, що позивач 18 березня 2022 року був визнаний військово-лікарською комісією придатним до військової служби. 23 березня 2022 року під особистий підпис отримав повістку для відправлення у військову частину. Однак 24 березня 2022 року в ТЦК не прибув.

24 березня 2022 року за фактом неприбуття позивача до ТЦК для відправлення у військову частину скеровано матеріали до поліції для внесення відомостей в ЄРДР за ознаками злочину, передбаченого статтею 336 КК України.

У відповідь на заяву позивача від 13 лютого 2024 року, ТЦК запропонував позивачу особисто прибути за адресою розташування ТЦК для з`ясування причин неявки та розгляду питання про притягнення його до відповідальності за статтею 210-1 КУпАП, а також для встановлення всіх обставин наявності чи відсутності підстав для отримання відстрочки.

Що вирішив суд

Згідно із абзацом 2 ч. 3 статті 23 Закону про мобілізацію (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період не підлягають також здобувачі професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, асистенти-стажисти, аспіранти та докторанти, які навчаються за денною або дуальною формами здобуття освіти

Згідно з Правилами військового обліку призовники, військовозобов`язані та резервісти повинні особисто повідомляти в 7-денний строк органам, в яких вони перебувають на військовому обліку, про зміну персональних даних, зазначених у статті 7 Закону «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів», а також надавати зазначеним органам документи, що підтверджують право на відстрочку.

Як слідує з матеріалів справи позивач засобами поштового зв`язку звернувся до ТЦК із заявою від 13 лютого 2024 року, в якій просив надати йому відстрочку у зв`язку із здобуттям фахової передвищої/вищої освіти за денною формою здобуття освіти. Отож, позивач дотримав процедуру особистого надання документів, що підтверджують (на його думку) право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації.

Суд зазначає, що Порядок №1487 не визначає конкретних способів надання документів, що підтверджують право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації (власноручно, поштою тощо), як і не містить положень, відповідно до яких військовозобов`язаний повинен особисто прибути до ТЦК з метою подання відповідних документів, як про це зазначив ТЦК у своєму листі від 4 березня 2024 року.

Відповідно до Положення про ТЦК, затвердженого постановою КМУ від 23 лютого 2022 року №154, районні ТЦК оформляють для військовозобов`язаних, резервістів відстрочки від призову під час мобілізації, а також ведуть їх спеціальний облік.

З урахуванням зазначеного, ТЦК як суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого належить вирішення питання щодо надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, після отримання поштою від позивача заяви про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації та відповідних документів повинен був розглянути таку заяву.

Утім, відповідач на заяву позивача про надання відстрочки відповіді по суті не надав.

Суд наголошує, що у спірних правовідносинах суб`єкт владних повноважень не може утриматись від прийняття рішення, що входить до його виключної компетенції.

Відповідач не надав доказів розгляду заяви позивача по суті. Відсутність належним чином оформленого рішення про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації або мотивованої відмови в наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації свідчить про протиправну бездіяльність суб`єкта владних повноважень.

Посилання відповідача у відзиві на позовну заяву на те, що позивач, будучи придатним до несення військової служби під час мобілізації, та належним чином повідомленим про дату, час та місце прибуття, за відсутності поважних причин, 24 березня 2022 року в ТЦК не прибув, суд оцінює критично, оскільки вказані обставини не стосуються спірних правовідносин та не можуть бути предметом правової оцінки в межах розгляду цієї справи.

Зазначені обставини не передбачені законодавством як такі, що звільняють відповідача від обов`язку розглянути заяву позивача про надання відстрочки та прийняти за результатами її розгляду обґрунтоване рішення про надання або про відмову у наданні позивачу відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації (з урахуванням також описаних у відзиві обставин).

Суд відзначає, що бездіяльність суб`єкта владних повноважень це зовнішня форма поведінки (діяння) цього органу, яка полягає (проявляється) у неприйнятті рішення чи у нездійсненні юридично значимих й обов`язкових дій на користь заінтересованих осіб, які на підставі закону та/або іншого нормативно-правового регулювання віднесені до компетенції суб`єкта владних повноважень, були об`єктивно необхідними і реально можливими для реалізації, але фактично не були здійснені.

Ураховуючи викладене, суд резюмує, що в межах спірних правовідносин мала місце протиправна бездіяльність відповідача, яка виразилась у нерозгляді заяви позивача від 13 лютого 2024 року про надання відстрочки.

Оскільки відповідач належним чином не розглянув заяву позивача та не прийняв будь-яке рішення, яке б породжувало для позивача юридичні наслідки, то суд в контексті спірних правовідносин може лише зобов`язати відповідача розглянути по суті заяву позивача, за результатом чого прийняти відповідне рішення.

За цих обставин суд дійшов висновку, що належним способом захисту порушеного права позивача у спірній ситуації є зобов`язання відповідача розглянути заяву, прийнявши за результатами її розгляду обґрунтоване рішення про надання або про відмову у наданні відстрочки.

Автор: Наталя Мамченко 

Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.