Судам дадуть 15 днів на розгляд справ про арешт рахунків ухилянтів, – які зміни до КАСУ передбачає законопроект про мобілізацію

Новий законопроект 10449 про посилення мобілізації від Уряду передбачає можливість застосовувати заходи впливу до ухилянтів у вигляді накладення арешту на кошти та інші цінності, обмеження у праві керувати авто тощо. Право ініціювати заходи впливу буде у ТЦК. На відміну від попереднього законопроекту, Кабмін вирішив передбачити, що ці заходи, запропоновані ТЦК, санкціонуватимуться через суд. Вочевидь, на думку законодавця, це має виступати своєрідним запобіжником порушення прав людини.

Прикметними у законопроекті є нові норми, які регулюють питання встановлення факту вручення вимоги і відповідно відліку часу для звернення ТЦК до суду. Так, врученням вимоги буде вважатися і проставлення поштової відмітки про неможливість вручення «з інших причин» за будь-якою відомою адресою. Також врученням вважатиметься доставлення вимоги ТЦК до Електронного кабінету військовозобов’язаного.

Судам запропоновано дати 15 днів на розгляд справ за заявами ТЦК. При цьому коло оскарження поширити і на апеляційні суди, і на Верховний Суд.

Втім, рішення суду про арешт та інші обмеження для ухилянта пропонується виконувати негайно, не чекаючи результатів апеляційного оскарження.

Які суди будуть розглядати

Справи за зверненням ТЦК будуть розглядати місцеві загальні суди як адміністративні. Тобто, їх будуть розглядати районні, міськрайонні, міські, районні у містах суди за Кодексом адміністративного судочинства.

До КАСУ вводиться нова стаття 283-2 «Особливості провадження у справах за зверненням територіального центру комплектування та соціальної підтримки».

Так, провадження у справах за зверненням ТЦК здійснюється на підставі заяви щодо:

1) тимчасового обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України – на строк до виконання такою особою вимоги ТЦК про виконання обов’язку військовозобов’язаним, резервістом;

2) тимчасового обмеження фізичної особи у праві керування транспортними засобами – на строк до виконання такою особою вимоги ТЦК;

3) накладення арешту на кошти та інші цінності фізичної особи, що знаходяться на рахунках та на зберіганні у банках чи інших фінансових установах, небанківських надавачах платіжних послуг, або на електронні гроші, що зберігаються на електронних гаманцях в емітентах електронних грошей, на рахунках у цінних паперах у депозитарних установах – на строк до виконання такою особою вимоги ТЦК.

Заява подається ТЦК до суду першої інстанції протягом 5 днів з дня встановлення обставин, передбачених ч. 4 статті 27 Закону «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», за загальними правилами підсудності, встановленими КАСУ.

Слід зауважити, що стаття 27 – це нова стаття, яка вводиться до Закону «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». Відповідний розділ закону матиме назву «Заходи впливу щодо громадян, які не виконують обов’язки, передбачені цим законом під час мобілізації».

Відлік часу для звернення до суду – з дня вручення вимоги, а врученням може бути проставлення поштової відмітки про неможливість вручення «з інших причин»

Отже, спочатку, у разі невиконання під час мобілізації військовозобов’язаним чи резервістом обов’язків, передбачених новою ч. 3 ст. 22 Закону про мобілізацію (тобто, нез’явлення до ТЦК за повісткою, неуточнення своїх даних), та за умови відсутності можливості Національною поліцією здійснити адміністративне затримання та доставлення військовозобов’язаного чи резервіста протягом 15 днів до ТЦК, керівник ТЦК протягом 5 днів:

- надсилає громадянину в електронній формі (у разі, якщо громадянин зареєстрований в електронному кабінеті призовника, військовозобов’язаного, резервіста)

- або в паперовій формі засобами поштового зв’язку рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місця проживання громадянина вимогу про виконання обов’язку (обов’язків).

