Україна ухвалить дорожню карту судової реформи на основі вказівок, наданих у звітах Єврокомісії, після консультацій з громадянським суспільством

Україна повинна підготувати дорожню карту судової реформи для подальшого руху переговорів про вступ до ЄС. Це передбачає переговорна рамка, яку 21 червня схвалили для України.

Йдеться про дорожню карту для переговорних розділів про верховенство права (23 – Судова влада та основоположні права та 24 – Правосуддя, свобода та безпека).

«Цю дорожню карту буде прийнято органами влади України на основі вказівок, які будуть надані у звітах Єврокомісії про скринінг та після прозорого процесу змістовних консультацій з усіма відповідними зацікавленими сторонами, включаючи громадянське суспільство.

Виконання цієї дорожньої карти буде постійно контролюватися та регулярно розглядатися на міжурядових конференціях протягом усього процесу» - вказано у документі.

Також переговорна рамка передбачає, що прогрес України в боротьбі з корупцією, включно з результатами розслідувань і вироків, буде ретельно відстежуватися.

Крім того, антикорупційна політика буде включена в усі відповідні розділи. Відповідно, розділ переговорів не буде тимчасово закритий, доки не буде запроваджено достатню антикорупційну політику у цьому конкретному розділі.

При цьому, якщо виникають проблеми під час переговорів за окремими розділами чи кластерами, або якщо необхідно адаптувати їх до досвіду, набутого під час поточних переговорів про приєднання, можуть бути складені нові та змінені дорожні карти, залежно від обставин. Якщо переговори охоплюють значний проміжок часу або якщо необхідно включити нові елементи, такі як нові acquis, розділ можна переглянути або відкрити заново, а існуючі контрольні показники можна оновити.

Таким чином, вимоги для України можуть оновлюватися, навіть після того, як дорожня карта буде затверджена.

При цьому, як раніше писала «Судово-юридична газета», у разі будь-якого серйозного або тривалого застою або відкату у здійсненні реформ у кластері основ (де йдеться і про судову реформу), або ситуації, коли прогрес у базовому кластері значно відстає від прогресу в інших сферах, і це призводить до загального дисбалансу переговорів про розширення, і після того, як вичерпає всі інші доступні заходи, Єврокомісія може за власною ініціативою або за належним чином вмотивованим запитом держави-члена ЄС запропонувати відмовитися від своїх рекомендацій щодо відкриття або закриття інших переговорних кластерів і розділів, поки цей застій, відкат або дисбаланс не будуть усунені.

Переговори щодо кластера основ (куди входить і судова реформа) будуть розпочаті першими та закриті останніми.

Фактично це означає, що перелік кроків, які має виконати Україна щодо судової реформи на шляху до ЄС, хоча й буде описаний в якихось рамках у дорожній карті, але може розширюватися чи уточнюватися – на розсуд європейських інституцій. Кроки будуть вважатися виконаними лише за умови, якщо їх схвалять європейські інституції. Отже, просто факту прийняття закону, проведення конкурсу, створення чи ліквідації певних судових органів в рамках судової реформи може виявитися недостатньо, якщо так буде здаватися європейським інституціям. При цьому процес не має точно визначених часових меж, а судову реформу будуть «моніторити» до кінця процесу переговорів.

Як зазначають у Офісі віце-прем’єрки з питань європейської інтеграції Ольги Стефанішиної, з огляду на початок скринінгу українського законодавства на відповідність до правових норм Європейського Союзу, і подальшого затвердження звіту про скринінг країнами-членами, Україна розпочала процес розробки дорожніх карт з питань верховенства права та реформи публічного управління, які виступатимуть індикаторами відкриття переговорного кластеру «Основи».

Нагадаємо, що реформи в Україні також безпосередньо прив’язана до виділення коштів від ЄС за програмою Ukraine Facility (загалом це 50 млрд євро до 2027 року, більшість з яких – у формі кредитів, тобто, Україна повинна буде повертати гроші).

За кожен комплекс кроків ЄС виділятиме кошти, а за виконанням Україною цих вимог слідкуватиме спеціально створена Аудиторська рада у Брюсселі, який зможе проводити ревізію в Україні. Не виконали реформу – не отримали кошти. У разі зловживань, корупції, шахрайства тощо можуть навіть поставити питання про повернення Україною коштів.

Автор: Наталя Мамченко 

Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.