18 травня набуває сили закон про мобілізацію: кого поліція зможе затримувати та доставляти до ТЦК, і які будуть штрафи за неуточнення даних

18 травня набуде чинності закон про посилення мобілізації №3633-IX. 17 квітня його офіційно опублікували (законопроект 10449).

Отже, з 18 травня почнеться відлік 60 днів для уточнення персональних даних.

Так, відповідно до Перехідних положень закону громадяни України, які перебувають на військовому обліку, зобов’язані протягом 60 днів з дня набрання чинності цим законом, тобто, до 18 липня, уточнити адресу проживання, номери засобів зв’язку, адреси електронної пошти (за наявності електронної пошти) та інші персональні дані:

• у разі перебування на території України – шляхом прибуття самостійно до ТЦК за місцем перебування на військовому обліку чи за своїм місцем проживання, або до центру надання адміністративних послуг (ЦНАП), або через електронний кабінет призовника, військовозобов’язаного, резервіста (за наявності);
• у разі перебування за кордоном – шляхом повідомлення на офіційну електронну адресу або на офіційний номер телефону, які зазначені на офіційному сайті ТЦК за місцем перебування на військовому обліку, або через електронний кабінет призовника, військовозобов’язаного, резервіста (за наявності).

Отже, йдеться про необхідність повідомити номер телефону та реальну адресу проживання, а також email, якщо він є. Стосовно військового обліку громадян, які перебувають за кордоном, Кабмін ухвалить окрему постанову.

Відповідні дані необхідні для наповнення Реєстру військовозобов’язаних «Оберіг».

Що стосується громадян України, які ще не стоять на військовому обліку, але підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі СБУ, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, то вони зобов’язані:

• уточнити протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою, свої персональні дані через ЦНАП або через електронний кабінет призовника, військовозобов’язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем свого перебування або знаходження;
• прибувати за викликом ТЦК для оформлення військово-облікових документів, взяття на військовий облік, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов’язаних та резервістів;
• проходити медичний огляд тощо.

У разі невиконання під час мобілізації громадянином обов’язків, передбачених ч. 1 ст. 22 Закону про мобілізацію у новій редакції (неявка на виклик ТЦК, непроходження медичного огляду), ч. 3 статті 22 (неуточнення у ЦНАП, через Електронний кабінет або у ТЦК своїх військово-облікових даних протягом 60 днів), та вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 210-1 Кодексу про адміністративні правопорушення (порушення законодавства про мобілізацію), керівник ТЦК звертається до поліції, щодо здійснення адміністративного затримання та доставлення такого громадянина до ТЦК.

Відповідні зміни внесені також до закону про Національну поліцію, яка тепер за зверненням ТЦК бере участь у здійсненні заходів щодо оповіщення військовозобов’язаних та резервістів спільно з представниками ТЦК, а також здійснює адміністративне затримання та доставлення до цих центрів та органів призовників, військовозобов’язаних та резервістів, які вчинили адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210, 210-1 Кодексу про адміністративні правопорушення (КУпАП).

Отже, поліція зможе спільно з представниками ТЦК вручати повістки, а також затримувати і доставляти громадян до ТЦК, якщо ті порушили правила військового обліку або законодавство про мобілізацію.

Нагадаємо, що схвалений парламентом 10 квітня законопроект 10379 передбачає, що статті 210 та 201-1 КУпАП викладуть в новій редакції.

У статті 210, яка встановлює відповідальність за порушення призовниками, військовозобов’язаними, резервістами правил військового обліку, передбачать штраф під час воєнного стану від 17 тисяч грн до 25,5 тисяч грн. 

У статті 210-1, яка встановлює відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, також передбачать штраф під час воєнного стану від 17 тисяч грн до 25,5 тис. грн. для громадян. А для посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об’єднань – від 34 тисяч до 59,5 тисяч грн.

За чинною редакцією статті 210-1 штраф складає від 3400 грн до 5100 грн для громадян.

Отже, якщо громадянин не з’явиться за повісткою до ТЦК або ж не оновить свої дані про реальну адресу, спочатку до нього застосують штраф у вказаній сумі – мінімально 17 тисяч грн (у разі прийняття змін).

При цьому законопроект пропонує встановити, що протокол не складається у разі вчинення в особливий період адміністративних правопорушень, передбачених статтями 210, 210-1 КУпАП, розгляд яких віднесено до компетенції ТЦК, якщо особа не з’являється без поважних причин або без повідомлення причин не прибуття на виклик територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, будучи належним чином повідомленою про дату, час і місце виклику, та за наявністю у ТЦК підтвердних документів про отримання особою виклику.

Крім того, у разі отримання від поліції письмової відповіді про неможливість здійснити адміністративне затримання та доставлення громадянина до ТЦК керівник ТЦК протягом 5 днів з дня отримання такої відповіді надсилає такому громадянину в паперовій формі засобами поштового зв’язку рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу його місцезнаходження, місця проживання чи перебування вимогу про виконання обов’язку (обов’язків) військовозобов’язаним, резервістом (далі – вимога).

Як раніше писала «Судово-юридична газета», навіть якщо громадянин не знаходиться за адресою і фізично не отримав вимогу ТЦК, вона буде вважатися врученою, і ТЦК зможе ініціювати стосовно ухилянта відповідні обмеження у праві керування автомобілем.

Раніше ми також писали, у чому полягає різниця між вимогою та повісткою.