Членів Вищої ради правосуддя стурбувало, що вони не зможуть претендувати на посаду судді

18:00, 2 грудня 2023
Члени Вищої ради правосуддя під час розгляду консультативного висновку на законопроект про суддівську кар’єру стурбувалися темою, що вони не зможуть претендувати на посаду судді.
Членів Вищої ради правосуддя стурбувало, що вони не зможуть претендувати на посаду судді
Джерело фото: ВРП
Слідкуйте за актуальними новинами у соцмережах SUD.UA

Вища рада правосуддя 30 листопада розглянула свій консультативний висновок на законопроект про внесення змін до Закону «Про судоустрій і статус суддів» та деяких законодавчих актів України щодо удосконалення процедур суддівської кар’єри 10140-д.

Нагадаємо, що цей законопроект 21 листопада Верховна Рада ухвалила за основу.

Серед іншого, він передбачає, що не може претендувати на посаду судді особа, яка обіймає посаду члена Вищої ради правосуддя, члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (ч. 3 ст. 69). Під час обговорення ця норма стурбувала частину членів ВРП. Також розійшлися думки, чи стосується ця норма діючих суддів у контексті можливості претендувати на посаду судді Верховного Суду.

Так, член ВРП Віталій Саліхов зауважив, що відповідно до законопроекту член ВРП та член ВККС не можуть претендувати на посаду судді до закінчення терміну перебування на відповідних посадах. «Ці норми не стосуються чинних членів ВРП та ВККС. Якщо законодавець і наші партнери бачать в цьому ризики – то у мене питання, чому в перехідних положеннях закладені ще більші ризики, які дають можливість діючим членам ВРП претендувати на посаду судді, які не є суддями? В зв’язку з чим? Оскільки чинний склад ВРП ще повністю не призначений – у нас є не призначені члени від Президента та адвокатури. Чи будуть на них розповсюджуватися ці обмеження, чи ні? А якщо будуть, то чи це правильно? Тому я пропоную або виключити цю норму, якщо цих ризиків немає, або, якщо вони існують, то записати, що це стосується всіх, і ніяких перехідних положень не треба».

У відповідь доповідач з даного питання, член ВРП Сергій Бурлаков зауважив, що дійсно це питання обговорювалося, у тому числі на підкомітеті Верховної Ради та було дискусійним.

«Я можу висловити лише власну позицію. Оскільки під час спілкування на підкомітеті була висловлена така позиція – законодавець увів цю норму з метою усунення корупційних ризиків і прозорості ВРП, керуючись логікою, що члени органу, який подає Президенту подання щодо призначення суддею, мають бути усунуті від можливості самим претендувати на посаду судді.

Це не стосується суддів, бо вони вже є суддями, а стосується представників інших юридичних професій. Треба зважувати, що метою діяльності ВРП є судове врядування. І це не може бути трампліном для кар’єри судді. Було б неетично використовувати це для набуття посади судді. Законодавець дійсно відтермінував і до діючого складу ВРП це не буде застосовуватися – а лише до членів ВРП, які набудуть повноважень після набуття чинності законом», - зазначив він.

«У нас є вакантні посади від Президента і від адвокатури. Тому, на мою точку зору, може бути закладена потенційна нерівність між членами ВРП, які вже обіймають посаду, і які обіймуть посаду в майбутньому», - зазначив доповідач.

В свою чергу, заступник голови ВРП Дмитро Лук’янов зазначив, що не досить зрозуміло, з якою метою ця норма з’явилася у проекті. «В цій частині вона носить відверто дискримінаційний характер. Ця норма порушує ст. 24 і ст. 43 Конституції, яка прямо забороняє дискримінацію. Крім, того, ст. 1 протоколу 12 ЄКПЛ чітко забороняє дискримінацію за будь-якою ознакою», - зазначив він. На його думку, має зберігатися рівний підхід і можливість участі всіх осіб у конкурсі.

Крім того, за його словами, якщо законодавець поставить участь у конкурсі на посаду судді в залежність від перебування в складі ВРП, це спричинить ризики для тих же процедур добору, звільнення суддів тощо. Адже, якщо член ВРП забажає взяти участь у конкурсі, він має скласти повноваження члена ВРП. У такому разі існують ризики зупинки роботи Вищої ради правосуддя і зупинення всіх необхідних процедур.

Отже, з точки зору постійності роботи ВРП і ВККС, більшість членів висловилася за те, аби цю дискримінаційну норму прибрати.

«Я здивований, що моїми опонентами є члени ВРП, які не є суддями.

Миколо Володимировичу (Микола Мороз – прим. ред.), саме Ви були ініціатором законопроекту щодо постійності роботи ВРП, в якому було передбачено, що якщо член ВРП відпрацював 4 роки поспіль, він також має право на відставку. Саме Ви розробляли механізм, щоб зробити все можливе, аби члени ВРП дійсно працювали протягом 4 років», - зауважив Віталій Саліхов.

На це Микола Мороз зауважив, що не лише він, але й всі члени ВРП тоді підтримували цей законопроект.

В свою чергу, член ВРП Олексій Мельник зауважив, що якщо ризики і є, то вони є і у професійній кар’єрі суддів - членів ВРП, і щодо яких ВРП також буде приймати рішення по професійній кар’єрі – зокрема призначення суддями апеляційного суду, Верховного Суду. «І чи не посилює ця норма дискримінацію і розподіл між членами ВРП суддями і не-суддями. Я лише даю оцінку»

Віталій Саліхов зазначив, що зараз ризики є лише стосовно не суддів. «Якщо законодавець запише, що є ризики і у суддів, то я буду давати оцінку», - додав він.

Голова ВРП Григорій Усик зауважив, що, на його думку, «законодавець не розмежовує членів ВРП суддів і не суддів». «Я таких положень там не побачив», - підсумував він.

Отже, було підтримано відповідний консультативний висновок Вищої ради правосуддя, без пропозиції виключити відповідні норми з тіла закону та з перехідних положень одночасно. 

Автор: Наталя Мамченко

Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на нашу сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.

XX з’їзд суддів України – онлайн-трансляція – день перший
Telegram канал Sud.ua
XX з’їзд суддів України – онлайн-трансляція – день перший
Головне про суд
Сьогодні день народження святкують
  • Михайло Слободін
    Михайло Слободін
    суддя Східного апеляційного господарського суду
  • Михайло Новіков
    Михайло Новіков
    член Комітету Верховної Ради України з питань правової політики