Парламент Грузії остаточно ухвалив закон про «іноагентів», подолавши вето президента Саломе Зурабішвілі

Парламент Грузії подолав вето Президента Грузії Саломе Зурабішвілі та остаточно ухвалив закон про «Про прозорість іноземного впливу», який назвали законом «про іноагентів». Таким чином, депутати проігнорували позицію міжнародних партнерів Грузії, зокрема Євросоюзу та США, а також протестувальників.

За подолання вето президента проголосували 84 депутати, проти – 4.

Згідно з Конституцією Грузії, тепер закон у триденний термін передається Саломе Зурабішвілі. Якщо вона відмовиться від підписання, закон у 5-денний термін підпише та опублікує спікер парламенту Шалва Папуашвілі.

Відповідно до закону протягом 2 місяців, тобто до початку серпня, будуть прийняті підзаконні акти, а Міністерство юстиції Грузії та Національне агентство публічного реєстру мають провести матеріально-технічні та інші заходи для виконання цього закону.

Таким чином, вже з серпня неурядові організації, які за даними 2023 року отримували понад 20% доходу з-за кордону, протягом місяця мають подати заяву про реєстрацію як організації, які проводять інтереси іноземної сили. Інакше на них буде накладено штрафи. Для виявлення «провідних інтересів іноземної сили організацій» та перевірки виконання вимог закону Міністерство юстиції Грузії у будь-який час може провести моніторинг.

Нагадаємо, що торік правляча партія «Грузинська мрія» відкликала документ після двох днів масових протестів.

У США попереджали, що на представників грузинської влади можуть у разі ухвалення закону накласти візові санкції.

Раніше лідер парламентської більшості партії влади Мамука Мдинарадзе наголосив, що законопроект передбачає єдину вимогу – оприлюднення власного річного фінансового звіту організаціями, які отримують іноземне фінансування, за порушення якого передбачено фінансові санкції.

«Це мінімальний стандарт підзвітності та прозорості перед суспільством, якому має відповідати будь-яка організація, яка має навіть формальні претензії на сумлінність», – вважає він.

Він додав, що аналогічні закони діють у США (FARA), Ізраїлі та Австралії, за останній рік це питання також обговорюється у Євросоюзі.

Так, у США діє Foreign Agents Registration Act (FARA), який вимагає, щоб іноземні агенти в США, які представляють інтереси іноземних держав у «політичній або квазіполітичній якості», розкривали свої відносини з іноземним урядом та інформацію про відповідну діяльність та фінанси.

Також нагадаємо, 12 грудня 2023 року Єврокомісія вирішила створити Реєстр прозорості організацій, щоб «вивести на світло» прихований вплив іноземних лобістів на політику у країнах ЄС. Так, в Реєстрі прозорості пропонується зареєструвати суб’єктів, які здійснюють діяльність із представництва інтересів від імені третьої країни. Державам-членам ЄС буде запропоновано створити або адаптувати існуючі національні реєстри для цієї мети. Як зазначається на сайті Єврокомісії, в ЄС зростає занепокоєння, що «відкритість європейських суспільств може бути використана іноземними урядами»: «Недавнє опитування Євробарометра показує, що 81% європейців вважають, що іноземне втручання в наші демократичні системи є серйозною проблемою, яку необхідно вирішити. Настав час «вивести на світло» прихований іноземний вплив».

Автор: Наталя Мамченко 

Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.