План Ukraine Facility передбачає створення Вищого адміністративного суду та прийняття закону про перевірку декларацій доброчесності суддів

18:00, 23 березня 2024
Будуть переглянуті декларації доброчесності суддів та процес їх перевірки, а до перевірки кандидатів у судді залучать Громадську раду доброчесності – що передбачає План Ukraine Facility для отримання коштів від ЄС.
План Ukraine Facility передбачає створення Вищого адміністративного суду та прийняття закону про перевірку декларацій доброчесності суддів
Джерело фото: Денис Шмигаль
Слідкуйте за актуальними новинами у соцмережах SUD.UA

Міністерство економіки опублікувало текст Плану для реалізації програми Ukraine Facility Європейського Союзу. План включає подальші заходи щодо реформи судової системи. Нагадаємо, що Україна буде отримувати кошти внаслідок виконання певних реформ. Загальний обсяг складає 50 млрд євро, з яких 17 мільярдів євро грантів і 33 мільярди євро позик, що буде надаватися Україні протягом 2024–2027 років. 

До Державного бюджету вже надійшов перший транш 4,5 млрд євро відповідно до фінансового інструменту Ukraine Facility.

Отже, які реформи мають бути проведені в рамках Компоненту І Ukraine Facility стосовно судової гілки влади?

Як зазначає Уряд, при розробці Плану були враховані пропозиції, що надійшли від громадських організацій в ході організованого Мінекономіки збору пропозицій до Ukraine Facility, що тривав з 31 жовтня 2023 року по 6 листопада 2023 року, а саме в частині подальшої реалізації та посилення судової реформи, що передбачає:

  • забезпечення ефективної та незалежної роботи ВРП, включно із повноцінним запуском служби дисциплінарних інспекторів;
  • завершення відбору суддів;
  • проведення перевірки декларацій доброчесності суддів;
  • створення Вищого адміністративного суду для розгляду справ проти вищих органів державної влади з обома інстанціями та конкурсним відбором суддів.

Опис реформи:

  • оновлена ВККС має відновити добір нових суддів для заповнення щонайменше 20% суддівських вакансій
  • ВККС також має завершити кваліфікаційне оцінювання (перевірку) 50% діючих суддів, щоб усі судді в Україні пройшли належну перевірку відповідно до змін до Конституції 2016 року.
  • Слід зміцнити систему декларування та перевірки доброчесності суддів.
  • Новий суд, який розглядатиме адміністративні справи за участю національних державних органів, також буде створено у прозорий та меритократичний спосіб.

Реформа передбачає кілька складових, зокрема:

Удосконалення відбору суддів і запуск процедури відбору суддів на основі удосконалених механізмів

Не менше 20% вакансій суддів, наявних станом на 16 жовтня 2023 року (загальна кількість вакантних посад 2 205), заповнюється на основі зміненого законодавства, яке включатиме такі елементи:

- спрощені етапи добору та скорочені періоди обов’язкової початкової підготовки суддів;

- послідовне застосування чітких та належним чином опублікованих критеріїв оцінювання та методології оцінювання професійної компетентності та доброчесності кандидатів на посаду судді;

- залучення Громадської ради доброчесності до оцінювання доброчесності кандидатів на посади суддів у випадках, коли цього вимагає закон.

Цей захід буде реалізовано до кінця 3 кварталу 2025 року.

План включає «створення нового суду для розгляду адміністративних справ за участю національних державних органів, укомплектованого суддями, які пройшли належну перевірку». Тобто, створення ВАСУ.

А саме передбачено, що до кінця 3 кварталу 2025 року буде створено новий суд для розгляду адміністративних справ за участю національних державних органів, який складається з першої та апеляційної інстанцій і судді, якого обирають після перевірки доброчесності та професіоналізму із залученням незалежних експертів.

Забезпечення передбачуваності, сталості та відкритості дисциплінарної практики щодо суддів

До кінця 4 кварталу 2025 року буде проведено кваліфікаційне оцінювання (перевірку) 50% суддів, які повинні були його пройти станом на 30 вересня 2016 року в установленому порядку та із залученням Громадської ради доброчесності.

Також зазначається, що «Вища рада правосуддя утворить конкурсну комісію з проведення конкурсу для служби дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя та оголосить конкурс на посади її голови, заступників голови та дисциплінарних інспекторів до кінця 1 кварталу 2024 року». Наразі такий конкурс вже оголошено.

У Плані передбачено, що 20% старих дисциплінарних проваджень (скарг), не розглянутих станом на 31 грудня 2023 року, будуть вирішені із залученням Служби дисциплінарних інспекторів до кінця 4 кварталу 2025 року та на основі критеріїв пріоритетності розгляду дисциплінарних скарг, визначених п. 13.7 Регламенту Вищої ради правосуддя (у редакції від 21 листопада 2023 року № 1068/0/15-23), що опубліковані на офіційному сайті ВРП.

Також, до кінця 2 кварталу 2025 року набирають чинності закон та акти ВККС, відповідно до яких мають бути переглянуті декларації доброчесності суддів та процес їх перевірки. Ці правові акти повинні бути зосереджені на:

- уточнення змісту декларацій доброчесності та підстав для початку перевірки;

- розширення часового періоду, на який поширюється перевірка;

- удосконалення процедури перевірки шляхом деталізації механізмів та строків перевірки, визначення прав та обов’язків фізичних та юридичних осіб, залучених до процесу перевірки, роз’яснення правових наслідків перевірки.

Нагадаємо, як раніше писала «Судово-юридична газета», за тим, як Україна використає 50 млрд євро від ЄС, слідкуватиме окрема Ревізійна рада, що буде інформувати про порушення та корупцію.

Автор: Наталя Мамченко 

Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на нашу сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.

XX з’їзд суддів України – онлайн-трансляція – день перший
Telegram канал Sud.ua
XX з’їзд суддів України – онлайн-трансляція – день перший
Головне про суд
Сьогодні день народження святкують
  • Михайло Слободін
    Михайло Слободін
    суддя Східного апеляційного господарського суду
  • Михайло Новіков
    Михайло Новіков
    член Комітету Верховної Ради України з питань правової політики