Керівник САП та його заступники зможуть подавати апеляційні та касаційні скарги, незалежно від їх участі у судовому процесі

Як раніше писала «Судово-юридична газета», 8 грудня Верховна Рада ухвалила в цілому як закон законопроект 10060 щодо посилення самостійності Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП), який передбачає відокремлення САП від Офісу Генерального прокурора. Також цим законом скасовані правки Лозового та запроваджено новий порядок обчислення строків досудового розслідування. У цей же день, 8 грудня, Володимир Зеленський підписав даний закон.

Втім, окрім нового порядку обчислення строків, закон вносить й інші зміни до КПК.

Статус

Так, у КПК визначається, що керівником органу прокуратури є заступник Генерального прокурора – керівник Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (для прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури)

Право на подання апеляційної чи касаційної скарги

Новий закон встановлює, що керівник САП (або в. о.), його перший заступник та заступник прирівнюються до Генпрокурора та його заступників у праві на подання апеляційної чи касаційної скарги, заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, незалежно від їх участі в судовому провадженні.

Так, за чинним абз. 1 ч. 4 ст. 36 КПК право на подання апеляційної чи касаційної скарги, заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами мають також незалежно від їх участі в судовому провадженні прокурори вищого рівня: Генеральний прокурор, його перший заступник та заступники, керівник обласної прокуратури, його перший заступник та заступники.

Тепер ця норма буде звучати так: право на подання апеляційної чи касаційної скарги, заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами мають також незалежно від їх участі в судовому провадженні прокурори вищого рівня: Генеральний прокурор (особа, яка виконує його обов’язки), його перший заступник та заступники, заступник Генерального прокурора – керівник Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (особа, яка виконує його обов’язки), його перший заступник та заступник, керівник обласної прокуратури, його перший заступник та заступники.

Також керівник САП (в. о.), його перший заступник та заступник матимуть право доповнити, змінити або відмовитись від апеляційної чи касаційної скарги, заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, внесених ними, керівниками, заступниками керівників підрозділів чи прокурорами САП.

Вирішення спору про підслідність

Наразі за ч. 5 ст. 218 КПК спір про підслідність у кримінальному провадженні, яке може належати до підслідності НАБУ, вирішує Генеральний прокурор або його заступник.

Відповідно до змін уточнено, що спір про підслідність у кримінальному провадженні, яке може належати до підслідності НАБУ, вирішує Генпрокурор або заступник Генерального прокурора – керівник САП (або особа, яка виконує його обов’язки).

Новий порядок обчислення строків

Щодо скасування «правок Лозового», то новим законом порядок обчислення строків досудового розслідування у ч. 1 статті 219 КПК викладено в такій редакції:

«Строк досудового розслідування обчислюється з моменту повідомлення особі про підозру до дня звернення до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності, клопотанням про закриття кримінального провадження або до дня ухвалення рішення про закриття кримінального провадження».

Надаємо, наразі вона передбачає, що строк досудового розслідування обчислюється з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР або винесення постанови про початок досудового розслідування у порядку, встановленому ст. 615 КПК.

Законодавець передбачив, що нове правило застосовується до всіх кримінальних проваджень, досудове розслідування або судовий розгляд яких не завершено до дня набрання чинності новим Законом. Тобто, нові правила обчислення строків з моменту повідомлення особі про підозру застосовуються до всіх кримінальних проваджень, де досудове розслідування чи розгляд не завершено до 1 січня 2024 року.

Частину 2 ст. 219 КПК новий закон з Кодексу викреслює.

Ця частина 2 нині передбачає, нагадаємо, що строк досудового розслідування з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР або винесення постанови про початок досудового розслідування у порядку ст. 615 КПК, до дня повідомлення особі про підозру становить:

1) 12 місяців – у кримінальному провадженні щодо нетяжкого злочину;

2) 18 місяців – у кримінальному провадженні щодо тяжкого або особливо тяжкого злочину.

Абзац 4 ч. 6, який теж виключається, передбачає, що при об’єднанні кримінальних проваджень у порядку статті 217 КПК, якщо досудове розслідування хоча б в одному з них здійснюється щодо злочинів, передбачених статтями 437-439 чи ч. 1 статті 442 КК, загальний строк досудового розслідування, встановлений частиною другою цієї статті, не обчислюється.

Крім того, виключається абзац 18 ч. 1 статті 284 КПК (вочевидь, мається на увазі абзац 17, адже у ч. 1 ст. 284 всього 17 абзаців).

Він передбачає, що слідчий, дізнавач, прокурор зобов’язані закрити кримінальне провадження також у разі, коли строк досудового розслідування, визначений статтею 219 КПК, закінчився та жодній особі не було повідомлено про підозру.

Абз. 2 ч. 7 ст. 284 КПК пропонується доповнити. Так, наразі він передбачає, що якщо обставини, передбачені пунктами 5, 6, 7, 8, 9, 9-1 частини першої цієї статті, виявляються під час судового провадження, а також у випадку, передбаченому пунктами 2, 3 частини другої цієї статті, суд постановляє ухвалу про закриття кримінального провадження. Комітет пропонує доповнити цей перелік п. 10 (п. 10 передбачає умову, що кримінальне провадження закривається в разі, якщо після повідомлення особі про підозру закінчився строк досудового розслідування, визначений статтею 219 цього Кодексу, крім випадку повідомлення особі про підозру у вчиненні тяжкого чи особливо тяжкого злочину проти життя та здоров’я особи).

Ч. 9 ст. 284 КПК виключається. Вона наразі передбачає, що якщо закінчилися строки досудового розслідування з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань до дня повідомлення особі про підозру, встановлені частиною першою статті 219 КПК, слідчий суддя може винести ухвалу про закриття кримінального провадження за клопотанням іншої особи, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування, або її представника.

Також виключать ч. 1 ст. 294 КПК, яка передбачає, що якщо досудове розслідування злочину до моменту повідомлення особі про підозру неможливо закінчити у строк, зазначений у частині другій статті 219 КПК, вказаний строк може бути продовжений неодноразово слідчим суддею за клопотанням прокурора або слідчого, погодженого з прокурором, на строк, встановлений пунктами 2 і 3 частини четвертої статті 219 цього Кодексу.

Крім того, зміни передбачають виключення ч. 8 ст. 615 КПК, за якою у кримінальних провадженнях, в яких з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР та на дату введення воєнного стану жодній особі не повідомлено про підозру, строк від дати введення воєнного стану до дати його припинення чи скасування не включається до загальних строків, передбачених ч. 2 статті 219 цього Кодексу.

Пункт 20-8 розділу ХІ «Перехідні положення» КПК, як вже було сказано, викладається в такій редакції: положення ч. 1 статті 219 КПК в редакції Закону «Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України та інших законодавчих актів України щодо посилення самостійності САП» застосовуються до всіх кримінальних проваджень, досудове розслідування або судовий розгляд яких не завершено до дня набрання чинності Законом «Про внесення змін до КПК та інших законодавчих актів України щодо посилення самостійності САП».

Автор: Наталя Мамченко

Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на нашу сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.