Як раніше писала «Судово-юридична газета», у березні група народних депутатів зареєструвала законопроект 11068, яким пропонувалося підняти суму, за якої крадіжка буде вважатися кримінально караною.
«Викрадення чужого майна стане кримінально караним діянням, якщо його вартість становитиме у 2024 році більше 4 542 грн», - вказували автори, серед яких голова Комітету ВР з питань правоохоронної діяльності Сергій Іонушас.
Так, на даний час вчинення крадіжки в умовах воєнного стану одразу кваліфікується за ч. 4 статті 185 КК, за що передбачено покарання у вигляді позбавлення волі від 5 до 8 років.
При цьому, викрадення чужого майна вважається дрібним, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення не перевищує 0,2 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян. Таким чином, з 1 січня 2024 року викрадення чужого майна є кримінально караним діянням, якщо його вартість становить більше 302,8 грн.
Як зазначали автори, це призводить до масової реєстрації кримінальних проваджень і вироків з позбавленням волі особам, які вчинили дрібні крадіжки.
Наприклад, Рівненським міським судом по справі № 569/3055/23 30 січня 2024 року винесено вирок з покаранням у 3,7 років позбавлення волі чоловіку, який вкрав підгузки «Huggies» ультра комфорт, в кількості 50 шт., загальною вартістю 356 грн. 72 коп. (без ПДВ).
На проблему звернув увагу і Верховний Суд. Як раніше писала «Судово-юридична газета», колегія суддів Першої судової палати ККС у складі Верховного Суду 28 березня 2023 року по справі №722/594/22 зазначила, що масштаб застосування тяжких покарань за крадіжку мимоволі нагадує застосування «закону про 5 колосків», звернувши увагу на проблему тлумачення ознаки «в умовах воєнного стану».
В свою чергу, автори законопроекту вказували, що «судова практика притягнення до кримінальної відповідальності за крадіжку в умовах воєнного стану засвідчує, що покарання за вчинення крадіжки є не співмірним. Така ситуація потребує врегулювання шляхом підняття розміру суми, яка розмежовує адміністративну та кримінальну відповідальності».
Отже, автори законопроекту пропонували окремо записати, що «дрібне викрадення чужого майна вважається вчиненим у значному розмірі, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення не перевищує 3 неоподатковуваних мінімуму доходів громадян», тобто, 4542 грн станом на 2024 рік.
Що змінилося до другого читання
Однак при підготовці законопроекту 11068 до другого читання безпосередньо норму про те, що вважати дрібним викрадення чужого майна – врешті взагалі прибрали, що, вочевидь, може додати роботи для правоохоронців та судів стосовно розмежування відповідальності.
Натомість Комітет Верховної Ради з питань правоохоронної діяльності вирішив додати «класифікацію» дрібної крадіжки у статтю 51 КУпАП.
Крім того, при підготовці законопроекту про дрібні крадіжки до другого читання у ньому з’явилися норми про соціальний захист працівників Державного бюро розслідувань (ДБР), їх права застосовувати заходи фізичного впливу, спеціальні засоби та вогнепальну зброю. Також члени Комітету вирішили додати у цей же законопроект норми про порядок відсторонення прокурорів Генпрокурором.
«У підготовленому до другого читання законопроекті, в порушення вимог ч. 1 статті 116 Регламенту ВР, пропонується внесення поправок, які не охоплюються предметом правового регулювання законопроекту, прийнятому Верховною Радою за основу з метою посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна» - зауважили в Головному юридичному управлінні.
Отже, законопроект тепер має більш розширену назву «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів».
Окрім змін щодо соціального захисту ДБР і відсторонення прокурорів, також вносяться зміни до статті 22 КУпАП, яка регулює можливість звільнення від адміністративної відповідальності при малозначності правопорушення. Наразі заборони застосувати таке звільнення за дрібне викрадення чужого майна при малозначності немає.
Натомість депутати пропонують внести зміни до примітки до статті 22, що положення про звільнення по малозначності не застосовуються до правопорушень, передбачених частинами 3 і 4 статті 51 КУпАП. Тобто, особу не можна буде звільнити від адміністративної відповідальності у разі повторного протягом року вчинення дрібного викрадення майна.
Також пропонується встановити, що адміністративне стягнення за дрібне викрадення майна могло бути накладено протягом 6 місяців з дня його виявлення, але не пізніше 2 років з дня його вчинення.
Стаття 51 КУпАП (Дрібне викрадення чужого майна) викладається в новій редакції:
Також пропонується, аби власник підприємства, установи, організації не міг складати протокол за дрібне викрадення майна.
«На нашу думку, запропонована концепція, за якою пропонується штучна класифікація дрібного викрадення чужого майна за ознакою вартості викраденого майна, не має як теоретичного підґрунтя, так і практичної потреби. В такому випадку нечіткість та двозначність формулювання «дрібне викрадення чужого майна» може призвести до довільного тлумачення у правозастосовній практиці цього терміну» - прокоментували у своєму висновку експерти Головного юридичного управління Апарату Верховної Ради.
Автор: Наталя Мамченко
Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.