Серед кандидатів на голову Національного агентства з питань запобігання корупції (НАЗК) 9 лютого співбесіду на доброчесність проходила нинішній заступник керівника апарату НАЗК Агія Загребельська, яка є очільницею «напряму мінімізації корупційних ризиків в санкційній політиці НАЗК». В той же час, вона знаходиться у Реєстрі корупціонерів.
У Конкурсної комісії виникли питання стосовно декларації кандидатки за 2015 рік, де вона зазначила чималі заощадження. «Це була так звана «нульова декларація». Багато людей зазначали там майно чи грошові кошти, які насправді не перебували в їх власності. І це була така собі гарантія для придбання чогось в майбутньому. Ви можете пояснити джерело походження коштів, зазначених в 2015 році?» – запитав член Комісії Андрій Козлов.
Вона відповіла, що це були її заощадження за час тривалої юридичної практики та за рахунок коштів від батька першої дитини.
Чималу частку грошей вона отримала від «іншої особи». Отже, виникли питання стосовно частки коштів, які були надані іншою особою кандидатці. Агія Загребельська пояснила, що в силу особистих причин, не може публічно назвати цю особу. Але за необхідності надасть дані про підтвердження джерела цих доходів, запитавши їх у цієї особи. Комісія погодилася отримати відповіді письмово, без розголошення даних про іншу особу.
Стосовно того, що Агія Загребельська опинилася у Реєстрі корупціонерів (за даними матеріалів суду, вона відчужила належний їй на праві власності транспортний засіб TOYOTA RAV-4, 2007 року випуску і отримала дохід у розмірі 300 000 грн, однак, в порушення вимог Закону «Про запобігання корупції» протягом 10 днів до реєстру електронних декларацій не подала повідомлення про суттєві зміни у майновому стані), вона зазначила, що як тільки ввели електронне декларування, ще мало було зрозуміло, як і що декларувати. Її брат продав транспортний засіб, яким фактично він же і користувався, але сказав про це їй через кілька місяців. Тому вона задекларувала дохід із запізненням. «Це був результат моєї роботи в АМКУ. У мене були голосування, де я була єдиним членом АМКУ, яка була проти», - зазначила кандидат. Тобто, вона вважає, що це притягнення відбулося, серед іншого, через її голосування в АМКУ.
Також Агія Загребельська розповіла, що Павло Петренко (був міністром юстиції України) свого часу зателефонував їй та запропонував взяти участь у обранні Радою суддів голови Державної судової адміністрації.
«Я дивилася на ДСА як на той орган, що мав би зробити так, аби суддям було комфортно працювати. Я прийшла на Раду суддів. І тоді РСУ дала перевагу Зеновію Холоднюку, а не мені. Я вийшла з засідання, для мене це був перший стрес знайомства із системою. Я потрапила тоді відразу в лікарню «Борис».
І вже на другий день перебування там мені зателефонував Сергій Пашинський (з 5 березня до 10 червня 2014 року виконував обов'язки керівника Адміністрації президента України – прим. ред.) і сказав – «слухай, це не говорить, що Ваші знання та досвід не потрібні. У нас зараз є важкий виклик в Адміністрації Президента. Нам треба розробити законодавство, статути, якусь модель, яка змусить українського солдата стріляти». Тому що ми тоді зіткнулися із викликом, коли росіяни стріляли в наших солдат, а вони не мали досвіду, тому не робили цей постріл першими.
Це був 2014 рік. І ми з ним тоді домовилися, що я виключно під цей проект заходжу, тобто, це 2-3 місяці. Бо мені було нецікаво працювати в Адміністрації Президента. І одна з осіб, з якою ми співпрацювали це був Сергій Власенко. Коли ми із цим викликом впоралися максимум наскільки ми могли, я звідти пішла», - пояснила Агія Загребельська.
Слід зауважити, що 2014 року вона працювала заступником начальника Головного управління з питань судоустрою та правової політики.
Також Андрій Козлов запитав стосовно того, чи дійсно чоловік Загребельської Денис Загребельський був підозрюваним у справі про зникнення Ігоря Луценка та Юрія Вербицького.
«Ви захищали учасників Майдану. Водночас я бачу з рішення апеляційного суду за 17 березня 2014 року, що Ваш чоловік Денис згадується у переліку підозрюваних осіб у зв’язку із зникненням Ігоря Луценко та Юрія Вербицького. Що Вам відомо про цю ситуацію?» - запитав Андрій Козлов, зауваживши, що вказаний номер телефона начебто саме Дениса Загребельського.
«Він не був підозрюваним. Я вперше дізналася про це провадження із запиту Комісії. Цей номер телефону йому не належить. В цей період ми проживали разом, і я впевнена, що цей номер телефону не його. Я впевнена, що це одна з історій, де треба було згадати прізвище близьких мені осіб», - зазначила вона. «Це ухвала від березня 2014 року. Ви тоді ще викликали такої цікавості», - зауважив Андрій Козлов. Вона додала, що зробила внесок у те, щоб з’ясувати, хто займався викраденням Ігоря Луценка та Юрія Вербицького.
Крім того, у Комісії виникли питання стосовно наданої кандидаткою позики у 240 тисяч грн (в декларації за 2015 рік про це зазначено, в подальшому – ні). На це Агія Загребельська пояснила, що вона втратила надію повернути ці кошти. «Я сподівалася, що колись знайду Анну Пірогову, і вона мені ці гроші поверне. Але під час переїздів я втратила оригінал розписки, і полишила надію повернути цей борг, пройшло більше 10 років, і жодних ознак погасити цей борг з боку боржника немає», - зауважила кандидатка.
Агія Загребельська розповіла, що стосовно Анни Пірогової потім було розпочато кримінальне провадження за статтею 190 КК (шахрайство), але кандидатка не подавала заяву про визнання себе потерпілою. Боржниця була колегою кандидатки по Печерському райсуду Києва, де Пірогова працювала помічницею судді.
Також Комісія попросила пояснити, чи дійсно станом на зараз Агія Загребельська рахується як ФОП.
«У Вас досі зберігається статус ФОП?» - запитав Андрій Козлов.
На це Агія Загребельська повідомила, що днями з’ясує це питання.
«Чи подавали Ви заяву про припинення ФОП?» - уточнили у Комісії.
«В моїй пам’яті залишилося, що я подавала цю заяву. Можливо, відбулися якісь непорозуміння у Податковій», - відповіла вона.
За її словами, це може бути пов’язане із затягнутими процесами з нарахування за монетизацію доходу від контрагента – Google.
Раніше «Судово-юридична газета» писала, що кандидат на голову НАЗК Андрій Вишневський розповів, як діяльність Олександра Новікова з внесення певних компаній до переліку спонсорів війни призвела до міжнародного конфлікту.
Також співбесіду проходив прокурор Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП) Станіслав Броневицький. Прокурору САП Станіславу Броневицькому поставили питання щодо балотування від Радикальної партії Олега Ляшка і постановки на військовий облік його сина, який живе у США, а також стосовно перебування на військовому обліку самого кандидата на голову НАЗК.
Крім того, співбесіду з членом нової ВККС Віталієм Гацелюком проводив колишній член ВККС Андрій Козлов, який вирішив з’ясувати, чи вистачало батькам нової дружини Віталія Гацелюка коштів на купівлю нерухомості та авто.
А до кандидата на голову НАЗК Сергія Гупяка виникли питання щодо невнесення до ЄРДР даних за заявою Романа Маселка.
Автор: Наталя Мамченко
Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на нашу сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.