Вища рада правосуддя 1 липня повідомила про завершення роботи над проектом Єдиних показників для оцінки доброчесності та професійної етики судді (кандидата на посаду судді).
Проект документу надіслано для погодження до ВККС, до Ради суддів України та Громадської ради доброчесності. Пропозиції до проекту Єдиних показників ВРП розраховує отримати до 9 липня, а після цього відбудеться затвердження Показників на засіданні Ради правосуддя.
Нагадаємо, що необхідність наявності відповідних показників обумовлена спробою створити єдині для органів судової влади та громадськості, яка задіяна у відборі суддів та оцінюванні їх на відповідність займаній посаді, критерії оцінювання тих чи інших нюансів суддівської кар’єри та питань доброчесності суддів і кандидатів на посади суддів.
До того ж, розробка відповідних показників передбачена змінами до Закону «Про судоустрій і статус суддів» (закон 10140-д від 17 листопада 2023 року, він же – закон 3511- IX).
На виконання вимог закону, Вища рада правосуддя 8 лютого 2024 року затвердила склад Робочої групи з розробки Єдиних показників для оцінки доброчесності та професійної етики судді (кандидата на посаду судді), у яку увійшли представники ВРП, ВККС, РСУ, ГРД та проектів міжнародної технічної допомоги.
«Судово-юридична газета» ознайомилася з проектом Єдиних показників (всього передбачено 7 показників) для оцінки доброчесності та професійної етики судді (кандидата на посаду судді) та виокремила найбільш цікаві моменти.
Фактично, проект Єдиних показників є своєрідним узагальненням вимог до суддів та кандидатів на посади суддів, які визначені Законом «Про судоустрій і статус суддів», Кодексом суддівської етики, Бангалорськими принципами поведінки суддів та практикою ВРП, ВККС та ГРД з кадрових і дисциплінарних питань.
Термінологія
Проект Єдиних показників для оцінки доброчесності та професійної етики судді, пропонує визначитися з термінами.
Наприклад, пропонується встановити наступні визначення:
рівень життя – майновий стан судді (кандидата) та членів його сім’ї, що охоплює права на всі об’єкти цивільних прав, які перебували або перебувають у власності, володінні чи користуванні судді (кандидата), членів його сім’ї, близьких осіб, у тому числі об’єкти цивільних прав третіх осіб, щодо якого суддя (кандидат) або члени його сім’ї можуть, на думку звичайної розсудливої людини, прямо чи опосередковано вчиняти дії тотожні розпорядженню, володінню або користуванню.
спосіб життя – форма поведінки судді (кандидата), яка є зовнішнім проявом його моральних цінностей, принципів та стандартів.
середньозважена вартість – вартість об'єкта, яка на думку звичайної розсудливої людини не викликає сумніву у відповідності вартості ідентичного або однорідного об'єкта з урахуванням територіальних, часових та товарних меж ринку, співвідношення попиту і пропозиції, а також індивідуальних характеристик об'єкта.
Втім, деякі з запропонованих термінів все ж виглядають дещо абстрактно. Так, пропонується надати наступне тлумачення терміну «звичайна розсудлива людина».
звичайна розсудлива людина – це законослухняна особа, яка об’єктивно сприймає інформацію та обставини зі сторони, будучи достатньою мірою проінформованою про факти та процеси, що відбуваються.
Фактично ж, під вказане визначення може підпадати будь-яка особа, яка сама себе вважає (або яку вважає фахівцем певне коло інших осіб) фахівцем з питань суддівської етики та доброчесності.
Як хочуть оцінювати доброчесність суддів
Під час оцінювання відповідності судді (кандидата) критеріям доброчесності та професійної етики пропонується використовувати інформаційні та довідкові системи, реєстри, бази даних та інші джерела інформації, зокрема суддівське досьє (досьє кандидата) та декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, подані відповідно до Закону України «Про запобігання корупції».
Також під час оцінювання суддів та кандидатів на посади суддів буде надана можливість використовувати інформацію та матеріали, отримані з анонімних джерел, а також інформацію та матеріали, джерела походження яких установити неможливо. Хоча вказані джерела інформації не будуть мати доказової сили під час оцінювання відповідності судді (кандидата) критеріям доброчесності та професійної етики, однак відповідна інформація та матеріали можуть бути перевірені суб’єктом оцінювання.
Оцінювання відповідності судді (кандидата) критеріям доброчесності та професійної етики може ґрунтуватися на інформації про факти без часових і територіальних обмежень.
Під час оцінювання відповідності судді критеріям доброчесності та професійної етики може досліджуватись інформація з дисциплінарних скарг чи дисциплінарних проваджень, однак не може встановлюватись наявність чи відсутність дисциплінарного правопорушення.
Втім, не зовсім зрозуміло, як особа, яка буде оцінювати відповідність судді на підставі наявних дисциплінарних скарг чи проваджень, все ж зможе уникнути оцінки дій судді, які власне й інкримінуються судді у відповідних дисциплінарних скаргах.
Крім того, запропоновано визначити, що суддя (кандидат на посаду судді) не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики у разі встановлення невідповідності або наявності обґрунтованого сумніву в його відповідності хоча б одному показнику.
