Верховний Суд визначив критерії розʼяснення судом прийнятого ним рішення, яке набрало законної сили

Верховний Суд переглянув ухвалу суду апеляційної інстанції за касаційною скаргою Держгеонадра України у справі за позовом підприємства до Держгеонадра України про визнання незаконним та скасування наказу.

Оскаржуваною ухвалою апеляційний адміністративний суд задовольнив заяву підприємства про роз’яснення судового рішення в цій справі та роз`яснив, що спеціальний дозвіл на користування надрами поновлює свою дію з дати його анулювання без прийняття додаткового рішення Держгеонадра України.

Суд апеляційної інстанції також вказав на наявність спеціального порядку поновлення документу дозвільного характеру шляхом прийняття окремого рішення про зобов`язання дозвільного органу щодо поновлення дії документу або ж поновлення спеціального дозволу за рішенням суду, який застосовується виключно у тих випадках, коли прийняте рішення про анулювання документа дозвільного характеру відбулось з підстав, які не визначені у частині сьомій статті 4-1 Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності» від 6 вересня 2005 року №2806-IV, тобто не передбачені законом. Оскільки скасування спеціального дозволу на користування надрами у цій справі відбулося з підстав, передбачених законом (на підставі рішення суду), проте в протиправний спосіб, дозвіл поновлює свою дію з моменту його анулювання та без прийняття Держгеонадра України жодних додаткових рішень про поновлення дії.

Проте з такими висновками суду апеляційної інстанції не погодився Верховний Суд, який задовольнив касаційну скаргу Держгеонадра України, скасував ухвалу про роз’яснення судового рішення та ухвалив нову постанову про відмову у задоволенні заяви позивача про роз’яснення судового рішення.

Верховний Суд, керуючись положеннями статті 254 КАС України та враховуючи існуючу судову практику з цього питання, зробив висновок, що рішення суду може бути роз`яснено у разі, якщо без такого роз`яснення його важко виконати, оскільки існує значна ймовірність неправильного його виконання внаслідок неясності резолютивної частини рішення.

Тобто, роз`яснення рішення суду – це засіб виправлення певних текстуальних недоліків (якості) резолютивної частини судового акта, який полягає у поясненні рішення суду у більш зрозумілій формі. Зрозумілість рішення полягає в тому, що його резолютивна частина для учасників спору є логічною та не допускає кілька варіантів тлумачення. Без відповідного розʼяснення виконання рішення суду може бути ускладненим або взагалі неможливим.

Проаналізувавши постанову апеляційного адміністративного суду у взаємозв`язку з мотивами поданої позивачем заяви про її роз`яснення, Суд дійшов висновку, що доводи позивача не стосувалися питання незрозумілості/неясності цієї постанови суду, а стосувалися, насамперед незгоди позивача з результатом її виконання з боку відповідача. Головним чином суть поданої заяви зводиться до необхідності вказати Держгеонадра, які дії необхідно вжити задля повного вирішення питань, що пов`язані з цим судовим спором та поновленням прав позивача, шляхом нового судового розгляду та дослідження етапів, пов`язаних з внутрішньою організацією роботи Держгеонадра України.

У цьому аспекті Верховний Суд звернув увагу на висновки, що сформульовані у рішенні ЄСПЛ у справі «BALAN v. The Republic of Moldova №2» (заява №49016/10), яке, головним чином, стосується встановлення правомірності роз`яснення судового рішення. Розглядаючи цю справу, ЄСПЛ зазначив, що національні суди зобов`язані не допускати порушення принципу правової визначеності під час розгляду заяви про роз`яснення судового рішення. У цьому рішення вказано, що роз`яснення рішення, яке в результаті фактично змінює спосіб його виконання, виходить за межі звичайного тлумачення чи виправлення канцелярських або судових помилок, що має наслідки, несумісні з принципом юридичної визначеності, гарантовані статтею 6 Конвенції.

Крім того, Верховний Суд врахував, що представник позивача вже раніше звертався до суду першої інстанції із заявою в порядку статті 383 КАС України, в якій просив, зокрема, визнати протиправним направлення листа Держгеонадра України на адресу ДНВП «Геоінформ України»; зобов`язати Держгеонадра України поновити дію спеціального дозволу; зобов`язати Держгеонадра України проінформувати ДНВП «Геоінформ України» про необхідність внесення змін до стану дії спеціального дозволу в хронологічному порядку, зазначивши останнім пунктом: ознака дії дозволу дійсний; назва скасовано наказ; примітка постанова апеляційного адміністративного суду; зобов`язати Держгеонадра України звернутись до державного реєстратора з метою внесення запису в Єдиному державному реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань про дійсність спеціального дозволу.

Ухвалою суду першої інстанції вже було надано оцінку діям відповідача, вчиненим на виконання постанови апеляційного адміністративного суду, й ухвалено за результатами розгляду цієї заяви рішення про відмову в її задоволенні.

У контексті наведеного вище, Суд взяв до уваги те, що судом першої інстанції встановлено факт належного виконання судового рішення, за роз`ясненням якого звернувся позивач, а також враховуючи те, що мотиви вказаної заяви стосуються насамперед роз`яснення порядку та способу виконання рішення суду, шляхом використання механізму, визначеного статтею 254 КАС України, зробив висновок про те, що у суду апеляційної інстанції були відсутні передбачені процесуальним законом підстави для задоволення заяви підприємства про роз`яснення постанови апеляційного адміністративного суду, у зв`язку з чим скасував оскаржувану ухвалу та відмовив у роз`ясненні цього судового рішення.

У цій справі Верховний Суд, враховуючи імперативні положення статті 254 КАС України, визначив критерії встановлення судом можливості прийняття до розгляду заяви про роз`яснення відповідного судового рішення, а саме:

• заява про роз`яснення судового рішення має бути подана особою, щодо якої воно ухвалене, або особою, якою буде здійснюватися його примусове виконання;
• судове рішення має підлягати виконанню, але на момент подання відповідної заяви має бути ще не виконане;
• заявником має бути доведено, що зміст резолютивної частини судового рішення є незрозумілим (об’єктивно ускладнює або робить неможливим виконання такого рішення).

Постанова Верховного Суду від 20 грудня 2023 року у справі №400/2839/22 (адміністративне провадження № К/990/26995/23).

 Автор: Наталя Мамченко

Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на нашу сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.