13 грудня Уряд в особі голови Нацагентства з питань запобігання корупції Олександра Новікова зареєстрував у Верховній Раді законопроект 10338 про внесення змін до Цивільного процесуального кодексу і Кодексу адміністративного судочинства щодо вдосконалення порядку розгляду справ Вищим антикорупційним судом.
Метою вказано «забезпечення належної динаміки судового розгляду справ у порядку адміністративного і цивільного провадження, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду».
Як зазначає голова НАЗК, проблема низької динаміки розгляду судами справ про корупційні та пов’язані із корупцією кримінальні правопорушення визначена в Державній антикорупційній програмі на 2023–2025 роки, затвердженій постановою Кабінету Міністрів від 4 березня 2023 року №220.
Одна із семи рекомендацій Європейської Комісії щодо членства України в Європейському Союзі стосується посилення боротьби з корупцією, зокрема шляхом активних та ефективних розслідувань, а також забезпечення належної динаміки судових справ та винесення вироків.
Водночас на сьогодні кількість справ, розглянутих Вищим антикорупційним судом, значно менша за кількість справ, що надходять на розгляд до цього суду. Це призводить до збільшення навантаження на суддів Вищого антикорупційного суду, що впливає на якість здійснюваного ними правосуддя.
Так, згідно зі звітними даними упродовж 2020–2022 років у Вищому антикорупційному суді спостерігається зростання кількості нерозглянутих кримінальних проваджень, розгляд яких переходить на наступний звітний період (175 – у 2020 році, 185 – у 2021 році, 219 – у 2022 році). При цьому кількість розглянутих проваджень щороку майже не змінюється і становить у середньому 52 провадження на рік.
Збільшення навантаження на суддів Вищого антикорупційного суду зумовлює надмірно тривалий розгляд кримінальних проваджень, який станом на 1 січня 2023 в середньому становив 594 дні, а також ставить під загрозу дотримання принципу розумних строків. Так, у судах загальної юрисдикції 83% кримінальних проваджень здійснюється у строк до одного року, у Вищому антикорупційному суді у такий самий строк розглядається лише 35% кримінальних проваджень.
Крім того, з початку діяльності Вищого антикорупційного суду до його підсудності поступово були віднесені окремі категорії адміністративних і цивільних проваджень, які згідно із законодавством потребують задіяння значних людських і часових ресурсів, що також впливає на ефективність діяльності суду та призводить до додаткового навантаження.
Зазначені вище обставини зумовлюють необхідність перегляду підходу до визначення складу суду щодо розгляду адміністративних та цивільних проваджень Вищим антикорупційним судом.
Тому законопроектом передбачено виключити із Цивільного процесуального кодексу та Кодексу адміністративного судочинства України положення щодо обов’язкового здійснення цивільних та адміністративних проваджень, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, у першій інстанції колегіально судом у складі трьох суддів.
Також законопроект містить відповідні зміни до ЦПК України, які полягають у тому, що справи про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави, залежно від складності, розглядаються суддею Вищого антикорупційного суду одноособово або колегіально у складі трьох суддів цього суду.
Нагадаємо, МВФ очікує, що Україна до березня 2024 року ухвалить закон про раціоналізацію розгляду Вищим антикорупційним судом справ одним суддею або колегією суддів.
Автор: Наталя Мамченко
Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на нашу сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.