Також пропонується встановити, що сумнів є обґрунтованим, якщо існують відповідні та достатні фактичні дані, які можуть переконати звичайну розсудливу людину в тому, що суддя (кандидат) може не відповідати критеріям доброчесності та професійної етики.
Крім того, зазначено, що здійснення суддею правосуддя є його основною функцією, що має пріоритет над іншими дозволеними законом видами діяльності.
Цікаво, що також запропоновано встановити, що будь-який висновок чи оцінка національного або міжнародного органу:
Показники для оцінки доброчесності та професійної етики судді
В цілому, згідно з текстом проекту Єдиних показників, оцінка доброчесності та професійної етики судді (кандидата) полягає в оцінюванні відповідності судді (кандидата) критеріям доброчесності та професійної етики за такими показниками:
Під час оцінювання буде враховуватися, що суддя (кандидат) повинен не лише відповідати цим показникам, а й не допускати поведінки, яка з погляду звичайної розсудливої людини може викликати сумніви в такій відповідності.
Кожний показник має своє термінологічне визначення.
Так, вказано, що суддя (кандидат) повинен здійснювати свою діяльність незалежно, таким чином, щоб це було очевидно для звичайної розсудливої людини.
Відповідно, незалежність – це здатність судді (кандидата) виконувати свої повноваження (обов’язки) та ухвалювати рішення самостійно, без будь-якого зовнішнього впливу, спонукання, тиску, погрози або втручання, прямого чи опосередкованого, від будь-кого та з будь-яких причин, а також протидіяти незаконному втручанню.
Разом з тим, чесність – це правдивість, принциповість, щирість судді (кандидата) у професійній діяльності та особистому житті, зокрема, щодо тих мотивів, якими він керується. Суддя (кандидат) відповідає показнику чесності, якщо такий суддя (кандидат) завжди, а не лише під час виконання своїх посадових обов’язків, поводився відповідно до свого статусу, проявляв гідність і добропорядність у своїй поведінці й характері, діяв відповідно до вимог законодавства, правил професійної етики, вимог академічної доброчесності, інших етичних норм щодо чесності, зокрема, але не виключно.
Показники доброчесності звертають увагу не тільки на професійну діяльність судді (кандидата).
Так, суддя (кандидат) повинен відстоювати і підтримувати гарантії незалежності, не лише однозначно відхиляючи усі форми зовнішнього впливу, а й реагуючи у спосіб, передбачений Законом України «Про судоустрій і статус суддів» на випадки протиправного втручання у його діяльність.
А під час здійснення правосуддя суддя повинен вживати усі необхідні заходи з метою дотримання порядку та строків розгляду судових справ, виготовлення судових рішень, внесення копій судових рішень до Єдиного державного реєстру судових рішень та створювати умови для реалізації учасниками справи своїх процесуальних прав і виконання обов’язків на засадах рівності.
Особливу увагу Показники приділяють:
повноті та достовірності заповнення суддями та кандидатами на посади суддів різних декларацій
поведінці судді і кандидата на посаду судді поза судовим процесом та у соціальних мережах
підвищенню суддею кваліфікації з метою компетентного виконання посадових обов’язків
поведінці рідних та близьких судді, щоб уникнути поведінки, яка з погляду звичайної розсудливої людини може завдати шкоди авторитету правосуддя чи знизити рівень суспільної довіри до суду.
У якості своєрідних «плюсів» суддям зараховується:
високий рівень знань національного та міжнародного права, а також навички та уміння їх застосування
судові рішення «високої якості» та сприяння їх виконанню
виконання військового обов’язку із захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також виконання завдань сил територіальної оборони Збройних Сил України
набуття прав власності на те чи інше майно чи об’єкти за їх реальною ціною (тобто без штучного заниження вартості майна)
суддя або кандидат не тільки самі не допускали протиправних дій, а й в розумних межах протидіяли відомим їм проявам протиправних дій з боку колег та сприяли формуванню загальної культури нетерпимості до корупції
рівень життя судді та кандидата на посаду судді відповідає задекларованим доходам з точки зору «звичайної розсудливої людини»
суддя (кандидат) не допускав показового та невідповідного ситуації використання свого статусу, а також неетичної поведінки
суддя або кандидат виявляли громадянську та національну самосвідомість, повагу до української державності та патріотизм, не допускали відвідування без нагальної потреби тимчасово окупованих територій та території РФ
активна участь як експерта в законопроєктній та іншій нормопроєктувальній роботі, участь у впровадженні реформ в галузі правосуддя
повідомлення щодо можливих фактів корупційних або пов’язаних із корупцією правопорушень
діяльність щодо впровадження (популяризації) гендерної рівності та соціальної інклюзивності в межах юридичної професії та системи правосуддя
Цікаво, що окремим «бонусом» для суддів та кандидатів на посади суддів також буде відмова від «показового демонстрування свого достатку, предметів розкоші, що з погляду звичайної розсудливої людини є надмірним чи може розцінюватись, як невідповідність рівню життя судді (кандидата)».
Автор В’ячеслав Хрипун
Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.