Цифровізація військового обліку: які персональні дані потраплять до Реєстру військовозобов’язаних і що буде в Електронному кабінеті призовника, – повний аналіз ухваленого закону

Оформлення документів військового обліку громадян України буде здійснюватися із використанням засобів Реєстру призовників, військовозобов’язаних та резервістів. Як раніше писала «Судово-юридична газета», 16 січня Верховна Рада ухвалила в цілому як закон законопроект 10062 «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення порядку обробки та використання даних у державних реєстрах для військового обліку та набуття статусу ветерана війни під час дії воєнного стану». Фактично він є частиною законодавства про мобілізацію.

До другого читання Комітет Верховної Ради з нацбезпеки запропонував цілу низку поправок, які значно видозмінювали законопроект. Зокрема, порівняльна таблиця до другого читання свідчить, що Комітет пропонував запровадити Електронний кабінет для підприємств для забезпечення ведення ними військового обліку їх працівників.

Під час голосування у пленарному залі низка поправок була поставлена на підтвердження і не набрала відповідної кількості голосів, однак базова ідея, закладена у цей проект – цифровізація даних про військовозобов’язаних для полегшення їх ідентифікації, а також збереження даних на серверах за кордоном, залишилися у фінальній редакції.

Наразі фінального тексту закону ще немає.

Тож, «Судово-юридична газета», спираючись на інформацію про хід розгляду поправок під час пленарного засідання, розібралася, як буде виглядати документ, направлений на підпис спікеру парламенту, а згодом – Президенту Володимиру Зеленському.

Зміни до Закону «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов’язаних та резервістів»

Нові завдання і засади

Законопроект змінює основні завдання ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов’язаних та резервістів. Нагадаємо, що сам закон №1951-VIII про цей Реєстр було ухвалено ще у 2017 році.

Тепер до цих завдань додається ідентифікація осіб (зміни до ст. 2):

• ідентифікація призовників, військовозобов’язаних, резервістів та забезпечення ведення військового обліку громадян України;
• інформаційне забезпечення комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань особовим складом в мирний час та в особливий період.

Серед основних засад ведення Реєстру визначено зокрема обов’язковість та своєчасність внесення до Реєстру передбачених цим Законом відомостей про призовників, військовозобов’язаних та резервістів, повнота та актуалізація відомостей.

Також у новій редакції викладено ст. 3, яка регулює основні засади ведення Реєстру. Вона доповнена нормою про те, що оформлення документів військового обліку громадян України здійснюється із використанням засобів Реєстру.

Хто відповідатиме за Реєстр

Визначається, що держателем Реєстру є Міністерство оборони. А розпорядниками Реєстру є Генеральний штаб ЗСУ, Служба безпеки України, Служба зовнішньої розвідки України та розвідувальний орган Міністерства оборони. Адміністратором Реєстру є Держатель Реєстру, тобто, Міноборони.

Міноборони:

1) забезпечує технологічне функціонування Реєстру, для чого утворює уповноважений орган адміністрування Держателя Реєстру;

2) вносить на розгляд до Кабінету Міністрів пропозиції щодо Порядку ведення Реєстру, в якому встановлює процедури збирання, зберігання, обробки та використання відомостей про призовників, військовозобов’язаних та резервістів;

3) організовує взаємодію Реєстру з іншими реєстрами (в тому числі публічними), базами (банками) щодо отримання (обміну) інформації, визначеної статтями 6-9 цього Закону, відповідно до Закону «Про публічні електронні реєстри»;

4) забезпечує розвиток та модернізацію програмних та апаратних засобів Реєстру;

5) надає органам адміністрування та ведення Реєстру право доступу до бази даних Реєстру тощо.

