Національна стратегія доходів як база податкової реформи та план дій на випадок негативного сценарію – які кроки передбачає Меморандум з МВФ

Подальші дії України в сфері податкової реформи мають спиратися на Національну стратегію доходів. Відповідну позицію містить оновлений Меморандум про економічну та фінансову політику з МВФ, який Фонд оприлюднив 22 березня результатами Третього перегляду розширеної угоди в рамках Програми розширеного фінансування (EFF).

Як раніше писала «Судово-юридична газета», Кабмін 27 грудня 2023 року прийняв Національну стратегію доходів, в якій заплановані реформи у сфері податків до 2030 року. Ця Стратегія, яка викликала жваве обговорення, також є частиною Плану Ukraine Facility, за виконання якого Україна буде отримувати кошти від ЄС.

Зокрема, у Національній стратегії доходів йдеться про те, що треба надати контролюючим органам доступ до інформації про рух коштів на банківських рахунках платників податків.

Також спрощену систему оподаткування реформують, бо нереформована вона ставить під загрозу податкові надходження. Інститут реєстрації ФОП скасують, а другу та третю групи «спрощенців» обʼєднають в одну, для якої буде обовʼязкове РРО.

Крім того, у Стратегії прямо прописано, що «всі доходи фізичних осіб отримані поза межами підприємницької діяльності, крім тих, що прямо передбачені Податковим кодексом України, підлягатимуть оподаткуванню за загальною ставкою податку на доходи фізичних осіб, передбаченою Податковим кодексом». 

Що передбачає Меморандум с МВФ

В оновлених документах МВФ йдеться про те, що органи влади готові рішуче реагувати на потенційний негативний сценарій шляхом вжиття політичних заходів, серед яких коригування валютної політики і податкові заходи, які можуть швидко збільшити доходи бюджету.

Потрясіння, що виходять за сценарій зниження, можуть змусити владу вжити тимчасових нетрадиційних заходів. Як вказано у документах МВФ, існують заходи «на випадок непередбачених обставин», які могли б додатково збільшити надходження, наприклад, «солідарний податок у формі надбавки до ПДФО та/або додатковий податок на предмети розкоші чи акцизний збір» тощо.

Якщо необхідно, це і адміністративні заходи для банків.

«Можна розглянути такі інструменти, як інфляція або облігації, пов’язані з обмінним курсом», зазначається у документі МВФ.

Зі свого боку, українська влада зазначила у Меморандумі, що готова рішуче реагувати на потенційний негативний сценарій. «Як показано в аналізі співробітників МВФ, ми готові вжити додаткових можливих фіскальних заходів, включаючи заходи податкової політики, які можна швидко й ефективно впровадити. Зокрема, ми будемо керуватися Національною стратегією доходів (НСД), наріжним каменем наших зусиль щодо посилення мобілізації доходів», - йдеться у документі.

Стратегія національних доходів: переоцінка податкових пільг, план розвитку Податкової служби

Меморандум з МВФ передбачає, що Національна стратегія доходів (НСД) залишатиметься основою податкової політики та реформ адміністрування.

Також йдеться про розширення податкової бази, необхідної для фінансування пріоритетів післявоєнних витрат.

«Щоб підвищити ефективність впровадження НСД та підготувати основу для ефективних реформ податкової політики, ми застосуємо послідовний підхід, спершу зосередившись на реформах податкового та митного адміністрування, з наголосом на доброчесності, зменшенні адміністративного та політичного розсуду та підвищенні довіри до адміністративних процесів.

Підвищуючи довіру до контролюючих органів за допомогою заходів у НСД, ми прокладемо шлях до реалізації конкретних заходів для усунення давніх структурних перешкод для мобілізації доходів (наприклад, надто широкі та щедрі спрощені режими), орієнтованих на справедливість реформи (наприклад, більш прогресивний податок на доходи фізичних осіб (ПДФО), а також приведення доходів у відповідність з директивами ЄС (наприклад, щодо ПДВ та акцизів), екологічне оподаткування та рентні платежі видобувних галузей», - зазначено у документі.

