Відеозвернення потерпілого про відсутність претензій до обвинуваченого саме собою не може бути підставою для звільнення від кримінальної відповідальності, - ККС ВС

Відеозвернення потерпілого, надане стороною захисту під час апеляційного розгляду, в якому він стверджує, що не має претензій до обвинуваченого, який порушив правила дорожнього руху, спричинивши потерпілому тілесні ушкодження, а також про примирення з обвинуваченим, саме по собі не може бути підставою для звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності на підставі ст. 46 КК. На це вказав Касаційний кримінальний суд у складі Верховного Суду в постанові від 20 вересня 2023 року у справі №335/10127/20.

Також, як зазначив Верховний Суд, це не свідчить про те, що суд, який прийняв рішення про звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності, переконався в добровільності позиції потерпілого, а також роз’яснив йому правові наслідки такого звільнення.

Позиції судів

Місцевий суд визнав винуватим і засудив особу за ч. 1 ст. 286 КК. Апеляційний суд скасував цей вирок. Звільнив особу від кримінальної відповідальності на підставі ст. 46 КК у зв'язку із примиренням з потерпілим, а кримінальне провадження закрив.

У касаційній скарзі прокурор вказує, що під час апеляційного розгляду на підтвердження свого клопотання сторона захисту надала диск з відеозаписом звернення потерпілого, однак у вказаному зверненні не йдеться про звільнення особи від кримінальної відповідальності, а потерпілий не просив у зв'язку з цим закрити кримінальне провадження.

Позиція ККС

Верховний Суд скасував ухвалу апеляційного суду та призначив новий розгляд у суді апеляційної інстанції. ККС вважає, що відеозвернення потерпілого у цьому провадженні не може бути розцінене ані як показання, оскільки показання в суді надаються в усній формі (ч. 1 ст. 23 КПК) та при безпосередній участі, а в разі неможливості безпосередньої участі – у режимі відеоконференції під час трансляції з іншого приміщення, у тому числі яке знаходиться поза межами приміщення суду (ст. 336 КПК), ані як документ, оскільки інформація, яка міститься в ньому, з огляду на зазначене вище є недостатньою для встановлення судом обставин, передбачених ст. 46 КПК.

Враховуючи те, що примирення обвинуваченого з потерпілим належить розуміти як акт прощення в результаті вільного волевиявлення, що виключає будь-який неправомірний вплив, незалежно від того, яка зі сторін була ініціатором, та з яких мотивів, суд під час з'ясування думки потерпілого має впевнитися в добровільності його позиції та роз'яснити йому правові наслідки звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності. Розглядаючи у судовому засіданні клопотання сторони захисту про звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності та закриття кримінального провадження на підставі ст. 46 КК, апеляційний суд взяв до уваги відеозвернення потерпілого, в якому він зазначав про те, що претензій до обвинуваченого не має, обвинувачений сприяв його лікуванню і те, що вони примирилися з обвинуваченим. Проте, зі змісту такого звернення не вбачається, що потерпілий висловлює свою позицію щодо поданого стороною захисту клопотання і розуміє, що у разі задоволення такого клопотання кримінальне провадження буде закрито.

Автор: Наталя Мамченко

Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на нашу сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.