Саме по собі посилання на інформацію, згенеровану ChatGPT, не може визнаватися зловживанням процесуальними правами – окрема думка судді ВС

Як раніше писала «Судово-юридична газета», судді Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду вирішили, що посилання адвоката на відповіді, що надав штучний інтелект ChatGPT, є зловживанням процесуальними правами.

Відповідну ухвалу КГС ВС виніс 8 лютого 2024 року по справі 925/200/22 (судді у складі Ірини Кондратової, Олександра Баранця, Олени Кібенко та інших).

Так, адвокат звернувся до суддів Касаційного господарського суду Верховного Суду за роз’ясненням їх рішення. В обґрунтування необхідності роз`яснити поняття «добровільне зобов`язання», вжите у постанові КГС ВС, він зокрема послався на відповіді, що надав штучний інтелект ChatGPT в ході аналізу цього поняття, а також вказав, що вжите судом поняття суперечить теоретичному поняттю, закріпленому в нормах матеріального права.

Судді КГС ВС вирішили, що у такий спосіб заявник «поставив під сумнів суддівський розсуд» та «судове тлумачення цього питання у рішенні», що набуло статусу остаточного, чим «знехтував авторитет судової влади».

На їх думку, протиставлення учасником судового процесу у процесуальній заяві висновків судової палати Верховного Суду з правового питання та штучного інтелекту, що немає нормативного регулювання та науково доведеного підґрунтя для використання, як підстава для роз`яснення рішення суду «неминуче спричиняє проблеми з точки зору впливу на авторитет Верховного Суду, його судової практики та довіри до судової влади в цілому».

Разом з тим, суддя КГС ВС Ганна Вронська висловила по цьому питанню окрему думку. Так, вона підкреслила, що пославшись на відповіді, згенеровані ШІ «ChatGPT», з метою обґрунтування своєї позиції, зважаючи зміст заяви, наведені в ній доводи та аргументи, заявник не виявив неповагу до Суду та не поставив під сумнів його висновки, навпаки – прагнув з`ясувати та уточнити окремі висновки з питань, щодо яких висловився Верховний Суд.

«У заяві відсутні будь-які принизливі, образливі чи інші негативні висловлювання, відверта демонстрація неповаги до Суду тощо.

Саме по собі посилання на інформацію, що була згенерована за допомогою технологій ШІ, за відсутності інших обґрунтованих обставин, які б свідчили про недобросовісні процесуальні дії особи, не може визнаватися зловживанням процесуальними правами.

З урахуванням зазначеного, на мою думку, Верховний Суд передчасно визнав подання заяви про роз`яснення судового рішення зловживанням процесуальними правами, надавши діям заявника надто сувору оцінку.

Дійсно, Верховний Суд неодноразово зазначав, що роз`яснення судового рішення – це засіб виправлення недоліків судового акта, який полягає в усуненні незрозумілості судового документа. Необхідність такого роз`яснення випливає з обставин неоднозначного розуміння рішення суду з метою його виконання. Здійснюючи роз`яснення судового рішення, суд викладає більш повно і зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін до рішення по суті та не торкаючись тих питань, які не були предметом судового розгляду. Якщо фактично порушується питання про зміну рішення або про внесення до нього нових даних, або про роз`яснення мотивів прийняття рішення, або фактично про встановлення чи зміну способу й порядку виконання рішення, господарський суд відмовляє в роз`ясненні рішення.

Роз`ясненню підлягають не всі судові рішення, а лише ті, які підлягають виконанню, порядок здійснення якого визначено Законом України «Про виконавче провадження».

Наведена правова позиція викладена Верховним Судом у постановах від 15.11.2023 у справі № 905/2199/20, від 19.06.2023 у справі № 925/632/19, від 06.07.2022 у справі № 904/766/21, від 27.04.2022 у справі № 925/1499/17, від 09.02.2022 у справі №  904/4380/21, від 01.06.2021 у справі № 911/2581/14, а також Великою Палатою Верховного Суду в ухвалах від 09.07.2018 та від 29.08.2018 у справі № 911/2050/16, від 10.07.2018 у справі № 461/1930/16-ц, від 03.09.2018 у справі № 638/11634/17, від 18.06.2019 у справі № 903/922/17, від 06.10.2020 у справі № 233/3676/19.

Ці постанови також процитував Верховний Суд у своїй ухвалі від 08.02.2024 у  справі №925/200/22.

Водночас у жодній з перелічених справ Верховний Суд не визнавав подання заяви про роз`яснення судового рішення зловживанням процесуальними правами.

На підставі викладеного вище вважаю, що у задоволенні заяви про роз`яснення постанови Верховного Суду від 11.12.2023 у справі № 925/200/22 слід було відмовити, однак подання цієї заяви за встановлених Судом обставин не мало ознак зловживання процесуальними правами», - підкреслила Ганна Вронська.

Нагадаємо, що тема використання штучного інтелекту у судочинстві стала предметом круглого столу 1 березня, присвяченого Висновку Консультативної ради європейських суддів (КРЄС) №26 (2023) від 1 грудня 2023 року «Рухаючись вперед: використання асистивних технологій у судочинстві». Представник від України у КРЄС, суддя КСУ Віктор Городовенко розповів, які «червоні лінії» окреслив Висновок КРЄС стосовно штучного інтелекту у судочинстві.

Автор: Наталя Мамченко 

Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на нашу сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.