Перший в історії судової влади України конкурс на посаду керівника Служби дисциплінарних інспекторів закінчився повним фіаско.
12 липня Конкурсна комісія з проведення конкурсу на зайняття посади керівника Служби дисциплінарних інспекторів (СДІ), після співбесід з двома фіналістами конкурсу, що відбулися напередодні, оголосила про необхідність проведення нового конкурсу, оскільки через відсутність необхідної кількості кандидатів для подання у ВРП, конкурс втратив будь-якій сенс.
Новий конкурс буде проходити вже за дещо іншими правилами.
Невдача першого конкурсу на посаду керівника СДІ може мати наслідки для запуску всієї Служби дисциплінарних інспекторів і суттєво скорегувати дату початку роботи Служби.
Нагадаємо, що на посаду керівника Служби дисциплінарних інспекторів може бути призначена особа, яка досягла тридцяти років, має вищу юридичну освіту, має стаж професійної діяльності у сфері права не менше семи років, а також досвід роботи на посадах державної служби категорій «А» чи «Б» або на посадах не нижче керівників структурних підрозділів в органах місцевого самоврядування, або досвід роботи на керівних посадах підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності не менше трьох років, а також вільно володіє іноземною мовою, яка є однією з офіційних мов Ради Європи.
Згідно до умов конкурсу, кандидати на посаду керівника Служби дисциплінарних інспекторів також мали надати копію сертифіката міжнародного зразка чи іншого документа, що підтверджує вільне володіє англійською або французькою мовами (не нижче рівня В2).
Керівник Служби дисциплінарних інспекторів буде отримувати посадовий оклад у розмірі 84 080 гривень.
Служба дисциплінарних інспекторів є автономним підрозділом у складі Вищої ради правосуддя, яка буде здійснювати попередній розгляд дисциплінарних скарг на суддів.
Як пройшли співбесіди з претендентами на посаду
До фінального етапу конкурсу, який розпочався ще 19 грудня 2023 року, дійшли лише два претенденти на посаду керівника Служби дисциплінарних інспекторів з 11, що були допущені до участі у конкурсі.
Це, відповідно:
Васильєв Євген Олександрович – адвокат (з 2011 року), доцент кафедри історії держави і права України і зарубіжних країн Національного юридичного університету ім. Я. Мудрого
Пшевлоцький Юрій Миколайович – адвокат (з 2017 року), радник з юридичних питань відділу судової роботи Департаменту правового забезпечення ПрАТ «Київстар»
За попередній етап конкурсу – виконання практичного завдання, Євген Васильєв отримав 79,1 бали зі 100 можливих, а Юрій Пшевлоцький – 95,5 бали.
Під час співбесід 11 липня кандидати намагалися продемонструвати свої кращі якості та спробували довести, що саме вони мають обійняти посаду керівника Служби дисциплінарних інспекторів.
Джерело фото: Конкурсна комісія з проведення конкурсу на зайняття посади керівника Служби дисциплінарних інспекторів
Разом з тим, у обох претендентів проявилися певні проблемні нюанси:
по-перше, жоден з них раніше не був безпосередньо дотичним до роботи органів системи правосуддя або до формування дисциплінарної практики щодо суддів, ніхто з них не звертався навіть з дисциплінарними скаргами щодо суддів.
по-друге, у обох кандидатів є або занадто специфічний, або ж взагалі відсутній досвід керування великим колективом та власне й досвід організації роботи будь-якої державної чи приватної установи.
по-третє, важко сказати наскільки взагалі обидва кандидати серйозно планували пов’язати своє життя та кар’єру зі Службою дисциплінарних інспекторів. Євген Васильєв, наприклад, одночасно бере участь у конкурсі на посаду судді апеляційного господарського суду і повідомив Конкурсній комісії, що у разі перемоги у зазначеному конкурсі він все ж хотів би стати суддею.