Днем вручення вимоги є:

- день вручення вимоги під розписку засобами поштового зв’язку (п. 1);

- день отримання ТЦК повідомлення про доставлення вимоги до Електронного кабінету призовника, військовозобов’язаного, резервіста (п. 2);

- день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати вимогу чи відмітки про неможливість вручення вимоги особі з інших причин за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою ТЦК (п. 3);

- день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати вимогу чи відмітки про неможливість вручення вимоги особі з інших причин за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила ТЦК іншої адреси (п. 4).

У разі відмови громадянина отримати вимогу або у разі неможливості вручення вимоги з підстав, передбачених пунктами 3, 4, громадянин вважається повідомленим про вимогу, а вимога вважається врученою.

Отже, якщо пошта проставила відмітку про неможливість вручення вимоги особі з інших причин за будь-якою відомою адресою, то вимога вважається врученою.

Відповідно, починається відлік 10 днів для того, аби ТЦК міг звернутися до суду.

Так, у разі, якщо громадянин добровільно протягом 10 календарних днів з дня вручення вимоги не виконав обов’язку або не з’явився до відповідного ТЦК (закордонної дипломатичної установи України, якщо громадянин знаходиться за кордоном), ТЦК звертається до суду щодо:

1) тимчасового обмеження такого громадянина у праві виїзду за межі України;

2) тимчасового обмеження такого громадянина у праві керування транспортними засобами

3) накладення арешту на кошти та інші цінності, або на електронні гроші

Вимога вважається відкликаною у разі:

1) виконання громадянином обов’язку, зазначеного у вимозі;

2) прибуття громадянина до ТЦК, керівник якого видав вимогу, або закордонної дипломатичної установи України, якщо громадянин знаходиться за кордоном;

3) рішення суду щодо незадоволення вимог ТЦК.

У разі добровільного виконання (пункти 1-2) ТЦК не пізніше наступного робочого дня надсилає органу державної виконавчої служби повідомлення про відкликання вимоги та/або видає громадянину довідку про виконання ним обов’язку, зазначеного у вимозі, або про прибуття громадянина до ТЦК, керівник якого видав вимогу або закордонної дипломатичної установи України, якщо громадянин знаходиться за кордоном.

Також вказано, що «вимога може бути оскаржена до суду у порядку та строки, визначені законом».

Що відбувається у разі настання п. 3, тобто, «рішення суду щодо незадоволення вимог ТЦК», у законі не вказується.

У суду буде 15 днів на розгляд

Заява ТЦК по суду повинна містити, серед іншого, підстави звернення із заявою, обставини, що підтверджуються доказами, та вимоги заявника. У разі недотримання вимог суд надає строк, але не більше ніж 10 днів, для усунення недоліків. Невиконання вимог суду в установлений строк тягне за собою повернення заявнику заяви. Повернення заяви не є перешкодою для повторного звернення з нею до суду після усунення недоліків.

Суд приймає рішення по суті заявлених вимог не пізніше 15 днів з дня відкриття провадження у справі.

Розгляд заяви відбувається в судовому засіданні з повідомленням сторін. У разі неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, суд розглядає заяву в письмовому провадженні.

Рішення суду у цих справах підлягають негайному виконанню.

Апеляційні скарги можуть бути подані протягом 15 днів з дня їх проголошення.

Учасник справи, особа, яка не брала участі у справі, якщо суд вирішив питання про її права, свободи, інтереси та (або) обов’язки, якій рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом 15 днів з дня вручення їй повного рішення суду.

Подання апеляційної скарги на рішення суду не перешкоджає його виконанню.

Суд апеляційної інстанції розглядає справу у 15-денний строк з дня відкриття апеляційного провадження.

Щодо подання позовної заяви та про дату, час і місце розгляду справи суд негайно повідомляє відповідача та інших учасників справи шляхом направлення тексту повістки до електронного кабінету, а за його відсутності - кур’єром або за відомими суду номером телефону, факсу, електронною поштою чи іншим технічним засобом зв’язку.

При цьому одночасно визначається, що судові рішення за наслідками розгляду судами першої інстанції справ набирають законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі їх апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції

Судові рішення суду апеляційної інстанції можуть бути оскаржені до Касаційного адмінсуду у складі Верховного Суду.

Автор: Наталя Мамченко

Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на нашу сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.