Розпорядник Реєстру (Генштаб, СБУ, СЗР та ГУР) відповідно до закону:

• організовує функціонування Реєстру;
• у межах своїх повноважень має доступ до відповідної інформації, що міститься в Реєстрі;
• організовує підготовку підпорядкованих йому органів адміністрування та ведення Реєстру;
• забезпечує контроль за повнотою, актуальністю, своєчасністю та достовірністю внесених до Реєстру відомостей;

Відповідний підрозділ розвідувального органу Міністерства оборони України також додали до органів адміністрування реєстру. Нагадаємо, що наразі органами адміністрування реєстру є територіальні центри комплектування та соціальної підтримки (ТЦК), оперативні командування, ЦУ СБУ, підрозділ СЗР, уповноважений орган адміністрування володільця Реєстру.

У ч. 6 ст. 5 визначено, що вказані органи адміністрування Реєстру (тобто, і ТЦК):

1) здійснюють аналітичну обробку даних;

2) забезпечують взаємодію щодо ведення Реєстру, контролюють повноту, відповідність та своєчасність внесення інформації, наданої державними органами, контролюють виконання рішень Держателя та розпорядника Реєстру. Орган адміністрування Реєстру має доступ до статистичних відомостей Реєстру;

3) забезпечують зберігання та резервування бази даних Реєстру, контроль за її цілісністю, дотриманням закону та Порядку ведення Реєстру, затвердженого Кабінетом Міністрів;

4) організовують підготовку та підвищення кваліфікації персоналу підпорядкованого органу адміністрування.

Порядок обробки та захисту відомостей про призовників, військовозобов’язаних та резервістів органами адміністрування Реєстру визначається Порядком ведення Реєстру, затвердженим Кабінетом Міністрів.

Перелік органів ведення Реєстру, куди входять є районні (об’єднані районні), міські (районні у місті, об’єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, Центральне управління СБУ та регіональні органи СБУ, відповідні підрозділи Служби зовнішньої розвідки доповнено підрозділами розвідувального органу Міноборони.

Які відомості потраплять до Реєстру

У новій редакції викладається ст. 6, яка регулює відомості, що вносяться до Реєстру.

Визначено, що до Реєстру вносяться, обробляються та зберігаються в базі даних Реєстру такі відомості:

1) персональні дані призовників, військовозобов’язаних та резервістів;

2) службові дані призовників, військовозобов’язаних та резервістів.

Згода призовників, військовозобов’язаних та резервістів на обробку їхніх персональних даних для цілей Реєстру не потрібна.

У разі відсутності окремих відомостей до Реєстру вноситься відмітка про їх відсутність.

Персональні дані, що потраплять до Реєстру призовників, військовозобов’язаних та резервістів

Новий перелік персональних даних призовників, військовозобов’язаних та резервістів, що вносяться, обробляються та зберігаються в базі даних Реєстру, визначається у статті 7.

Отже, з урахуванням того, які пункти вже були у чинному законі, та які були додані до другого читання, та/або відхилені пленарним залом, до Реєстру потраплять такі персональні дані:

1 – прізвище, відомості про зміну прізвища;

2 – власне ім’я (усі власні імена) відомості про зміну власного імені;

3 – по батькові (за наявності);

4 – дата народження;

5 – місце народження;  

6 – стать;

7 – місце проживання та місце перебування;

7-1 – номери засобів зв’язку та адреси електронної пошти;

8 – відомості про батьків (усиновлювачів), опікунів, піклувальників та інших представників, а також дітей (прізвище, ім’я, по батькові (за наявності), дата народження) – за згодою військовозобов’язаного, призовника, резервіста;

Також пропонувалося додати пункт 8-1, що вносяться відомості про членів сім’ї (прізвище, ім’я, по батькові (за наявності), дата народження, серія та номер паспорту, дата його видачі, РНОКПП), однак дану поправку не підтримав зал. Тобто, Реєстр міститиме дані про батьків і дітей, а не всіх членів родини.

9 – реквізити паспорта громадянина України та паспорта громадянина України для виїзду за кордон (серія, номер, дата видачі, орган, що видав, строк дії);

При цьому не була підтримана поправка про внесення до Реєстру реквізитів інших документів, що дають право громадянину України на виїзд з України і в’їзд в Україну.