по-четверте, обидва кандидати лише в загальних рисах уявляють, що і як потрібно робити на посаді керівника Служби дисциплінарних інспекторів та яким чином вибудовувати комунікацію з ВРП, адже СДІ є хоч і автономним підрозділом, але все ж входить у структуру Ради правосуддя з усіма можливими наслідками.
Під час співбесіди Євген Васильєв розповів Конкурсній комісії про необхідність запровадження прозорої процедури перевірки дисциплінарних скарг на суддів.
«Метою діяльності СДІ не має бути переслідування суддів, повинне бути належне реагування на скарги громадян, з вмотивованими рішеннями, як у разі притягнення судді до відповідальності, так і у випадку визнання скарги на суддю неприйнятною», - повідомив Євген Васильєв.
Він зазначив, що необхідно розробити Положення про Службу дисциплінарних інспекторів, а також визначити перелік обставин, які мають перевіряти дисциплінарні інспектори. Повинні бути й чіткі вимоги до структури і змісту документів, які складають дисциплінарні інспектори. Також необхідно розробити підстави й для притягнення до відповідальності самих дисциплінарних інспекторів.
На думку кандидата, необхідно створити уніфіковану електрону форму подання скарг з відповідними шаблонами – електронна скарга має містити не більше 2 тис. знаків.
Також було б непогано запровадити програмний модуль з інформацією про всі дисциплінарні провадження, щоб слідкувати за станом розгляду скарг та контролювати строки їх розгляду. Програмний модуль також надасть можливість перевіряти єдність підходів у дисциплінарній практиці інспекторів, а також дозволить слідкувати за подальшою долею висновків, які були повернуті ВРП дисциплінарним інспекторам на доопрацювання.
В цілому, як вважає претендент, інформатизація роботи дисциплінарних інспекторів дозволить визначати якість та ефективність роботи інспекторів, перевіряти дотримання ними строків розгляду скарг тощо.
Окреме питання, яке на думку Євгена Васильєва, потребує вирішення – це недопущення впливу членів Ради правосуддя на дисциплінарних інспекторів. Для цього має бути розроблено чіткий алгоритм дій, який дозволив би дисциплінарним інспекторам безперешкодно повідомляти про такі випадки, а самій ВРП належно та оперативно реагувати на такі інциденти.
Також Євген Васильєв розповів, що на його думку в Україні дійсно є проблема з довірою до судової влади.
«Є проблема безкарності суддів, які вчинили помилкові кроки, але не були швидко та ефективно притягнуті до відповідальності. Треба якнайшвидше розглядати скарги щодо таких суддів. Судді повинні розуміти, що якщо вони порушили закон, то покарання буде невідворотнім», - зазначив претендент.
Разом з тим, члени Конкурсної комісії звернули увагу, що у Євгена Васильєва практично немає досвіду керування колективами - як адвокат він здійснює професійну діяльність індивідуально.
Як додатково повідомив кандидат, у своїй адвокатській практиці він намагається не мати справ з «токсичними клієнтами». Початкові консультації у Євгена Васильєва зазвичай безкоштовні, а погодинна оплата вже під час роботи – від 1 тис. гривень до 2 тис. гривень за годину. Втім, як додав Євген Васильєв, з 2022 року його доходи як адвоката, значно зменшилися.
Також виникли питання і до мотивації Євген Васильєва. Справа в тому, що він є учасником оголошеного ВККС у минулому році конкурсу на посади суддів апеляційних судів. Сам Євген Васильєв претендує на посаду судді апеляційного господарського суду.
«Конкурс на посади суддів триває досить довго, я можу цей час працювати на посаді керівника Служби дисциплінарних інспекторів. В перспективі я хочу стати суддею, планую реалізувати свої професійні амбіції», - розповів Євген Васильєв.
Втім, схоже, що членам Конкурсної комісії було складно уявити, як керівник Служби дисциплінарних інспекторів, тобто органу, який необхідно створювати фактично з нуля, одночасно буде ходити на іспити та співбесіди до ВККС.
