Суд шляхом здійснення правосуддя лише застосовує норми закону, однак не може перебирати на себе функції законодавчого органу та своїми рішеннями відступати від правових норм чи змінювати їх, тим самим спотворювати закріплену в них законодавчу мету. Відповідну позицію щодо застосування безальтернативності покарання у вигляді реального позбавлення волі за ч. 4 ст. 185 Кримінального кодексу (крадіжка під час війни) висловила Об’єднана палата Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду у постанові від 15.01.2024 у справі № 722/594/22.
Як відомо, у перші тижні повномасштабного вторгнення, 3 березня 2022 року, народні депутати прийняли закон №2117-IX про внесення змін до Кримінального кодексу, яким встановили, що зокрема крадіжка в умовах воєнного стану карається позбавленням волі від 5 до 8 років. Закон був спрямований на боротьбу з мародерством, однак на практиці призвів до того, що за крадіжку на відносно невелику суму з магазину суд має призначити особі покарання у виді позбавлення волі щонайменше 5 років.
Будь-яких змін до закону народні обранці досі не ініціювали.
Обставини справи
Суд першої інстанції встановив, що 8 лютого, а також 8 та 9 березня 2022 року засуджений вчинив крадіжки чужого майна вартістю 4781 грн, 2533 грн та 7807 грн.
Дві останні крадіжки вчинені після набуття 7 березня 2022 року чинності Законом №2117-IX, яким частини четверті статей 185-187, 189 та 191 Кримінального кодексу доповнено кваліфікуючою ознакою «в умовах воєнного стану».
Суд першої інстанції кваліфікував кримінальні правопорушення за ч. 4 ст. 185 КК (за ознакою «в умовах воєнного стану») та ч. 3 ст. 185 КК, визнав обвинуваченого винним у їх вчиненні та призначив покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років.
Разом із тим, на підставі ст.75 КК звільнив його від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю 3 роки.
Однак вироком Чернівецького апеляційного суду від 14 липня 2022 року вирок місцевого суду скасовано та ухвалено новий, яким призначене реальне покарання в 5 років тюрми без застосування іспитового строку.
Підстави розгляду кримінального провадження ОП ККС ВС
Підставою для передачі справи на розгляд ОП ККС стала необхідність формування єдиного правозастосовного підходу щодо тлумачення кваліфікуючої ознаки складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК, «в умовах воєнного або надзвичайного стану» як такої, що є тотожною за своїм змістом з такою обставиною, що обтяжує покарання, як «вчинення злочину з використанням умов воєнного стану» (п. 1 ч. 2 ст. 67 КК). ОП залишено без зміни вирок апеляційного суду.
Обґрунтування позиції ОП: ОП зазначає, що Верховна Рада 3 березня прийняла згаданий Закон №2117-IX «Про внесення змін до ККУ щодо посилення відповідальності за мародерство», яким внесла зміни до частини четвертої статей 185–187, 189 та 191 КК однакового змісту: їх доповнено кваліфікуючою ознакою вчинення злочинів «в умовах воєнного або надзвичайного стану».
З 7 березня 2022 року (після набрання чинності Законом № 2117-IX) вчинення крадіжки в умовах воєнного стану кваліфікується за ч. 4 ст. 185 КК.
Вчинення крадіжки в умовах воєнного стану законодавець врахував як чинник, який суттєво підвищує суспільну небезпеку будь-якої крадіжки, вчиненої в умовах воєнного стану, що обумовлює кваліфікацію вчиненого за відповідною частиною ст. 185 КК. Водночас приймати закони в Україні повноважна тільки ВРУ, що передбачено п. 3 ч. 1 ст. 85 Конституції України, натомість відповідно до ст. 2 ЗУ «Про судоустрій і статус суддів» завданням суду є здійснення правосуддя.
Таким чином, суд шляхом здійснення правосуддя лише застосовує норми закону, однак не може перебирати на себе функції законодавчого органу та своїми рішеннями відступати від правових норм чи змінювати їх, тим самим спотворювати закріплену в них законодавчу мету.
Отже, з урахуванням змін, внесених Законом від 3 березня 2022 року №2117-IX «Про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо посилення відповідальності за мародерство», норма закону України про кримінальну відповідальність, передбачена ч. 4 ст. 185 КК, підлягає застосуванню у разі «вчинення кримінального правопорушення в умовах воєнного або надзвичайного стану», а «вчинення злочину з використанням умов воєнного стану» (п. 11 ч. 1 ст. 67 КК) як обставина, що обтяжує покарання, може бути врахована судом лише в аспекті індивідуалізації кримінальної відповідальності.
Висновок щодо застосування положень ч. 4 ст. 185 КК за кваліфікуючою ознакою «вчинення злочину в умовах воєнного або надзвичайного стану»:
За ч. 4 ст. 185 КК кримінальна відповідальність передбачена за вчинення кримінального правопорушення в умовах воєнного або надзвичайного стану на території, на якій він введений.
Автор: Наталя Мамченко
Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на нашу сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.