9-1 – відомості про громадянство (зміну громадянства);

10 – відомості про смерть особи або оголошення особи померлою чи визнання її безвісно відсутньою;

11 – відомості щодо обмеження цивільної дієздатності, визнання особи недієздатною (поновлення дієздатності);

12 – відомості про зайнятість (код ЄДРПОУ та місцезнаходження підприємства, місце роботи, посада, стаж роботи);

13 – реєстраційний номер облікової картки платника податків;

14 – відцифрований образ обличчя особи;

15 – відомості про переміщення особи на тимчасово окуповану територію України (дата та напрямок)

Слід зауважити, що у чинному законі цей пункт 15 звучить так: «відомості про дату виїзду за межі України та дату повернення на територію України». А до другого читання депутати запропонували «доповнити» пунктом 15, а не «викласти його у новій редакції». Тож, наразі залишається загадкою, чи означатиме це те, що відповідні відомості про перетин кордону вноситися до Реєстру не будуть.

16 – відомості про освіту та спеціальність (депутати пропонували додати також реквізити документа про освіту, але ця поправка не пройшла)

16-1 – відомості про форму навчання здобувачів позашкільної, професійної (професійно-технічної), фахової передвищої, післядипломної та вищої освіти;

16-2 – відомості про досвід роботи за спеціальністю;

17 – відомості про встановлення, зміну групи інвалідності;

17-1 – відомості про результати медичних оглядів, що проводяться з метою визначення придатності до виконання військового обов’язку;

18 – відомості про притягнення до кримінальної відповідальності (повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення);

19 – відомості про притягнення до кримінальної відповідальності на підставі обвинувального вироку суду, що набрав законної сили;

20 – відомості про наявність (відсутність) судимості (додатково пропонувалося також додати дані про зняття чи погашення судимості, але така пропозиція не пройшла)

21 – унікальний номер запису в Єдиному державному демографічному реєстрі;

22 – відомості про статус ветерана війни

23 – відомості про володіння іноземними мовами;

24 – відомості про дозвіл на зберігання та носіння зброї;

25 – відомості про проходження програм підвищення кваліфікації, перепідготовки;

26 – відомості про оформлення документів для виїзду за кордон на постійне проживання або залишення на постійне проживання за кордоном чи повернення на проживання в Україну

27 – реквізити посвідчення водія (серія, номер, дата видачі, орган, що видав, строк дії, категорія);

28 – реквізити посвідчення тракториста-машиніста (серія, номер, дата видачі, орган, що видав, категорія);

29 – реквізити посвідчення члена палубної команди судна внутрішнього плавання, іншого кваліфікаційного документа, яким підтверджуються професійні компетентності для безпечної експлуатації судна внутрішнього плавання, міжнародного посвідчення на право управління прогулянковим судном, посвідчення судноводія малого судна або водного мотоцикла, а також іншого документа, що надає право управління прогулянковим судном, малим судном, водним мотоциклом (серія, номер, дата видачі, орган, що видав, строк дії, кваліфікація);

30 – реквізити свідоцтва пілота (серія, номер, дата видачі, орган, що видав, строк дії, категорія);

31 – відомості про особу, зниклу безвісти за особливих обставин;

32 – відомості про внутрішньопереміщену особу;

33 – відомості про наявність права на відстрочку від призову під час мобілізації.

Також пропонувалося додати відомості про притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтями 210, 210-1 КпАП (дата, номер, короткий зміст протоколу та/або постанови), тобто, за порушення військового обліку, але цю поправку не прийняли.

В свою чергу, до службових даних призовника, військовозобов’язаного та резервіста, які вносяться, обробляються та зберігаються в базі даних Реєстру, будуть належати:

1) відомості про виконання військового обов’язку;

2) відомості про результати проходження медичного огляду (військово-лікарської експертизи);

3) відомості про проходження альтернативної (невійськової) служби відповідно до Закону «Про альтернативну (невійськову) службу».

4) відомості про участь у бойових діях.

При цьому депутати не підтримали поправку 214, якою пропонувалося визначити, що передача службових даних призовника, військовозобов’язаного та резервіста державним органам-держателям (розпорядникам, адміністраторам) інформаційно-комунікаційних систем, реєстрів (в тому числі публічних), баз (банків) даних здійснюється в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів, та лише з метою забезпечення інтересів національної безпеки та дотримання прав призовників, військовозобов’язаних та резервістів.

