Наразі Кабмін постановою від 16 травня 2024 р. №560 визначив, що документами, які підтверджують право на відстрочку чоловіків, які виховують дитину з інвалідністю віком до 18 років для підтвердження інвалідності дитини є медичний висновок про дитину з інвалідністю віком до 18 років за формою, затвердженою МОЗ, або індивідуальна програма реабілітації дитини з інвалідністю, видана лікарсько-консультативною комісією лікувально-профілактичного закладу. Також для підтвердження родинних стосунків має бути свідоцтво про народження дитини із зазначенням батьківства військовозобов’язаного.
10 липня 2024 року Сьомий апеляційний адміністративний суд виніс рішення по справі №560/20454/23, яка стосувалася питання зобов’язання надання відстрочки (спірне правовідносини виникли наприкінці 2023 року).
Історія справи
Чоловік звернувся до суду з позовом до ТЦК, в якому просив визнати протиправною бездіяльність посадових осіб ТЦК щодо ненадання йому відстрочки як військовозобов`язаному, який виховує дитину з інвалідністю віком до 18 років. Також просив суд зобов`язати ТЦК надати відстрочку.
Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 15.02.2024 в задоволенні позову відмовлено. Цей суд встановив, що 18.10.2023 року позивач звернувся з письмовою заявою до ТЦК про надання йому відстрочки від призову під час мобілізації у зв`язку з наявністю в нього сина з інвалідністю віком до 18 років.
До заяви надано копію паспорту та ідентифікаційного коду, копію посвідчення про отримання державної допомоги на дітей з інвалідністю віком до 18 років, висновок ЛКК, копію свідоцтва про шлюб, свідоцтво про народження сина.
16.11.2023 на засіданні комісії позивачу відмовлено у наданні відстрочки у зв`язку із відсутністю копії військово-облікового документа та копії медичного висновку дитини з інвалідністю.
Суд першої інстанції дійшов висновку про необгрунтованість позовних вимог та відсутність правових підстав для їх задоволення.
Що вирішив апеляційний суд
Апеляційний суд вказав, що гарантія відстрочення військової служби поширюється на чоловіків, які виховують дитину з інвалідністю віком до 18 років. Позивач звернувся до відповідача із письмовою заявою про надання йому відстрочки. Однак рішенням комісії позивачу відмовлено у наданні відстрочки у зв`язку із відсутністю копії військово-облікового документа та копії медичного висновку дитини з інвалідністю.
В свою чергу, колегія суддів апеляційного суду вказує на наступне.
ТЦК не підтверджено належними доказами, що позивач ухилявся від постановлення на військовий облік та що за таке порушення останнього притягнуто до відповідальності згідно із законом.
Варто також звернути увагу на те, що позивач в позовній заяві вказав, що його військовий квиток вилучено представниками РТЦК та додано до папки з особою справою без жодних пояснень, однак суд першої інстанції дійшов висновку про необгрунтованість таких доводів з огляду на те, що останні не знайшли свого підтвердження в матеріалах справи.
В свою чергу, колегією суддів апеляційного суду з метою з`ясування всіх обставин у справі, ухвалою від 29.05.2024 зобов`язано ТЦК надати суду протягом 10 днів з моменту отримання ухвали інформацію про те, чи перебуває (якщо перебуває, то з якої дати) на військовому обліку позивач, чи мобілізований, та коли.
ТЦК надано інформацію, що позивач згідно електронного реєстру «Оберіг» перебуває на військовому обліку з 12.06.2023. На військову службу за призовом під час мобілізації не призивався.
Отже, самим же відповідачем підтверджено, що позивач на момент подання заяви про відстрочку перебував на військовому обліку.
Щодо ненадання медичного висновку дитини з інвалідністю, колегія суддів вказує на наступне.
