В Україні до кінця липня 2024 року ухвалять закон про створення Вищого адміністративного суду. Це передбачає оновлений Меморандум з МВФ, який Фонд оприлюднив 22 березня результатами Третього перегляду розширеної угоди в рамках Програми розширеного фінансування (EFF).
Втім, це має бути не копія Вищого адміністративного суду (ВАСУ), який здійснював правосуддя до грудня 2017 року (до судової реформи 2016-2017 років), а суд, який, за задумом міжнародних партнерів, «розглядатиме адміністративні справи проти національних державних органів». Як вказано у документах, це справи проти, «наприклад, Національного банку України (НБУ), Національного антикорупційного бюро України (НАБУ), Національного агентства з питань запобігання корупції (НАЗК)». Його мають наповнити «суддями, які пройшли належну перевірку на професійну компетентність та доброчесність».
Зі свого боку, Україна зазначає у Меморандумі, що цей суд матиме першу та апеляційну палату. Суддів будуть відбирати з вирішальним голосом незалежних експертів із міжнародним досвідом у Громадській раді міжнародних експертів (ГРМЕ). Нагадаємо, що раніше за допомогою ГРМЕ відбирали суддів Вищого антикорупційного суду.
Станом на зараз – це все, що зрозуміло про новий суд, який має, за задумом партнерів, запрацювати в Україні. Адже відповідне формулювання поневіряється від одного документу, (зокрема, «Плану реформ від Білого дому») до іншого, жодним чином не отримуючи конкретизації. Відкритими залишаються питання, який сенс в цьому окремому суді, якщо в Україні вже є Касаційний адміністративний суд і ціла система адмінсудів, а також існує Вищий антикорупційний суд, скільки у новому ВАС має бути суддів, яка буде його компетенція – відповіді на які поки немає. Врешті, не досить ясно, звідки брати фінансування на забезпечення виплати суддівської винагороди його суддям, яка має складати, вочевидь, не менше, ніж у Вищому антикорупційному суді. За даними Мінфіну, наразі у ВАКС середня суддівська винагорода – 190 тисяч грн.
У Меморандумі також підкреслюється, що «відсутність прогресу в реформах посилює дефіцит фінансування, зменшує майбутні надходження зовнішнього фінансування та може призвести до втоми донорів». Тому Україна повинна дотримуватись реформ управління, зберігаючи нещодавно досягнутий прогрес у зміцненні антикорупційних і судових установ.
Зокрема, партнери чекають на:
Для зміцнення ефективних процедур розслідування корупції до кінця червня 2024 року будуть прийняті подальші зміни до КПК, які, у тому числі дозволять Генеральному прокурору делегувати САП керування запитами про екстрадицію та взаємну правову допомогу у зв’язку з розслідуваннями корупції, «підвищення обґрунтованості та ефективності строків досудового розслідування після повідомлення про підозру».
Як зазначено у Меморандумі, Україна вже «ініціювала процес висунення та призначення нових членів Громадської ради міжнародних експертів (ГРМЕ), яка перевірятиме кандидатів на 24 нові вакансії до Вищого антикорупційного суду (ВАКС) як у першій інстанції (15 вакансій), так і в апеляційній ( 9 вакансій)». Остаточні призначення до ВАКС будуть завершені до кінця липня.
Також, як раніше писала «Судово-юридична газета», для ефективної імплементації закону про надання НАБУ повноважень щодо перехоплення комунікацій (прослуховування телефонних розмов) Україна розробить план реалізації в період після введення воєнного стану щодо забезпечення НАБУ ресурсами, обладнанням та технологічними рішеннями для самостійного перехоплення повідомлень стаціонарних та мобільних пристроїв. Тривають переговори між НАБУ та правоохоронними органами щодо розробки плану реалізації. Крім того, НАБУ до кінця жовтня 2024 року отримає доступ до незалежних і компетентних судово-медичних експертів, щоб мати змогу ефективно виконувати свої слідчі повноваження, включаючи розслідування складних корупційних злочинів.
«Після скасування воєнного стану влада проведе діагностичну оцінку управління під керівництвом персоналу МВФ», - йдеться у Меморандумі.
Нагадаємо, як писала «Судово-юридична газета», також Меморандум пропонує зосередитися на усуненні перешкод для мобілізації доходів, зокрема, скасуванні «надто щедрих» спрощених режимів оподаткування, введення більш прогресивного податку на доходи фізичних осіб та інших кроках реалізації Національної стратегії доходів.
Автор: Наталя Мамченко
Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на нашу сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.