«Для початку реалізація Національної стратегії доходів буде зосереджена на наступних ключових сферах реформ.

• Ми готуємо оцінку ефективності податкових пільг, у тому числі їх бюджетних витрат, щоб мати єдиний підхід до реформ. Ми плануємо завершити проект до кінця липня 2024 року.
• Ми затвердимо довгостроковий План цифрового розвитку ДПС відповідно до плану реалізації НСД (до кінця 2024 року). Він включатиме заходи щодо поступової консолідації ІТ-платформ та інформаційних ресурсів та їх адміністрування незалежним адміністратором.
• Також визначимо стратегічні заходи щодо забезпечення конфіденційності та захисту даних у системах ДПС (у тому числі інформації, отриманої від платників податків та податкових агентів). Для підвищення конфіденційності податкових даних, які зберігаються в ДПС, ми розробимо концепцію використання податковими органами знеособлених даних (маскування даних) про платників податків, доки не буде виявлено ризик податкового невиконання.
• Ми також розробимо законодавчі поправки для впровадження правил боротьби з ухиленням від сплати податків, які враховують вимоги Директиви ЄС про боротьбу з ухиленням від сплати податків (EU ATAD) та найкращі міжнародні практики запобігання ухиленню від сплати податків та забезпечення ефективного захисту бази оподаткування від ерозії та переміщення прибутку.

Протягом наступних кількох років ми проведемо важливі реформи податкової політики, керуючись НСД, щоб задовольнити післявоєнні потреби. Ми також посилимо мобілізацію доходів у наступних сферах шляхом: (i) розробки комплексного пакету заходів на післявоєнний період для реформування оподаткування викидів вуглецю на основі концепції захисту навколишнього середовища; (ii) аналіз та оцінка оподаткування видобувних галузей; (iii) визначення принципів оподаткування віртуальних активів, узгоджених з правилами ЄС, зокрема щодо обміну інформацією та ініціатив Глобального форуму ОЕСР», - вказано у Меморандумі.

Також Україна буде працювати над посиленням податкового та митного адміністрування в рамках НСД. «Ми прагнемо покращити мобілізацію доходів через добре функціонуючу, прозору та зручну для платників податків податкову та митну адміністрацію, зокрема:

• Державна податкова служба (ДПС). Ми й надалі вживатимемо заходів, спрямованих на підвищення суспільної довіри та формування позитивного іміджу ДПС

- Як внесок у цей важливий процес ми будемо використовувати незалежне опитування платників податків (Глобальне опитування платників податків) як джерело для ідентифікації ключових проблем. Ми будемо продовжувати проводити його систематично принаймні раз на два роки. Наразі ми працюємо над усуненням проблем, виявлених під час опитування платників податків 2023 року, і завершимо аналогічне дослідження для 2024 року до кінця року.

- Ми розробимо методологію запровадження системи управління податковими ризиками. З цією метою ми приймемо комплексний план удосконалення відповідності щодо виявлення, оцінки, аналізу та пом’якшення ризиків за основними типами податкових ризиків.

- Ми також працюємо над: (i) організаційною реструктуризацією, яка відображатиме результати функціонального перегляду (до кінця 2024 року), щоб краще узгодити організаційну структуру ДПС із принципом функціонально організованого податкового адміністрування та підтримувати сучасні практики управління ризиками відповідності функціональний принцип; (іі) визначення критеріїв оцінки впливу та ефективності Антикорупційної програми ДПС; (iii) впровадження ІТ-рішень для SAF-T UA (електронний формат для подання даних великих платників податків, одне із зобов’язань щодо інтеграції в ЄС); (iv) підвищення ефективності обміну інформацією з іноземними компетентними органами (включаючи отримання позитивної оцінки Глобального форуму ОЕСР з питань зрілості менеджменту інформаційної безпеки).