За всю професійну кар’єру адвоката і науковця-правника, з випадком, який хоч якось «тягнув» би на корупцію, Євген Васильєв стикався лише один раз – колись студент першого курсу, який провалив іспит, підійшов до Євгена Васильєва та запропонував викладачу «вирішити питання». Євген Васильєв відреагував на дії студента достатньо спокійно – відправив його читати підручники та в бібліотеку, а потім приходити на новий іспит.
Під час співбесіди з адвокатом Юрієм Пшевлоцьким до нього виникла чимала кількість запитань, що стосувалися, переважно, його майна та родинних зв’язків.
Юрій Пшевлоцький має стаж діяльності у сфері права більше 20 років, а його професійна кар’єра була пов’язана з банківськими установами та телекомунікаційною компанією «Київстар».
Членам Конкурсної комісії Юрій Пшевлоцький повідомив, що в Україні необхідно відновити довіру до судів та правосуддя в цілому.
Разом з тим, на думку кандидата, в дисциплінарній практиці СДІ має бути чітка межа – інспектори не мають права втручатися в професійну діяльність судді, а мають вміти оцінити лише те, що стосується можливого порушення суддею норм закону.
Перш за все, як зазначив Юрій Пшевлоцький, Службі дисциплінарних інспекторів буде необхідно подолати організаційні проблеми, а також вирішити питання з приміщенням для розміщення СДІ та матеріально-технічним забезпеченням Служби.
Також, на думку претендента, було б непогано створити «електронний кабінет» на сайті ВРП, в якому судді та скаржники на суддів могли б слідкувати за тим, що відбувається з відповідними скаргами та дисциплінарними провадженнями та надсилати необхідні документи, які б бачили усі учасники провадження.
Як додав Юрій Пшевлоцький, СДІ доведеться багато працювати над нормативними документами, навчитися надавати оцінку обґрунтованості скарг на суддів, а також побудувати ефективний механізм співпраці з Вищою радою правосуддя.
Разом з тим, кандидат визнав, що він не має досвіду управління великими колективами, до того ж в умовах певної ієрархії.
«Я маю досвід управління адвокатською фірмою, але в нас небагато адвокатів – всього 4. До того ж у нас партнерські відносини, вертикального підпорядкування як на держслужбі у нас немає», - розповів Юрій Пшевлоцький.
Також претендент розповів, що за час професійної кар’єри особисто він не стикався з ситуацією, коли б у нього «виникло бажання подати скаргу на суддю».
Члени Конкурсної комісії звернули увагу, що батько кандидата – Микола Пшевлоцький, був головою Сокальської районної державної адміністрації Львівської області та займався політичною діяльністю.
При цьому як сам кандидат, так і його близькі родичі, отримали низку земельних ділянок саме у Сокальському районі.
У 2011 році Юрій Пшевлоцький створив у Сокальському районні фермерське господарство площею 32 га, яке планувало вирощувати фундук і волоський горіх. А вже у 2012 році почалося розпаювання земель господарства.
Далі трапилася справжня детективна історія – у 2021 році компанія «Велл Ко», яка спеціалізується на видобутку газу та яка, за даними ЗМІ, належить брату діючого голови Львівської обласної державної адміністрації Степану Козицькому, отримала дозвіл на видобуток газу на земельних ділянках, якими користується фермерське господарство Юрія Пшевлоцького.
Сам Юрія Пшевлоцький повідомив, що нічого конкретного про цю історію повідомити не може. Він лише зазначив, що на вказаній земельній ділянці ніякого видобутку газу не ведеться та й в принципі там не можливе видобування газу через відсутність належних газоносних пластів.
Судячи з подальших подій, деякі відповіді кандидата виявилися не надто переконливими для членів Конкурсної комісії.
