Судовий розгляд кримінальних справ у випадку заміни судді будуть продовжувати, а не починати спочатку

Після зміни складу суду розгляд кримінального провадження зможуть продовжувати, а не починати спочатку. Запровадити новаторський підхід до розуміння «незмінності складу суду» пропонують народні депутати, автори законопроекту 11039 про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу «щодо оперативності кримінального провадження». Комітет Верховної Ради з питань правоохоронної діяльності рекомендував прийняти його за основу.

Законопроектом пропонується внести зміни до КПК, якими передбачити:

1) після зміни складу суду розгляд кримінального провадження продовжується, за винятком випадків, передбачених КПК (наразі ч. 10 ст. 35 КПК передбачає, що розгляд починається спочатку);

2) у випадку, передбаченому частиною 1 статті 319 КПК, докази, що були досліджені під час судового розгляду до заміни судді, зберігають доказове значення та можуть бути використані для обґрунтування судових рішень;

3) суд вмотивованою ухвалою може прийняти рішення про необхідність розпочинати судовий розгляд спочатку та здійснювати повторно всі або частину процесуальних дій, які вже здійснювалися під час судового розгляду до заміни судді, якщо таке рішення може позитивно вплинути на судовий розгляд та за умови дотримання таких вимог:

• сторони кримінального провадження, потерпілий наполягають на новому проведенні процесуальних дій, які вже були здійснені судом до заміни судді;
• суддя, що замінив суддю, який вибув, ознайомився з ходом судового провадження та матеріалами кримінального провадження, наявними в розпорядженні суду, не згоден з прийнятими судом процесуальними рішеннями і вважає доцільним провести повторно процесуальні дії, що вже були проведені до заміни судді (частина 2 статті 319 КПК у редакції проекту).

Незважаючи на те, що Комітет оцінив відгуки про цей законопроект як «схвальні», Головне науково-експертне управління Верховної Ради висловило низку суттєвих зауважень до нього.

Зокрема аргументом на користь змін у пояснювальній записці слугує «Комплексний стратегічний план реформування органів правопорядку як частини сектору безпеки і оборони України на 2023–2027 роки». Як вказують автори, згідно інформації, що надійшла до Комітету від Офісу Генпрокурора, над розробленням проекту Комплексного плану працювала міжвідомча робоча група, до складу якої увійшли керівники органів правопорядку, представники КМ Європейського Союзу, Посольства США в Україні, IDLO тощо.

«Погоджуючись із необхідністю удосконалення норм КПК в частині усунення можливості затягування кримінального провадження та порушення його розумних строків, одночасно слід зауважити, що незмінність складу суду є проявом дії засад безпосередності дослідження та вільної оцінки доказів. Вимоги ст. 23 КПК про безпосередність дослідження судом доказів не можуть бути виконані, якщо склад суду є непостійним, мінливим – один суддя брав участь у судовому допиті, другий – у судовому огляді, а третій – у дослідженні висновку експерта. Своєю чергою, це унеможливлює дотримання цими суддями умов оцінки доказів, яка, зокрема, має ґрунтуватися на всебічному та повному дослідженні всіх обставин кримінального провадження (ч. 1 ст. 94 КПК).
Для ухвалення законного, обґрунтованого та справедливого судового рішення недостатньо визначення судді (суддів) ЄСІТС у порядку, встановленому ч. ч. 3, 4 ст. 35 КПК.

Умовою цього також є особисте сприйняття інформації під час судового розгляду.

Незалежно від складу суду (одноособового чи колегіального), суддя, що входить до нього, повинен виконувати свої обов’язки, постійно беручи участь у судовому розгляді.

Відсутність судді на будь-якому етапі судового розгляду позбавляє його права ухвалювати рішення не лише на цьому етапі, але й у кримінальному провадженні загалом.

Неповний склад суду прирівнюється до незаконного (п. 2 ч. 2 ст. 412 КПК).

Тож, незмінність складу суду – це загальне положення судового розгляду, згідно з яким судовий розгляд від його початку і до закінчення повинен відбуватися за участі лише судді або колегії суддів, визначених ЄСІТС для розгляду та вирішення конкретного кримінального провадження, а заміна судді може відбутися винятково у встановленому законом порядку.

Відтак, у випадку прийняття законопроекту в пропонованій редакції, створюються суттєві ризики порушення права кожного на справедливий суд, гарантованого ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» - зауважили у ГНЕУ.

Також там звернули увагу, що відповідні приписи стосовно незмінності складу суду містяться також у інших процесуальних кодексах України.

Як вказало ГНЕУ, у законопроекті пропонується змінити підхід до розуміння «незмінності складу суду» та передбачити, що після зміни складу суду (судді) розгляд кримінального провадження продовжується, крім випадків, передбачених ч. 2 ст. 319 КПК. У свою чергу, в ч. 2 ст. 319 КПК (у редакції проекту) зазначаються випадки, коли суд вмотивованою ухвалою може прийняти рішення про необхідність розпочинати судовий розгляд спочатку та здійснювати повторно всі або частину процесуальних дій, які вже здійснювалися під час судового розгляду до заміни судді (зокрема, якщо таке рішення може позитивно вплинути на судовий розгляд та за умови дотримання окремих вимог).

«На наш погляд, із запропонованим в проекті підходом навряд чи можна погодитися з огляду на таке.

В ч. 4 ст. 35, а також реченнях 1, 2 ч. 1 ст. 319 (як у чинній редакції, так і у редакції проекту) КПК зазначено, що: кримінальне провадження, розгляд якого відповідно до цього Кодексу здійснюється колегією суддів, в обов’язковому порядку розглядається постійною колегією суддів відповідного суду, до складу якої входить визначений ЄСІТС суддя-доповідач; судовий розгляд у кримінальному провадженні повинен бути проведений в одному складі суддів.

У разі якщо суддя позбавлений можливості брати участь у судовому засіданні, він має бути замінений іншим суддею, який визначається у порядку, встановленому ч. 3 ст. 35 цього Кодексу.

Тобто, у кожному кримінальному провадженні судовий розгляд повинен бути проведений у тому самому складі суддів, в якому він розпочався.

Відтак, запровадження правила про те, що після зміни складу суду (судді) розгляд кримінального провадження продовжується, не узгоджується з приписами ч. 4 ст. 35, ч. 1 ст. 319 КПК про обов’язковість проведення судового розгляду в одному складі суддів. Адже при зміні хоча б одного судді, вже змінюється склад суддів, а відтак порушуєтеся процесуальна вимога щодо обов’язкового проведення судового розгляду постійною колегією суддів відповідного суду» - зазначає ГНЕУ.

Автор: Наталя Мамченко

Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.