• Державна митна служба. Ми продовжуватимемо зосереджуватися на ключових сферах реформування, критичних для зниження корупційних ризиків у митному управлінні. Зокрема, ми ухвалимо законодавчі акти, які відновлять митні перевірки після митного оформлення з кінця квітня 2024 року, щоб доповнити відновлення податкових перевірок і закрити потенційні лазівки в управлінні процесами відповідності. Ми також приймемо та запровадимо законодавство щодо криміналізації великомасштабного митного шахрайства та контрабанди всіх товарів, що також має сприяти посиленню податкового та митного законодавства. Подібно до ДПС ми запустимо ініціативу щодо визначення критеріїв оцінки впливу Антикорупційної програми. Крім того, ми працюємо над: (i) реформами кадрової та компенсаційної політики; (ii) покращення оперативного управління митницею з її штаб-квартири, включаючи розвиток центрів передового досвіду для різних функціональних завдань; та (iii) перенесення верифікації/перевірки митних документів з пунктів перетину кордону до внутрішніх офісів.

Отже, в рамках Національної стратегії доходів влада планує зосередитися на таких сферах, щоб допомогти зміцнити культуру оподаткування, а також отримати прибутки:

• реформа надто широких і щедрих спрощених режимів,
• реформи, орієнтовані на справедливість (наприклад, більш прогресивний податок на доходи фізичних осіб),
• приведення у відповідність із директивами ЄС (наприклад, ПДВ та акцизи), що сприяє збільшенню доходів, та рентні платежі видобувних галузей.
• Широка оцінка податкових пільг

Зокрема органи влади мають намір підготувати оцінку податкових пільг, щоб досягти єдиного підходу до реформ, який враховує важливість поступового скасування існуючих стимулів і розглядає інші стимули для післявоєнної реконструкції (до кінця липня 2024 р.).

• Реформи для задоволення післявоєнних потреб. Влада розробляє пакет заходів післявоєнної податкової політики для реформування оподаткування викидів вуглецю, оцінки варіантів оподаткування видобувних галузей промисловості та визначення принципів оподаткування віртуальних активів з метою узгодження з правилами ЄС з огляду на вступ до ЄС. Ця робота буде підтримуватися технічною допомогою МВФ та інших партнерів.
• Для ДПС – підвищення конфіденційності та захисту даних, щоб підготувати ґрунт для підвищення достовірності та цілісності. До кінця 2024 року влада підготує довгостроковий план цифрового розвитку, який включатиме зокрема посилення інформаційного обміну з іноземними партнерами.
• Щодо Митної служби, влада має намір ухвалити законодавство про відновлення митного аудиту після митного оформлення до кінця квітня 2024 року, важливий законодавчий акт, який доповнить відновлення податкових перевірок і закриє потенційні лазівки в управлінні процесами відповідності. Очікується, що криміналізацію великомасштабного митного шахрайства та контрабанди всіх товарів розглядатимуть у поєднанні з прогресом щодо Бюро економічної безпеки України.

Також у Меморандумі йдеться про те, що оскільки зовнішнє фінансування стає все більш схильним до ризиків, Україна готова вжити додаткових фіскальних заходів, якщо це необхідно для забезпечення стабільності. Зокрема створено робочу групу для визначення потенційних тимчасових заходів щодо надходжень на 2024 рік.

«Бюджет на 2025 рік відображатиме наші зусилля щодо повернення до стійкості. Мінфін розпочав підготовку Бюджетної декларації на 2025-2027 роки, яка стане основою для підготовки бюджету на 2025 рік. Ми очікуємо, що наступний рік залишиться складним із значним тиском на витрати, що відповідає нашим ключовим пріоритетам у сфері оборони, реконструкції та розвитку. У той же час ми визнаємо, що, незважаючи на те, що зовнішні партнери залишатимуться важливим джерелом фінансування, існуватиме потреба в більшій самозабезпеченості в отриманні податкових і неподаткових надходжень для покриття наших витрат», - сказано у документі.

Україна утримається від запровадження податкових амністій, від впровадження нових категорій платників податків у існуючі пільгові режими і переглядатиме категорії витрат лише після консультації з персоналом МВФ.

Автор: Наталя Мамченко

Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на нашу сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.