Отримати інформацію про внесення себе до Реєстру військовозобов’язаних можна буде через системи Мінцифри

В оновленій статті 9 визначили, що призовник, військовозобов’язаний та резервіст має право отримувати інформацію про своє включення (невключення) до Реєстру та відомості про себе, внесені до Реєстру, в тому числі через Електронний кабінет призовника, військовозобов’язаного, резервіста.

Встановлюється, що надання призовникам, військовозобов’язаним та резервістам інформації про своє включення (невключення) до Реєстру та відомості про себе, внесені до Реєстру, в тому числі через електронний кабінет призовника, військовозобов’язаного, резервіста здійснюється у Порядку ведення Реєстру та/або шляхом електронної інформаційної взаємодії через інформаційні (інформаційно-комунікаційні) системи Міністерства цифрової трансформації.

(дослівно ч. 4 ст. 14 викладено у такій редакції: «Надання громадянам України інформації відповідно до статті 9 цього Закону здійснюється у Порядку ведення Реєстру та/або шляхом електронної інформаційної взаємодії через інформаційні (інформаційно-комунікаційні) системи центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері цифровізації відповідно до законодавства про електронну інформаційну взаємодію»).

Як гарантують безпеку даних

Виключено ч. 5 статті 14, яка передбачала, що обмін відомостями здійснюється з дотриманням вимог законів України «Про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах» та «Про захист персональних даних».

Змінилися і гарантії захисту та безпеки персональних та службових даних (ст. 10).

Так, якщо чинний закон визначає, що володілець Реєстру за погодженням з Державною службою спеціального зв’язку та захисту інформації України здійснює комплекс заходів для забезпечення технічного захисту персональних та інших даних Реєстру в процесі їх зберігання, обробки та передачі каналами телекомунікацій відповідно до законодавства України, то після змін Держспецзв’язку із цієї норми зникне.

Буде діяти норма, що Міноборони «здійснює відповідно до законодавства України всі необхідні заходи для забезпечення технічного захисту персональних та інших даних Реєстру в процесі їх зберігання, обробки та передачі електронними комунікаційними мережами».

Хто передає дані

Чинний закон у ст. 13 визначає, що для формування бази даних Реєстру Центральна виборча комісія (ЦВК) одноразово подає володільцю Реєстру відомості, передбачені статтею 7 цього Закону, стосовно усіх громадян України віком від 18 до 60 років (тобто, перелічений вище перелік даних стосовно ПІБ, місця проживання тощо).

Депутати поправкою 220 пропонували, щоб для формування Реєстру ЦВК, Державна податкова служба та Державна міграційна служба подали шляхом електронної інформаційної взаємодії до Міноборони відомості, передбачені статтею 7 цього Закону, стосовно усіх громадян України, які підлягають взяттю їх на військовий облік (приписці до призовних дільниць) відповідно до статті 14 Закону «Про військовий обов’язок і військову службу» віком до 60 років. Однак дана поправка 220, внесена членами Комітету з нацбезпеки на чолі з Олександром Завітневичем, набрала всього 207 голосів.

Втім, чинною лишається згадана норма статті 13 діючого закону про одноразову передачу даних від ЦВК стосовно всіх громадян від 18 до 60.

Також депутати доповнили цю статтю частиною 3, за якою до Реєстру вносяться персональні та службові відомості, визначені статтею 6 цього Закону, одержані від призовників, військовозобов’язаних, резервістів або шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами, базами даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи, перелік яких визначений частиною третьою статті 14 цього Закону. А у статті 14 визначені ті ж органи, які передають дані – АДПСУ, Міграційна служба, МОН і так далі.

Так, у ч. 3 ст. 14 визначається, що актуалізація бази даних Реєстру здійснюється на підставі відомостей, що вносяться органами ведення Реєстру, а також шляхом електронної інформаційної взаємодії між Реєстром та інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами, базами даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи, зазначені у цій частині. А саме це Мінюст, Державна міграційна служба, Прикордонна служба, Державна податкова служба та інші.

