Наказ про відсторонення від роботи є незаконним, якщо працівник не є підозрюваним чи обвинуваченим, а рішення слідчого судді про його відсторонення відсутнє – Верховний Суд

Якщо працівник не є особою, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, а також відсутнє рішення про його відсторонення від посади, прийняте слідчим суддею під час досудового розслідування чи судом під час судового провадження, то наказ роботодавця про відсторонення такого працівника від роботи є незаконним. Відповідну позицію висловив Верховний Суд у постанові від 22 травня 2024 року по справі №210/3278/22.

Обставини справи

Чоловік позивався до Криворізького національного університету про визнання незаконним та скасування наказу про відсторонення від роботи, поновлення на роботі, стягнення заробітної плати за час відсторонення від роботи.

Позивач зазначав, що він перебував у трудових відносинах з Криворізьким національним університетом та займав посаду заступника директора з економічної, наукової, технічної та інноваційної роботи Науково-дослідного гірничорудного інституту Криворізького національного університету. У зв’язку з проведенням досудового розслідування у кримінальному провадженні за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 190 КК України, наказом роботодавця його відсторонено від виконання посадових обов’язків на час проведення слідчих дій та опрацювання їх результатів без збереження заробітної плати на час відсторонення.

Проте він не є особою, якій вручено повідомлення про підозру у вчиненні корупційного чи іншого злочину у вказаному кримінальному провадженні. Також щодо нього відсутні провадження у справі чи постанови суду, що набрали законної сили, про вчинення адміністративного правопорушення у сфері корупційних чи інших правопорушень.

Позивач просив визнати незаконним та скасувати наказ Криворізького національного університету від 12 вересня 2022 року № 230 «Про відсторонення від виконання обов’язків на час проведення слідчих дій», поновити його на роботі та зобов’язати відповідача виплатити йому невиплачену заробітну плату за час незаконного відсторонення від роботи.

Рішення суду першої інстанції про часткове задоволення позову мотивовано тим, що відсторонення позивача від роботи проведено з порушенням вимог закону.

Такої підстави відсторонення від роботи, як проведення досудового розслідування по факту можливої причетності працівника до вчинення кримінального порушення, нормами трудового права не передбачено.
У зв’язку з незаконним відстороненням позивач має право на стягнення середнього заробітку за період з дня відсторонення від роботи до дня завершення досудового розслідування.

Суд апеляційної інстанції змінив рішення суду першої інстанції в частині визначення періоду, за який позивачу слід нарахувати та виплатити заробітну плату за час незаконного відсторонення від роботи, зазначивши, що з часу переведення позивача на іншу посаду останній приступив до роботи та отримував заробітну плату за встановленим тарифом, тому зазначений період не підлягає врахуванню.

Що вирішив Верховний Суд

Верховний Суд погодився з висновками судів попередніх інстанцій та звернув увагу на таке.

Відсторонення особи від роботи можливе за наявності передбачених законодавством обставин. Згідно з частинами першою та другою статті 154 КПК України відсторонення від посади може бути здійснено щодо особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину.

Відсторонення від посади здійснюється на підставі рішення слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження на строк не більше двох місяців. Строк відсторонення від посади може бути продовжено відповідно до вимог статті 158 цього Кодексу.

Особа, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, може бути відсторонена від посади на підставі рішення слідчого судді під час дії досудового розслідування чи суду під час судового провадження.

Позивач не є особою, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину. Відповідного рішення про відсторонення від посади в порядку статті 154 КПК України щодо нього не ухвалювалося. У кримінальному провадженні він мав процесуальний статус свідка.

Суди попередніх інстанцій правильно вважали, що наказ про відсторонення позивача від роботи є незаконним та підлягає скасуванню. Оскільки незаконні дії відповідача призвели до порушення конституційного права позивача на своєчасне одержання винагороди за працю, суди обґрунтовано поклали на відповідача обов’язок відшкодувати працівнику середній заробіток, період якого правильно визначив суд апеляційної інстанції.

Ураховуючи викладене, Верховний Суд рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції залишив без змін.

Автор: Наталя Мамченко 

Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.