Давид Арахамія зареєстрував законопроект про відновлення прав третіх осіб у разі їх порушення при розгляді справ про застосування санкцій

Народний депутат, глава фракції «Слуга народу» Давид Арахамія вніс до Верховної Ради законопроект 11195 щодо механізму захисту права власності третіх осіб. За його словами, проект спрямований на встановлення правового механізму відновлення прав третіх осіб у разі їх порушення при розгляді справ про застосування санкції, передбаченої п. 11 ч. 1 статті 4 Закону «Про санкції» в порядку Кодексу адміністративного судочинства.

Як вказує автор, законом від 12 травня 2022 року №2257-IX щодо підвищення ефективності санкцій, пов’язаних з активами окремих осіб було внесено зміни, зокрема, до Закону «Про санкції» та доповнено частину першу статті 4 підпунктом 11, яким встановлено такий вид санкції як стягнення в дохід держави активів, що належать фізичній або юридичній особі, а також активів, щодо яких така особа може прямо чи опосередковано (через інших фізичних або юридичних осіб) вчиняти дії, тотожні за змістом здійсненню права розпорядження ними.

Відповідно до положень ч. 2 статті 5 Закону «Про санкції» рішення щодо застосування санкції, передбаченої пунктом 11 частини першої статті 4 цього Закону, ухвалюється судом у порядку, визначеному статтею 51 цього Закону.

В свою чергу, положеннями ч. 1 статті 51 Закону передбачено, що санкція, передбачена пунктом 11 частини першої статті 4 цього Закону, має винятковий характер та може бути застосована лише щодо фізичних та юридичних осіб, які своїми діями створили суттєву загрозу національній безпеці, суверенітету чи територіальній цілісності України (в тому числі шляхом збройної агресії чи терористичної діяльності) або значною мірою сприяли (в тому числі шляхом фінансування) вчиненню таких дій іншими особами, у тому числі до резидентів у розумінні Закону України «Про основні засади примусового вилучення в Україні об’єктів права власності Російської Федерації та її резидентів». Ця санкція може бути застосована лише в період дії правового режиму воєнного стану та за умови, що на відповідну фізичну чи юридичну особу в порядку, визначеному цим Законом, вже накладено санкцію у виді блокування активів.

Серед різноманітної кількості активів осіб, щодо яких Мін’юст як центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері стягнення в дохід держави активів осіб, щодо яких застосовано санкції, звертається до Вищого антикорупційного суду з позовною заявою про застосування санкції, передбаченої пунктом 11 частини першої статті 4 цього Закону, та які можуть бути стягнуті в дохід держави, також є і юридичні особи різних форм власності, зокрема, акціонерні товариства, товариства з додатковою відповідальністю та товариства з обмеженої відповідальністю, акціонерами яких опосередковано (через інших юридичних осіб) є особи, до яких санкції згідно із законодавством України не застосовано (далі – непідсанкційні особа).

Враховуючи практику Міністерства юстиції України щодо виявлення та розшуку активів осіб, до яких рішенням Ради національної безпеки і оброни України, введеним в дію Указом Президента України, застосовано санкцію у виді блокування активів (далі – підсанкційна особа), в багатьох випадках підсанкційна особа володіє активами, структурованими через іноземні юрисдикції, серед власників яких є іноземні юридичні особи та громадяни інших країн, до яких санкції, згідно із законодавством України, не застосовано (далі – непідсанкційна особа).

Таким чином, виникає питання щодо можливості стягнення в дохід держави такого активу без порушення прав третіх осіб (непідсанкційних осіб).

Нагальність вирішення даного питання також продиктовано існуючою судової практикою – в рішенні від 23 січня 2024 року у справі № 991/8725/23 Вищий антикорупційний суд звертає увагу, що:

«Разом з тим, законодавством не передбачено у межах вирішення цього адміністративного спору механізму відновлення порушеного права власності третіх осіб. Задоволення позову щодо ТОВ «А…» було б можливим, якби законом надавалась можливість компенсувати втрати права власності третіх непідсанкційних осіб.

Зокрема, одним з таких механізмів була б законодавча можливість суду стягувати 100% власності українського активу та за певних умов визнавати право власності за третіми особами пропорційно їх частки, що належить їм у іноземній юрисдикції».

Таким чином, внесення змін до нормативно-правових актів є необхідним з метою захисту та відновлення прав власності третіх осіб (інвесторів) у справах про застосування санкції, передбаченої пунктом 11 частини першої статті 4 цього Закону, та стягнення в дохід держави визначеної частки (акцій) саме підсанкційної особи.

Отже, законопроектом пропонується передбачити:

1) стягнення на підставі і в порядку, встановлених цим Законом, акцій (часток) або інших цінних паперів, які належать юридичній особі (прямому власнику), в структурі власності якої опосередковано є підсанкційна особа, а також непідсанкційні особи;

2) визначення кількості відсотків в структурі власності юридичної особи, що прямо чи опосередковано належить відповідно підсанкційній особі та іншим непідсанкційним особам;

3) переведення обліку часток товариства з обмеженою відповідальністю або товариства з додатковою відповідальністю, частки якого стягуються, в облікову систему часток товариств з обмеженою відповідальністю та товариств з додатковою відповідальністю, що ведеться Центральним депозитарієм цінних паперів (у разі необхідності);

4) відкриття рахунків умовного зберігання (ескроу) в цінних паперах та/або рахунків умовного зберігання (ескроу) часток товариства та зарахування на них прав на цінні папери та/або часток у кількості, відповідно до визначеного відсотка, що належить непідсанкційним особам;

5) забезпечення інформування непідсанкційних осіб про необхідність здійснення ними дій для оформлення набуття права власності на цінні папери та/або частки;

6) за зверненням непідсанкційних осіб (або їх уповноважених осіб) здійснення переказу прав на цінні паперів та/або часток, з рахунків ескроу, на власні рахунки таких непідсанкційних осіб;

7) якщо протягом 5 років від дня зарахування прав на цінні папери та/або часток на рахунки ескроу непідсанкційні особи не здійснили дій для оформлення набуття права власності на цінні папери та/або частки, вважається, що такі непідсанкційні особи відмовились від права власності на такі цінні папери та/або частки.

Цінні папери та/або частки, від права власності на які зазначені особи відмовились, повертаються Фонду державного майна України установою, в якій був відкритий рахунок ескроу, як актив, який переходить у власність держави.

Автор: Наталя Мамченко

Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.