Верховна Рада ухвалить закон, яким по-новому визначить, які справи слід віднести до малозначних

Як раніше писала «Судово-юридична газета», Верховна Рада 23 травня ухвалила у першому читанні законопроект 11026 стосовно нової межі для визначення малозначних справ у ЦПК.

Мета проекту – виконання Рішення КСУ від 22 листопада 2023 року №10-р(II)/2023 у справі щодо гарантування права на судовий захист у малозначних спорах. Тоді КСУ зазначив, що установлення у процесуальному законі розміру ціни позову як критерію для віднесення справи до категорії малозначних має бути ґрунтовано на принципові домірності, що зобовʼязує державу визначити такий розмір ціни позову, який не буде надмірним для обраної мети та не спотворить розуміння справи як малозначної для особи.

Разом з тим, визначені розміри ціни позову як критерії віднесення справи до категорії малозначних у сумах 268 400 грн та 671 000 грн є не лише значними, а й перевищують установлені в законі розміри прожиткового мінімуму та мінімальної зарплати.

Зокрема, визначений у пункті 1 ч. 6 статті 19 ЦПК розмір ціни позову перевищує 40 мінімальних зарплат та дорівнює 8 рокам одержання особою виплат у разі, якщо ці виплати дорівнюватимуть розміру прожиткового мінімуму. За пунктом 5 ціна позову перевищує 100 мінімальних зарплат та дорівнює 20 рокам одержання особою виплат у розмірі прожиткового мінімуму.

Крім того, КСУ зауважив, що згідно з Європейською процедурою розвʼязання дрібних позовів у країнах ЄС (Правила ESCP) процедуру розвʼязання дрібних позовів застосовують у разі, коли розмір позовних вимог не перевищує 5 000 євро.

Водночас в Україні, щоб цивільна справа не вважалася малозначною, ціна позову має становити за офіційним курсом Національного банку більше 6 801 євро, а у справах про захист прав споживачів – більше 17 002 євро.

Отже, як вказав КСУ, приписи пунктів 1, 5 ч. 6 статті 19 ЦПК визначають грошовий критерій віднесення справ до категорії малозначних у розмірах, що перевищують аналогійний показник, установлений у Правилах ESCP.

Відповідні норми ЦПК втратили чинність через 6 місяців із дня ухвалення КСУ цього Рішення, тобто, у травні 2024 року.

В свою чергу, Верховна Рада мала б до цього часу привести ЦПК у відповідність до Конституції та цього Рішення КСУ. Однак законопроект досі не ухвалено.

Які суми пропонують депутати у фінальній редакції

14 червня Комітет ВР з питань правової політики нарешті визначився із тим, як будуть виконувати рішення КСУ. Втім, депутати вирішили змінами до ЦПК та КАСУ врегулювати не лише питання щодо малозначних справ, а й питання щодо спрощеного та загального позовного провадження (зокрема зміни до 274 ЦПК і статей 12, 257 КАСУ).

Також депутати чомусь вирішили віднести до малозначних справ ще й справи про зменшення розміру аліментів, припинення їх стягнення. Справи ж про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів пропонується виключити із категорії малозначних.

Отже, законопроект врешті матиме назву «Про внесення змін до Цивільного процесуального кодексу України та Кодексу адміністративного судочинства України щодо гарантування права на судовий захист у малозначних спорах».

При цьому законодавці пропонують встановити, що позовні заяви і апеляційні скарги, подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності новим законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності новим законом.

Зміни до ЦПК

Змінюються суми, за допомогою яких визначається, чи є справа малозначною. Так, у Цивільному процесуальному кодексі пункти 1, 2, 3 і 5 ч. 6 статті 19 викладаються у наступній редакції.

Для цілей ЦПК малозначними справами є:

1) справи, у яких ціна позову не перевищує 30 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто 90 840 грн (замість нині визначеної суми в 302,8 тисяч грн (ПМ на 2024 рік складає 3028 грн);

2) справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує 80 розмірів ПМ, тобто 242 240 грн (до змін – 757 тисяч грн);

3) справи про стягнення аліментів, збільшення та зменшення їх розміру, припинення стягнення аліментів, оплату додаткових витрат на дитину, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення, якщо такі вимоги не пов’язані з встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства) (за чинною нормою – справи про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення, якщо такі вимоги не пов’язані із встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства);

Таким чином депутати пропонують визначати малозначними справи про зменшення розміру аліментів чи припинення їх стягнення.

