Спецпредставник США Пенні Пріцкер у Києві обговорила з українським Кабміном хід реформ

Поки Верховна Рада розглядає законопроект 10449 про посилення мобілізації, 10 квітня до Києва завітала Пенні Пріцкер – спеціальний представник, призначений Президентом США Джо Байденом у вересні 2023 року. Вона взяла участь у засіданні Керівного комітету міжвідомчої Координаційної Платформи донорів України. Разом з нею приїхав заступник радника Білого дому з національної безпеки з міжнародної економіки Даліп Сінгх. Вперше представники Уряду України, країн G7 та ЄС провели цей захід офлайн у Києві. Перед цим Пенні Пріцкер відвідала Львів.

Нагадаємо, що у вересні, після призначення, на запитання, чи можуть українці бути впевненими у стабільності підтримки з боку Сполучених Штатів попри вибори у США в 2024 році, Пенні Пріцкер в інтерв’ю «ЄП» заявила, що тепер Україні будуть висунуті певні умови.

«Для того, щоби отримувати кошти від Сполучених Штатів, тепер будуть певні умови. Це не повинно дивувати нікого в Україні. Причина – те, що наш уряд хоче бачити, як Україна досягає прогресу в різних сферах.

По-перше, це будуть умови, які гарантуватимуть, що ви будете належним чином розпоряджатися грошима. А по-друге, йдеться про втілення реформ, необхідних для того, щоб Україна стала членом ЄС та західного торговельного блоку», - підкреслила Пенні Пріцкер.

За її словами, серед цих реформ – судова та правоохоронна. А також у сфері боротьби з корупцією.

«Буде окремий фокус на реформах, що стосуються прозорості та підзвітності відбудови – це зміни регуляторного середовища, правоохоронних органів, судової системи, у сфері боротьби з корупцією, управління держпідприємствами тощо», - зазначила тоді вона.

Після її призначення, 25 вересня, в українських ЗМІ, з’явився «План реформ від Білого дому». Його було передано на вищезгадану Платформу донорів України. Згодом Посольство США в Україні підтвердило те, що цей план є дійсним.

Нагадаємо, у плані реформ йшлося зокрема про посилення САП, НАБУ, перевірку доброчесності чинних суддів Верховного Суду, а також про створення «Вищого адміністративного суду» з розгляду адміністративних справ проти національних державних органів, тобто, окремого вищого спецсуду для спорів з владою.

Отже, як повідомив Мінфін, 10 квітня під час засідання Керівного комітету міжвідомчої Координаційної Платформи донорів України на порядку денному було забезпечення бюджетних потреб України у 2024 та 2025 роках, відбудова та впровадження структурних реформ.

Міністр фінансів Сергій Марченко розповів про стан фінансової системи, вжиті заходи з максимізації доходів державного бюджету та потреби на 2024 рік: 

«Міністерство фінансів проводить активну роботу над збільшенням доходів держбюджету. Заходи з підтримки бюджетної ліквідності в першому кварталі 2024 року дозволили збільшити внутрішні джерела на 5,4 млрд доларів США. Водночас в умовах повномасштабної війни, коли агресор має значно більші ресурси та щодня спричиняє Україні мільйонні збитки, міжнародна підтримка є критично важливою. У 2024 році зовнішнє фінансування сягає 10,2 млрд доларів США. Вдячний ЄС, Японії, Канаді, МВФ, Великій Британії, Норвегії за бюджетну підтримку, яка спрямовується на пріоритетні соціальні потреби країни. Розраховуємо, що Конгрес США найближчим часом підтримає пакет допомоги, який необхідний нам для перемоги у війні» - зазначив він.

Міністр фінансів додав, що потреба у додатковому фінансуванні як на пріоритетні бюджетні видатки, так і на відновлення зберігатиметься у наступних роках, особливо у 2025. Одним із рішень має стати використання заморожених російських активів.   

Також Сергій Марченко вкотре закцентував увагу на готовності України впроваджувати реформи та виконувати умови співпраці з міжнародними партнерами:

«Уряд України демонструє відданість імплементації заходів, які було визначено у співпраці з партнерами, та зміцненню нашої співпраці з міжнародними інституціями. Нещодавно ми завершили третій перегляд програми МВФ EFF, що дозволило залучити до держбюджету 880 млн доларів США. Світовий банк схвалив Позику на підтримку політики розвитку «Основи зростання» обсягом 1,5 млрд доларів США. ЄС затвердив інструмент Ukraine Facility обсягом 50 млрд євро, із яких до держбюджету надійшло вже 4,5 млрд євро». 

Він зазначив, що «важливо продовжувати впроваджувати реформи», які стимулюватимуть економічне зростання у найближчій перспективі.

Аналогічно і очільник Уряду Денис Шмигаль підкреслив, що навіть в умовах війни Україна залишається відданою впровадженню реформ та європейському курсу. Є чітко визначені пріоритети та план реформ. Зокрема, мова йде про трансформації, передбачені в Матриці реформ та реформи в рамках програми Ukraine Facility.

«Ми маємо посилити роботу Платформи в цих напрямках. Перше. Два рази на рік проводити зустрічі більш високого формату, на рівні міністрів, в межах Платформи для вирішення пріоритетних питань, підбиття підсумків та стратегічного планування. Друге. Платформа має розуміти потреби України з огляду на реальну ситуацію. Для цього ми пропонуємо, щоб технічний Секретаріат Платформи працював безпосередньо в Києві», — відзначив арем’єр-міністр.

За результатами засідання Керівного комітету буде опубліковане спільне комюніке. 

У даному контексті слід нагадати, що, як раніше писала «Судово-юридична газета», Регламент щодо введення фінансового інструменту Ukraine Facility передбачає право Єврокомісії зменшувати підтримку і відшкодовувати будь-яку суму, або вимагати дострокового повернення позики, у випадках серйозних порушень, шахрайства, корупції чи конфлікту інтересів, що впливають на фінансові інтереси ЄС, які не були виправлені Україною.

Також для нагляду за використанням коштів від ЄС Україною створюється окрема Ревізійна рада.

Фото: КМУ

Автор: Наталя Мамченко

Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.