Денис Малюська відповів на критику законопроекту про перезавантаження БЕБ та пояснив, чому переатестація співробітників БЕБ відбудеться після війни

Міністр юстиції Денис Малюська відповів на критику урядового законопроекту про реформу Бюро економічної безпеки.

Нагадаємо, 29 січня Уряд в особі Мінюсту вніс до Верховної Ради два законопроекти, які стосуються розслідування економічних злочинів. Це законопроекти про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу №10440 і про внесення змін до Закону «Про Бюро економічної безпеки України» щодо удосконалення роботи Бюро №10439.

За законопроектом №10439 пропонується, аби нового директора БЕБ відбирала конкурсна комісія, до якої входять 3 особи, визначені Кабінетом Міністрів, а також три особи, визначені КМУ на підставі пропозицій міжнародних та іноземних організацій.

Рішення конкурсної комісії вважається прийнятим, якщо за нього на засіданні проголосували не менше 4 членів конкурсної комісії, у тому числі не менше двох членів, визначених на підставі пропозицій міжнародних та іноземних організацій.

Втім, даний законопроект наштовхнувся на критику від громадських організацій.

З цього приводу Денис Малюська зазначив наступне.

«Технічний пост щодо реформи БЕБ, виключно для народних депутатів та бізнес-асоціацій (іншим читати заборонено)

(1) Уряд НЕ проситиме ВРУ прийняти закон, який суперечить вимогам наших міжнародних партнерів. У нас є їх загальна підтримка реформи, окремі положення та ідеї все ще обговорюються. Так, іноді наші партнери не настільки швидкі, як нам хотілося б.

З огляду на контекст перемовин, ми не очікуємо вимог суперрадикальних змін до урядового тексту. Тобто можна буде цілком усе врахувати та змінити як тільки офіційні коментарі будуть готові. Імхо, для цього і було придумане друге читання в регламенті

(2) Урядовий законопроект передбачає вирішальний голос міжнародників під час вибору нового керівника БЕБ. Так само урядовий законопроект передбачає негайну переатестацію заступників керівника БЕБ.

Нормальний (не криворукий) новий керівник зможе легко зачистити БЕБ від поганих кадрів (якщо такі там ще залишаться). Інструментів для цього – безліч. Особливо під час війни.

Можливостей завести нову команду (якщо така команда існуватиме) – і зараз безліч. В БЕБ працює лише четверта частина від необхідного кадрового складу. Тисячі чесних детективів, якщо ви існуєте, готуйтесь прийти на роботу, вакантних місць навіть вже зараз - безліч!!

(3) За законопроектом переатестація решти співробітників БЕБ відбудеться після війни. Параметри такої переатестації зараз сказати складно, оскільки не зрозуміло що відбуватиметься з ринком праці. Однак у будь-якому випадку процес такої переатестації буде погоджуватися з нашими міжнародними партнерами.

Ми мали багато внутрішніх дискусій щодо переатестації вже зараз. Аргументи «проти» переважили, оскільки зараз просто не існує достатньо непрацевлаштованих кваліфікованих та порядних людей, які могли б замінити співробітників БЕБ так, щоб робота покращилась. Проблеми з кадрами відчувають усі і приватному, і в публічному секторі. Перспективи будуть набагато кращими, коли наші воїни повернуться з війни – непрацевлаштованих, патріотичних, чесних та налаштованих на реформи буде більше на порядок. Імхо буде саме час для переатестації всюди, не лише у БЕБ.

Прохання: давайте не заболтувати реформу. БЕБ міг би мати достойного керівника ще минулого року. У пошуку між добрим і ще кращим ми затягуємо реформу і усім, хто намагається реформу «заговорити», окремі правоохоронці будуть дуже вдячні.

Щодо змін у КПК:

Ми пам’ятаємо наші обіцянки бізнесу.

Ми проситимемо депутатів вдосконалити урядовий текст. Та і у самих депутатів є ідеї.

Зокрема, не зустрів нікого, хто б був проти встановити строки для арешту рахунків або майна з необхідністю продовження таких строків слідчим суддею», зазначив міністр юстиції.

Нагадаємо, що супутнім законопроектом 10440 Кабмін в якості механізму захисту бізнесу від порушень з боку правоохоронців Кабмін пропонує запровадити присутність представника Ради бізнес-омбудсмена під час виконання ухвал на обшук іншого володіння суб’єкта підприємницької діяльності і про тимчасовий доступ до речей та документів.

Разом з тим, діяльність Ради бізнес-омбудсмена наразі регулюється Положенням, схваленим Кабміном ще 2014 року, і відповідно до нього представник Ради бізнес-омбудсмена з’являтися на обшук не зобов’язаний.

Як раніше писала «Судово-юридична газета», виникає і питання стосовно того, в якій кількості має працювати команда Ради, адже наразі п. 8 Положення визначено, що до складу Ради входить власне бізнес-омбудсмен (наразі Роман Ващук), два його заступники (зараз один заступник – Тетяна Коротка) та працівники секретаріату. Скаргами відповідно до Регламенту займаються дослідники (на сайт бізнес-омбудсмена вказано, що офіс налічує 15 інспекторів та 4 молодших інспекторів). Також є адміністрація та фахівець з комунікацій. Всього – 32 людини.

Але для того, аби охопити, наприклад, регіони і встигнути добратися до місця проведення слідчих дій за 4 години, вочевидь, структура офісу бізнес-омбудсмена має бути побудована на зразок органів адвокатського самоврядування.

Автор: Наталя Мамченко 

Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на нашу сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.