Достатньо опублікування судової повістки про виклик в загальнодержавному ЗМІ – Верховний Суд висловився про належне ознайомлення у судовому провадженні за відсутності обвинуваченого

У судовому провадженні, яке здійснюється за відсутності обвинуваченого (in absentia), обвинувачений вважається належним чином ознайомленим зі змістом судової повістки про виклик із моменту її опублікування в засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження. Про це зазначив Касаційний кримінальний суд у постанові від 25 квітня 2024 року по справі №296/8416/21.

Позиції судів першої та апеляційної інстанцій

Місцевий суд засудив особу за ч. 1 ст. 258-3, ч. 2 ст. 260 КК. Апеляційний суд залишив без змін вирок місцевого суду. Розгляд кримінального провадження в судах першої та апеляційної інстанцій здійснено в порядку спеціального судового провадження (in absentia).

У касаційній скарзі захисник стверджував, що суд у цій справі мав зупинити провадження, а не застосовувати спеціальну процедуру судового розгляду, оскільки не було підстав для розгляду провадження у порядку, передбаченому ч. 3 ст. 323 КПК.

Позиція Касаційного кримінального суду

ККС ВС залишив без змін ухвалу суду апеляційної інстанції. Так, ККС перевірив, що судовий розгляд кримінального провадження як в суді першої, так і в суді апеляційної інстанції щодо особи проведено у відсутності обвинуваченого, оскільки провадження здійснено в порядку спеціального судового провадження (in absentia), з дотриманням вимог КПК про належне повідомлення його про час та місце судового розгляду шляхом опублікування судового виклику у ЗМІ загальнодержавної сфери розповсюдження – «Урядовий кур’єр» та на офіційному веб-сайті Судової влади.

Аналогічним способом до відома обвинуваченого було доведено зміст вироку суду першої інстанції.

ККС зазначив, що інститут спеціального кримінального провадження повністю узгоджується з нормами міжнародного права та практикою Європейського суду з прав людини. Зокрема, питанню виконання вироків, винесених у відсутність обвинуваченого, присвячений окремий розділ Європейської конвенції про міжнародну дійсність кримінальних вироків, ратифіковану Україною 26.09.2002, відповідно до положень якої, якщо Конвенція не передбачає іншого, виконання вироків, постановлених у відсутність обвинуваченого, та постанов у кримінальних справах здійснюється за тими самими правилами, що й інших вироків.

Резолюцією Комітету Міністрів Ради Європи № (75)11 від 19.01.1973 встановлено, що процедура заочного розгляду (trial in absentia) не порушує права обвинуваченого як на справедливий розгляд, так і на присутність i при розгляді його справи. У ній сформульовані умови та мінімальний перелік правил заочного розгляду, якими повинні користуватися держави-члени Ради Європи при розгляді справи за відсутності підсудного. А тому, зважаючи на специфіку судового провадження (in absentia), ККС ВС вважав, що судами першої та апеляційної інстанцій були вжиті прямо передбачені кримінальним процесуальним законом заходи щодо інформування обвинуваченої особи про здійснення кримінального провадження шляхом публікації відповідної інформації в ЗМІ та мережі Інтернет, однак забезпечити явку обвинуваченого до суду вжитими заходами не вдалося.

При цьому, з моменту опублікування повістки про виклик у засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження обвинувачений вважається належним чином ознайомленим з її змістом.

Автор: Наталя Мамченко 

Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.