Ми не виступаємо проти удосконалення мобілізації, — голова Антикоркомітету Анастасія Радіна прокоментувала корупційні ризики законопроекту про мобілізацію

Хоча Комітет Верховної Ради з питань антикорупційної політики під час свого засідання 8 січня і виявив низку корупційних ризиків у законопроекті Кабміну про посилення мобілізації 10378, однак це не означає, що Комітет виступив проти нього. На цьому акцентувала увагу голова Антикоркомітету Анастасія Радіна.

«Проясню ситуацію щодо висновку антикорупційного комітету на урядовий законопроект №10378 про мобілізацію.

Комітет дійсно виявив низку проблемних норм, які можуть призвести до корупційних ризиків. Разом з тим, Міністверство оборони погодилося із висловленими зауваженнями. Спільно із профільним комітетом, комітетом з питань здоров’я нації та іншими колегами вже працюємо над зміною процедур і підходів», зазначила вона.

«Рішення комітету НЕ означає, що члени комітету виступають проти удосконалення процедури мобілізації. Навпаки.

Мобілізація має бути справедлива, передбачувана — і без корупційних дірок», - додала Радіна.

Також вона навела перелік того, що, на думку членів Комітету, необхідно вдосконалити у законопроекті для уникнення корупційних ризиків.

По-перше, Комітет висловився за те, щоб відмовитися від покладання на органи місцевого самоврядування обов’язку «забезпечити прибуття» військовозобов'язаних у військкоматі. «ОМС можуть забезпечувати транспорт, але не можуть застосовувати примус. Натомість, обов’язок забезпечити прибуття без уточнення способу, у який це має відбуватися, може породжувати свавілля», - зазначила голова Комітету.

По-друге, треба чітко визначити, у які строки та за яких умов ТЦК може ініціювати внесення військовозобов’язаних у реєстр боржників із подальшими обмеженнями на розпорядження майном тощо.

«Керівник ТЦК не має отримати можливість когось внести в реєстр на наступний день після неприбуття (адже неприбуття можливе і з поважних причин), а когось «не помічати» місяцями. Обмеження прав може відбуватися після притягнення особи до відповідальності за порушення обов’язку з’явитися на виклик», зазначила Радіна.

По-третє, слід прибрати право районних (міських) комісій з питань направлення для проходження військової служби, а також комісій вищого рівня на власний розсуд надавати громадянам відстрочки від направлення на базову військову службу (не плутати із мобілізацією).

«Питань, які потребують ретельного доопрацювання, у законопроекті значно більше. У першу чергу — щодо подолання корупції у ВЛК та МСЕК. Допрацювати потрібно і процедури підтвердження інших обставин, які є підставами для відстрочки від мобілізації», зазначила вона.

Детальний висновок антикорупційної експертизи до законопроекту щодо мобілізації буде оприлюднений на сайті Верховної Ради.

Анастасія Радіна додала, що Антикорупційний комітет відповідно до регламенту розглядає всі законопроекти на етапі першого читання на предмет корупційних ризиків. За лютий-вересень 2023 року комітет ухвалив 34 висновки щодо наявності у різних законопроектах корупційних ризиків.

Нагадаємо, як раніше писала «Судово-юридична газета», Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради проаналізувало внесений Кабміном 25 грудня законопроект про посилення мобілізації №10378. Зокрема ГНЕУ вказало, що запропонована заборона для ухилянтів на здійснення операцій з майном та обмеження у розпорядженні грошима не узгоджується з Конституцією та чинним законодавством.

Також зауваження ГНЕУ викликали деякі зміни до ст. 20 Закону про правовий режим воєнного стану, що передбачають необхідність пред’явлення громадянами України під час воєнного стану військово-облікових документів.

Автор: Наталя Мамченко 

Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на нашу сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.