Автоматизована система документообігу суду буде працювати за новими правилами – Рада суддів

Положення про автоматизовану систему документообігу суду (АСДС) буде викладено в новій редакції. Так, 26 квітня члени Ради суддів України визначилися, що над підготовкою нової редакції Положення про АСДС працюватиме робоча група, куди увійдуть представники усіх зацікавлених органів та установ системи правосуддя.

Необхідність в розробці нової редакції Положення про АСДС виникла через різночитання судами пунктів Положення, які викликають цілий ряд питань щодо регулювання порядку передачі судових справ (заяв, клопотань, скарг) раніше визначеному судді (головуючому судді, судді-доповідачу), колегії суддів, палаті або об'єднаній палаті.

Рада суддів вважає, що ситуація, за якої порядок функціонування автоматизованої системи документообігу в судах визначається Положенням, норми якого діють у різних редакціях із певними правилами набрання чинності та застосування їх із численними змінами та доповненнями до них, не сприяє чіткій правовій визначеності.

Отже, з метою врегулювання технічних та організаційних питань, забезпечення автоматизованої взаємодії Положення про АСДС та модулів ЄСІТС, їх однакового розуміння та застосування судами відповідних норм, РСУ прийшла до висновку про необхідність викладення Положення про АСДС в новій єдиній чинній редакції.

Слід зауважити, що наразі АСДС, Реєстр судових рішень, веб-портал знаходяться поза межами Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (ЄСІТС).

В свій час було вирішено будувати ЄСІТС не за «хмарним» принципом, а за «гібридним», коли частина процесів, зокрема і розподіл справ між суддями відбувається на місцях, у судах, а не в єдиному дата-центрі.

При розробці ж хмарної концепції електронного правосуддя задум був у тому, щоб процеси здійснювалися не на місцях — у судах, а в єдиному центрі. Це заощадило б людські та грошові ресурси.

Логіка централізованого автоматизованого розподілу в тому, що програмне забезпечення перебуватиме в дата-центрі, суди каналами зв'язку з'єднуватимуться з відповідним централізованим модулем, де й здійснюватиметься авторозподіл справ. Аналогічно не потрібно було вносити вручну дані з табелів обліку робочого часу – вони автоматично могли б використовуватися з підсистеми бухгалтерського обліку та кадрів. Тобто в одному місці заповнюватимуться один раз усі дані. Експерти тоді попереджали, що гібридна модель ускладнить систему, і її реалізація вимагатиме набагато більше витрат. Втім, ДСА переконувало у тому, що Україна не готова до використання повністю хмарної моделі, оскільки якість зв'язку не завжди на доброму рівні.

Про витоки проблеми з АСДС розповідав і заступник генерального директора ДП «Інформаційні судові системи» Мартин Герасим, який зазначав, що внаслідок цього побудувалася гібридна система, коли між системами не відбувається взаємодія (система кадри.web, куди треба окремо вносити інформацію, система АСДС, куди доводиться теж окремо вносити інформацію, а має бути ядро, куди повинна вноситися інформація один раз).

Втім, наразі невідомо, чи буде нове Положення про АСДС розраховане на «хмарну модель».

Автор: Наталя Мамченко

Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.