Зокрема, визначається, що органи ведення Реєстру, тобто – ТЦК, ЦУ СБУ та регіональні органи СБУ, відповідні підрозділи СЗР, підрозділи ГУР МО одержують в електронному вигляді  дані від:

1 – центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державної реєстрації актів цивільного стану, тобто, Мінюсту

2 – Державної міграційної служби, - відомості, зазначені у пунктах 1- 6, 7, 9, 9-1 , 14, 15, 21, 26 ч. 1 ст. 7 (перелік цих персональних даних за пунктами ми наводили вище – прим. ред.)

3 – Державної податкової служби – дані про зайнятість: код ЄДРПОУ та місцезнаходження підприємства, місце роботи, посада, стаж роботи; РНОКПП

4 – Адміністрації Держприкордонслужби – відомості про переміщення особи на тимчасово окуповану територію України і, вочевидь, про виїзд за межі України (хоча цей пункт під час внесення поправок, як ми вже писали вище, «випав» з поля зору депутатів)

5 – МОН – дані про освіту

6 – Пенсійний фонд – відомості, зазначені у пунктах 12, 16-2 , 17;

7 – Офіс Генерального прокурора – відомості про притягнення до кримінальної відповідальності (повідомлення про підозру);

8 – ДСА – відомості про розгляд судом кримінальної справи, вирок, що набрав законної сили

9 – Міністерство внутрішніх справ та підпорядковані йому центральні органи виконавчої влади – відомості, зазначені у пунктах 20, 20-1 , 24, 27, 32;

10 – знов-таки, Мінюст – відомості, зазначені у пункті 31;

Також відповідні персональні дані передаватимуть до Реєстру ЦОВВ у сфері соціального захисту ветеранів війни, постраждалих учасників Революції Гідності, у сферах морського і внутрішнього водного транспорту, цивільної авіації, у сфері соціальної політики, загальнообов’язкового державного соціального та пенсійного страхування, соціального захисту населення, у сфері агропромислового комплексу, централізована система державних установ, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, соціального захисту від безробіття.

Загалом персональні та службові дані можуть передавати «інші державні органи-держателі (розпорядники, адміністратори) інформаційно-комунікаційних систем, реєстрів, баз (банків) даних», отже, зрозуміло, що перелік є невичерпним.

Цікаво також, що прийнятими поправками виключено чинний абз. 8 ч. 3 ст. 14, за яким Міністерство охорони здоров’я мало передавати відомості про стан здоров’я (у тому числі про встановлення, зміну групи інвалідності), що збиралися з метою визначення придатності для виконання військового обов’язку.

Взаємодія Реєстру військовозобов’язаних з Єдиним демографічним реєстром

Реєстр здійснює отримання даних шляхом електронної інформаційної взаємодії з Єдиним державним демографічним реєстром для:

• проведення співставлення, звірки та верифікації інформації про фізичну особу відповідно до Закону «Про публічні електронні реєстри»;
• використання при наданні публічних (електронних публічних) послуг відповідно до Закону «Про особливості надання публічних (електронних публічних) послуг»;
• внесення до Реєстру УНЗР (УНЗР – це цифровий, незмінний ідентифікатор людини, який допомагає швидко та достовірно встановити особу, представлений двома послідовностями з восьми та п’яти цифр, є незмінним протягом усього життя громадянина. А присвоюється при оформленні одного із біометричних документів, чи то ID-картка, чи то паспорт громадянина України для виїзду за кордон).

Реєстр здійснює електронну інформаційну взаємодію з інформаційно-комунікаційними системами з використанням системи електронної взаємодії електронних ресурсів. У разі відсутності технічної можливості передачі даних засобами системи електронної взаємодії електронних ресурсів, електронна інформаційна взаємодія може здійснюватися з використанням інших інформаційно-комунікаційних систем із застосуванням в них відповідних комплексних систем захисту інформації з підтвердженою відповідністю за результатами державної експертизи, інших захищених методів, у тому числі, з використання змінних носіїв.