5) справи про захист прав споживачів, ціна позову в яких не перевищує 60 розмірів ПМ, тобто 181 680  грн (наразі 757 тисяч грн).

Також вносяться зміни до ч. 5 статті 274 ЦПК, якими вона викладається у такій редакції.

Законодавці пропонують встановити, що суд відмовляє у розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження або постановляє ухвалу про розгляд справи за правилами загального позовного провадження, якщо після прийняття судом до розгляду заяви позивача належним чином подано зустрічний позов або позов третьої особи із самостійними вимогами, або за первинним позовом відбулося збільшення розміру позовних вимог або зміна предмета позову, і відповідна справа не може бути розглянута за правилами спрощеного позовного провадження.

Нагадаємо, за чинною нормою суд відмовляє у розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження або постановляє ухвалу про розгляд справи за правилами загального позовного провадження, якщо після прийняття судом до розгляду заяви позивача про збільшення розміру позовних вимог або зміни предмета позову відповідна справа не може бути розглянута за правилами спрощеного позовного провадження.

Крім того, корегується пункт 1 ч. 6 статті 279 ЦПК стосовно того, коли суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін за одночасного існування певних умов.

Так, замість умови про суму, яка не перевищує 100 розмірів ПМ (302,8 тисяч грн) для відмови, встановлюється, що суд може відмовити, якщо предметом позову є стягнення грошової суми, розмір якої не перевищує 30 розмірів ПМ, тобто, гранична сума зменшується до 90 840 грн.

Відповідно зменшується і сума у ч. 1 статті 369 ЦПК.

Так, законодавці пропонують передбачити, що апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше 30 розмірів ПМ (90 840 грн), крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи (наразі – менше 100 розмірів ПМ, тобто, менше 302,8 тисяч грн).

Зміни до КАСУ

Відповідні зміни також відбудуться у Кодексі адміністративного судочинства.

Так, у ч. 4 ст. 12 КАСУ (пункти 2 і 4) передбачать, що виключно за правилами загального позовного провадження розглядаються справи у спорах:

2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб’єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує 100 розмірів ПМ (тобто, 302,8 тисяч грн). Наразі, нагадаємо, така сума складає 500 розмірів ПМ, тобто 1 514 000 грн.

4) щодо оскарження рішення суб’єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує:

• для юридичних осіб – 500 розмірів ПМ (тобто, 1,514 млн грн);
• для фізичних осіб та фізичних осіб-підприємців – 80 розмірів ПМ (тобто, 242 240 грн).

Наразі, нагадаємо, така сума складає у п. 4 ч. 4 ст. 12 КАСУ 500 розмірів ПМ, тобто 1 514 000 грн.

Також змінюється пункт 6 ч. 6 ст. 12 КАСУ, який стосується віднесення справ до справ незначної складності.

Зокрема, відповідно до нової редакції справами незначної складності будуть вважатися справи щодо оскарження рішення суб’єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що не перевищує:

• для юридичних осіб – 100 розмірів ПМ (302,8 тисяч грн);
• для фізичних осіб та фізичних осіб-підприємців – 30 розмірів ПМ (90 840 грн).

Наразі такого розмежування немає, лише зазначено суму, яка має бути не більше 100 ПМ, тобто 302,8 тисяч грн.

У ч. 4 статті 257 КАСУ (пункти 2 і 4) встановлюється, що за правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах:

2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб’єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує 100 розмірів ПМ (тобто, 302,8 тисяч грн)

4) щодо оскарження рішення суб’єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує:

• для юридичних осіб – 500 розмірів ПМ, тобто 1 514 000 грн;
• для фізичних осіб та ФОП – 100 розмірів ПМ (тобто, 302,8 тисяч грн)

Крім того, ч. 4 ст. 257 КАСУ доповнюється пунктами 5 і 6 такого змісту про те, що за правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах:

5) щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України «Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років»;

6) щодо оскарження індивідуальних актів Національного банку України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Міністерства фінансів України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, рішень Кабінету Міністрів України, визначених ч. 1 статті 266-1 КАСУ.

У пункті 4 ч. 1 статті 263 КАСУ встановлюється, що суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо стягнення грошових сум, що ґрунтуються на рішеннях суб’єкта владних повноважень, щодо яких завершився встановлений цим Кодексом строк оскарження та сума яких не перевищує:

• для юридичних осіб – 100 розмірів ПМ (302,8 тисяч грн);
• для фізичних осіб та ФОП – 30 розмірів ПМ (90 840 грн).

Автор: Наталя Мамченко 

Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.