Екс-CЕО медіахолдингу та керівник ДП «ЦСС»: визначено двох фіналістів конкурсу на заступника голови ДСА, відповідального за електронне правосуддя та ЄСІТС

Як раніше писала «Судово-юридична газета», 18 грудня постійна комісія Вищої ради правосуддя з питань Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (ЄСІТС) провела співбесіди з кандидатами на посаду заступника голови Державної судової адміністрації, відповідального за питання цифрового розвитку. Головував на засіданні член ВРП Роман Маселко, співбесіди проводилися за участі голови Комітету Верховної Ради з питань правової політики Дениса Маслова, члена цього Комітету Романа Бабія, а також представників Мінцифри та міжнародних донорів. 

За результатами проведення співбесід Комісія визначилася з кандидатурами, щодо яких планує внести Вищій раді правосуддя пропозиції про призначення. Це Леонід Сапельников і Мартин Герасим. Щодо них буде проведена спеціальна перевірка.

Леонід Сапельников був дотичним до проведення технічного аудиту ЄСІТС. Втім, ніколи не був держслужбовцем. Як зазначив він під час співбесіди, працював в компанії з металургії «Індустріальна спілка Донбасу», був залученим консультантом у компанії «Укрнафта», два роки – у холдингу «Метінвест», де був відповідальним за Windows-сервіси та інфраструктуру компанії.

Останнє місце роботи – технічний директор на стрімінговому сервісі OLL TV, яку суміщав з обов’язками CEO всієї медіагрупи. Зокрема, це канали «Україна», «НЛО», займався сайтом «Сегодня».

В своїй презентації він наголошував, в основному, на інтерфейсі, зручному для користувача, а також інструментах оцінювання виконання завдань.

Інший кандидат на посаду заступника голови ДСА з питань цифровізації – це в. о. директора підконтрольного ДСА державного підприємства «ЦЕНТР СУДОВИХ СЕРВІСІВ», а раніше керівник регіональної служби підтримки у Львівській області Мартин Герасим.

Так, за його словами, основне завдання для нового профільного заступника голови ДСА – це перейти від побудови концепцій ЄСІТС до реальної роботи.

«Коли я прийшов до судової системи 10 років тому, мені здавалося, що вже от-от з’явиться система, коли рішення буде автоматично завантажуватися у систему, а суддя просто буде його підтверджувати.

Час збіг, як одна хвилина, але суди і далі працюють на Д-3 та ДСС (старій базі для документообігу – прим. ред.)», - зазначив він.

Ядром, за його словами, має бути документообіг суду – що забезпечує потреби розгляду справ, складання звітності, вирішення організаційно-господарських та кадрових питань, ведення суддівських досьє.

Повинен здійснюватися централізований авторозподіл справ з неможливістю втручання будь-якої особи в цей процес.

Всі ці системи мають працювати як одне ціле згідно зі стратегію інтероперабельності. Необхідно, щоб інформація вносилася тільки один раз тільки в одному місці, і з нею могли працювати всі користувачі, де, коли і кому це потрібно. А не так, як зараз – коли інформацію доводиться дублювати в кількох системах.

За його словами, фактично АСДС, Реєстр судових рішень, веб-портал знаходяться поза межами ЄСІТС. Більшість з 17 модулів є застарілими, але їх треба все одно підтримувати, адже не можна зупиняти роботу судової системи.

Необхідне зменшення модулів і їх об’єднання, що констатував аудит за участі міжнародних партнерів.

На питання стосовно витоків проблем, Мартин Герасим зауважив, що їх не вдалося вирішувати, бо «не було чіткого бачення».

«Спочатку будувалася гібридна система, між системами не будувалася взаємодія (система кадри.web, куди доводилося окремо вносити інформацію, система АСДС, куди доводилося теж окремо вносити інформацію – а має бути ядро, куди повинна вноситися інформація один раз).

Тому відбувається дублювання інформації та затягування всіх процесів. Крім того, постійно змінювалися команди. Не було чіткого стратегічного плану з конкретними строками. Та не було відповідальності за порушення цих строків», зазначив він.

Для того, аби оптимізувати робочі процес Мартин Герасим пропонує використовувати дашборди, з якими працює і саме ДП «ЦСС». Також, необхідна відповідальність, можливо, фінансові санкції за порушення строків виконання задач.

Помилкою, на його думку, є й ті, що при подальших кроках в електронному судочинстві послуговуються думкою окремих людей і того, як їм зручно користуватися. «Можливо, ця думка й коректна, але це не означає, що вона оптимальна для всіх», зазначив він.

Стосовно бачення побудови, то, як вказав Мартин Герасим, архітектурно ЄСІТС має взаємодіяти з кабінетом користувача для громадян, через який можна подати документи та отримати документи, включати в себе мобільний додаток, зручний кабінет для суддів та працівників суду, членів ВРП та ВККС. Через відкритий АРІ взаємодіяти з прокуратурою, іншими органами.

Повинен існувати модуль судової практики для зручності роботи суддів, в якому будуть сконцентровані відповідні рішення, і в який в подальшому буде інтегровано модуль штучного інтелекту, щоб він міг пропонувати проекти процесуальних документів.

Також це зручний веб-портал, в якому мають відображатися в автоматичному режимі дані з АСДС. Зручний та швидкий Реєстр судових рішень, автоматичне наповнення суддівського досьє з наявних у АСДС даних.

Нагадаємо, кандидат на заступника голови ДСА Олексій Білаш розповів, що суди не сканують документи, єСуд доведеться переробити, а на 2024 рік планується аудит ЄСІТС.

Всього на конкурс подали документи 15 кандидатів.

Автор: Наталя Мамченко

Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на нашу сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.