Позивач в якості підтвердження тієї обставини, що виховує дитину з інвалідністю, надав копію посвідчення про отримання державної допомоги на дітей з інвалідністю віком до 18 років, висновок ЛКК, копію свідоцтва про шлюб та свідоцтво про народження сина.
Проте Комісія, позицію якої підтримав і суд першої інстанції, виходячи із приписів Положення про лікарсько-консультативну комісію, затвердженого постановою Кабміну від 21 листопада 2013 року № 917, дійшла висновку, що належним підтвердженням встановлення дитині до 18 років інвалідності, є виключно медичний висновок.
Разом з тим, колегія суддів апеляційного суду зазначає, що Положення, на яке посилається відповідач та суд першої інстанції, визначає механізм проведення медико-соціальної експертизи хворих, що не досягли повноліття, і потерпілих від нещасного випадку на виробництві дітей віком від 15 до 18 років, дітей з інвалідністю з метою встановлення ступеня обмеження життєдіяльності під час взаємодії із зовнішнім середовищем та часу настання інвалідності, однак не є нормативно-правовим актом, яким визначено перелік документів, що підтверджують статус людини з інвалідністю.
Так, до документів, що посвідчують статус особи з інвалідністю зокрема належать: виписка з акта огляду медико-соціальною експертною комісією; посвідчення особи з інвалідністю внаслідок війни; медичний висновок про дитину з інвалідністю до 18 років; посвідчення особи, яка одержує державну соціальну допомогу відповідно до законів «Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю» та «Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю»; пенсійного посвідчення, до якого, окрім іншого, заносяться відомості про групу, підгрупу, причину інвалідності із зазначенням у відповідних випадках нозологічних форм захворювань та строк, на який встановлено інвалідність; довідки для отримання пільг особами з інвалідністю, які не мають права на пенсію чи соціальну допомогу; висновок лікарської комісії медичного закладу тощо.
Як вказав апеляційний суд, варто звернути увагу, що для реалізації певних прав законодавством може бути визначено обов`язковою наявність конкретного підтверджуючого документу, однак, як вірно зауважено позивачем, жоден нормативний акт (вочевидь, на час виникнення спірних правовідносин – прим. ред.) не містить чіткого переліку документів, що підтверджують інвалідність дитини, які потрібно надати для відстрочки від мобілізації.
За таких обставин, колегія суддів вважає помилковим висновок суду першої інстанції, що єдиним документом, що підтверджує статус дитини з інвалідністю є лише медичний висновок.
Крім того, відповідач, вважаючи посвідчення про отримання державної допомоги на дітей з інвалідністю віком до 18 років недостатнім документом для підтвердження того, що на вихованні позивача знаходиться дитина з інвалідністю, міг повідомити останнього про необхідність надання додаткових документів, однак жодних дій, спрямованих на з`ясування того чи має позивач право на відстрочку, відповідачем не вчинено до прийняття рішення про відмову в задоволенні заяви про надання відстрочки.
За вказаних обставин, колегія суддів вважає рішення відповідача від 16.1.2023 №25 передчасним.
Поряд з цим, відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 31.08.2022 у справі №640/22426/20, адміністративний суд, перевіряючи правомірність рішень, дій чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень на відповідність закріпленим статті 2 КАС України критеріям, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб`єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями.
Отже, колегія суддів вважає, що правильним способом захисту порушених прав позивача буде визнання протиправним рішення відповідача про відмову у наданні відстрочки та зобов`язання відповідача повторно розглянути заяву позивача про надання відстрочки.
Таким чином, суд апеляційної інстанції рішення Хмельницького окружного адміністративного суду скасував. Прийняв нову постанову, якою позов чоловіка задовольнив частково. Визнав протиправним та скасував рішення комісії від 16.11.2023 щодо відмови у відстрочці від мобілізації. Зобов`язав комісію повторно розглянути заяву про відстрочку від мобілізації, з урахуванням висновків викладених у цьому судовому рішенні.
Автор: Наталя Мамченко
Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.