«Вирок» конкурсу і нові правила
Вранці 12 липня Конкурсна комісія оголосила своєрідний «вирок» першому в історії конкурсу на посаду керівника Служби дисциплінарних інспекторів.
Участь Юрія Пшевлоцького у конкурсі (а також у конкурсах на посаду заступника СДІ та дисциплінарного інспектора) була припинена.
Підстава – невідповідність кандидата критерію доброчесності та етичним стандартам.
Відповідно, після зазначеного рішення Конкурсної комісії втратив сенс і сам конкурс в принципі, адже у Вищої ради правосуддя, яка призначає керівника Служби дисциплінарних інспекторів, не було б необхідної кількості кандидатів для призначення найкращого з них, тобто альтернативи.
У підсумку, 12 липня Конкурсна комісія звернулася до Вищої ради правосуддя з повідомленням про необхідність оголошення нового конкурсу на посаду керівника Служби дисциплінарних інспекторів.
Новий конкурс буде проходити вже за дещо іншими умовами – від кандидатів на посаду керівника Служби дисциплінарних інспекторів відтепер не буде вимагатися наявність сертифікату про рівень володіння іноземними мовами.
Разом з тим, кандидати на посаду керівника СДІ, додатково мають підготувати якісний мотиваційний лист.
«Я хотів би запросити усіх кандидатів, які відповідають критеріям, взяти участь у конкурсі. Я знаю, що наші критерії достатньо високі, але я впевнений, що в цій країні є дуже багато кандидатів, які можуть долучитися і які хочуть побудувати потужну установу – Службу дисциплінарних інспекторів. Лише потрібно щоб вони спробували і подалися на конкурс», - наостанок зазначив член Конкурсної комісії, представник Словацької республіки Павол Жілінчик.
Проблемні нюанси конкурсу
Слід зазначити, що конкурс на посаду керівника Служби дисциплінарних інспекторів шкутильгав з самого початку.
Кваліфікаційні вимоги до керівника Служби дисциплінарних інспекторів як зовнішнім спостерігачам, так і потенційним учасникам конкурсу, здавалися надто суворими та такими, що штучно обмежують кількість учасників конкурсу.
Знайти відповідну кількість кандидатів, та ще й під час війни, які б успішно подолали кілька етапів конкурсу – тестування когнітивних навичок, психологічне тестування, виконання практичного завдання та, нарешті, вдало пройшли співбесіду і перевірку на доброчесність, виявилося вкрай складно.
Про те, що у конкурсу виникли проблеми, Конкурсна комісія зрозуміла ще у травні, коли після тестування когнітивних навичок, на посаду керівника СДІ залишилося всього 2 претенденти з 11.
До речі, підсумки тестування когнітивних навичок під час конкурсів на посаду керівника СДІ, заступника керівника Служби та дисциплінарних інспекторів, настільки вразили Вищу кваліфікаційну комісію суддів, що там й досі не вирішили, чи слід проводити аналогічне тестування під час оголошених Комісією конкурсів на посади суддів. У ВККС підозрюють, що після подібного тестування, Комісії просто не буде з ким проводити співбесіди та й власне не буде з кого обирати суддів, наприклад, апеляційних судів.
В цілому, провал конкурсу може мати наслідки для запуску роботи всієї Служби дисциплінарних інспекторів.
Втім, не виключено, що запускати роботу СДІ доведеться заступнику керівника Служби в статусі виконуючого обов’язки керівника – це у випадку, якщо конкурс на посаду заступника керівника СДІ виявиться більш вдалим.
За попередніми розрахунками Конкурсної комісії та ВРП, СДІ повинна бути створена вже у вересні 2024 року.
Однак вже точно зрозуміло, що новий конкурс на посаду керівника СДІ – це довготривала процедура, оскільки одна лише спеціальна перевірка нових кандидатів може затягнутися на кілька місяців.
Автор: В’ячеслав Хрипун
Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.