Електронний примірник судового рішення виготовляється та підписується саме в день ухвалення такого рішення або виготовлення його повного тексту, а не безпосередньо суддею в нарадчій кімнаті, тому підписання суддею повного тексту вироку КЕП після виходу з нарадчої кімнати не свідчить про порушення її таємниці та недотримання вимог ст. 371 КПК. Це підкреслив Касаційний кримінальний суд Верховного Суду у постанові від 30 листопада 2023 року по справі № 204/5042/22.
Що вирішили суди
Місцевий суд визнав винуватою та засудив особу за ч. 3 ст. 309 КК. Апеляційний суд скасував цей вирок у частині призначеного покарання та ухвалив у цій частині свій вирок.
У касаційній скарзі захисник зазначає, що повний текст вироку було підписано КЕП судді після виходу з нарадчої кімнати, що суперечить положенням ч. 2 ст. 371 КПК і свідчить про порушення таємниці нарадчої кімнати.
Позиція Верховного Суду
Касаційний кримінальний суд указав, що системне тлумачення положень ч. 2 ст. 371 КПК та ч. 15 ст. 615 КПК свідчить про те, що ухвалення, складання та підписання тексту вироку здійснюється судом в нарадчій кімнаті. При цьому, положеннями кримінального процесуального закону не передбачено вимоги підписання вироку суду КЕП судді безпосередньо в нарадчій кімнаті.
Водночас, відповідно до ст. 1 розділу ІІ Порядку ведення Єдиного державного реєстру судових рішень, затвердженого рішенням Вищої ради рравосуддя від 19.04.2018 №1200/0/15-18 «Про затвердження Порядку ведення Єдиного державного реєстру судових рішень» електронний примірник судового рішення виготовляється та підписується саме в день ухвалення такого рішення або виготовлення його повного тексту, а не безпосередньо суддею в нарадчій кімнаті.
За таких обставин доводи захисника про те, що судове рішення було підписано КЕП судді після виходу з нарадчої кімнати не спростовують того факту, що вирок місцевого суду в паперовому варіанті було підписано суддею власноруч в нарадчій кімнаті, а будь-яких інших обґрунтувань на підтвердження своєї позиції щодо порушення судом вимог ст. 371 КПК у касаційній скарзі не наведено.
Разом з цим ККС установив наявність підстав для застосування ст. 69 КК при призначенні особі покарання, а тому змінив вирок апеляційного суду.
Як зазначив ВС, беручи до уваги встановлені судами попередніх інстанцій обставини, що пом`якшують покарання, а саме щире каяття, з`явлення із зізнанням, активне сприяння розкриттю злочину, наявність позитивних характеристик з місця роботи та навчання, а також враховуючи відсутність обставин, які обтяжують покарання, особу засудженого, зокрема, те, що він раніше не судимий, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, колегія суддів дійшла висновку, що виправлення засудженого можливе внаслідок призначення йому більш м`якого виду покарання, ніж передбачено санкцією ч. 3 ст. 309 КК України.
Ураховуючи вказане, Верховний Суд вважає, що вищезазначені обставини, які пом`якшують покарання, із урахуванням наведених даних про особу засудженого та встановлених судами обставин справи, слід визнати такими, що істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину і дають Суду підстави для застосування положень ст. 69 КК України та призначення йому більш м`якого виду покарання, ніж передбачено санкцією ч. 3 ст. 309 КК України у виді обмеження волі на строк 5 років.
Автор: Наталя Мамченко
Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на нашу сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.