Електронний кабінет призовника, військовозобов’язаного, резервіста

Також Закон доповнено статтею 14-1 «Електронний кабінет призовника, військовозобов’язаного, резервіста»

Електронний кабінет – це персональний кабінет (захищений відокремлений веб-сервіс), за допомогою якого призовнику, військовозобов’язаному, резервісту, який пройшов електронну ідентифікацію, надається доступ до інформації про його персональні та службові дані, а також до послуг. Електронна ідентифікація особи здійснюється з використанням кваліфікованого електронного підпису чи інших засобів електронної ідентифікації, які дають змогу однозначно встановити особу.

Порядок електронної ідентифікації в електронному кабінеті, перелік відомостей, які відображаються у ньому, а також перелік послуг, які надаються призовнику військовозобов’язаному, резервісту через електронний кабінет, визначається Порядком ведення Реєстру, затвердженим Кабінетом Міністрів та\або Положенням про Державний вебпортал електронних публічних послуг у сфері національної безпеки і оборони, затвердженим Урядом.

Разом із тим, не прийнято поправку 296, яка пропонувала визначити, що на кожного призовника, військовозобов’язаного та резервіста створюється військово-обліковий документ в електронній формі (сертифікат), який формується та використовується у порядку та у формі, встановлених Кабінетом Міністрів.

Також не прийнято поправку, якою пропонувало доповнити Закон статтею 14-2 «Електронний кабінет підприємства, для ведення обліку призовників, військовозобов’язаних та резервістів», і визначити, що електронний кабінет підприємства – це персональний кабінет (захищений відокремлений веб-сервіс), призначений для ведення персонального обліку підприємствами призовників, військовозобов’язаних та резервістів, передбаченого статтею 34 Закону «Про військовий обов’язок і військову службу».

Збереження персональних даних за кордоном – на підставі спільного рішення Міноборони та Генштабу

Раніше народний депутат від «Голосу» Олександра Устінова зазначила, що дані Реєстру призовників, військовослужбовців та резервістів будуть зберігатися у «хмарному» сховищі на серверах за кордоном. На це іноземні партнери виділять 100 млн доларів США. В свою чергу, як вказало Міноборони, новий закон дозволить розміщувати дані у військових хмарних сховищах країн-членів НАТО.

Відповідні зміни, які дозволяють зберігати персональні дані українців на серверах за кордоном, підтримав і пленарний зал Ради, незважаючи на те, що викликали чимало критики. Зокрема секретар Комітету Верховної Ради з питань національної безпеки, оборони і розвідки Роман Костенко вказав, що «не можна розміщувати таємну і цілком таємну інформацію на серверах за кордоном, тим більше системи бойового управління під час війни. Це приклад «простих рішень», що можуть призвести до катастрофічних наслідків, які виправити потім буде неможливо».

Отже, у Законі «Про хмарні послуги» від 17 лютого 2022 року № 2075-IX викладається виключення з правила про необхідність дотримання вимог законодавства про захист персональних даних і про заборону обробки інформації, що становить державну таємницю, за допомогою хмарних ресурсів та/або центрів обробки даних, що розміщені за кордоном.

А саме встановлюється, що під час дії правового режиму воєнного стану ці вимоги і заборони не поширюються на обробку інформації за допомогою хмарних ресурсів та/або центрів обробки даних, що розміщені за кордоном, в інформаційних, інформаційно-комунікаційних, електронних комунікаційних системах, власником (держателем, розробником) яких є Міністерство оборони, Збройні Сили та інші військові формування.

Обробка такої інформації може здійснюватися виключно на території країн НАТО на підставі спільного рішення Міністра оборони України та Генерального штабу Збройних Сил України з невідкладним повідомленням Комітету Верховної Ради України з питань національної безпеки, оборони та розвідки.

Відповідні зміни, спрямовані на регулювання питань співробітництва також вносяться до законів «Про основні засади забезпечення кібербезпеки України», «Про оборону України» «Про захист інформації в інформаційно-комунікаційних системах».

Автор: Наталя Мамченко

Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на нашу сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.