Заголовок – не більше восьми слів: які рекомендації з написання текстів зрозумілою мовою дав чиновникам Кабмін

17:19, 27 листопада 2023
Зокрема Кабмін рекомендував чиновникам зазначати імена у форматі «ім’я та прізвище» без використання ініціалів і писати назву місяця словами, а не цифрами.
Заголовок – не більше восьми слів: які рекомендації з написання текстів зрозумілою мовою дав чиновникам Кабмін
Слідкуйте за актуальними новинами у соцмережах SUD.UA

Як раніше писала «Судово-юридична газета», Кабмін своїм розпорядженням від 17 листопада №1046-р схвалив документ під назвою Рекомендації щодо викладення інформації суб’єктами владних повноважень у форматах, що забезпечують доступність її сприйняття.

«Чиновники грішать тим, що надають багато розʼяснень, які ускладнюють сприйняття викладеного матеріалу. Ухвалення такого розпорядження — реальний крок до розуміння змісту головних інформаційних меседжів урядових документів»,  — наголосив керівник Мінкульту Ростислав Карандєєв. Він переконаний, що рекомендації допоможуть громадянам отримували інформацію від держорганів спрощеною та доступною мовою.

Наразі ці рекомендації опубліковані. На жаль, у них поки не йдеться про те, аби органи влади не використовували у своїх повідомленнях документи у «нечитабельному» форматі pdf, які неможливо конвертувати у формат Word (наразі цим «грішать» майже всі, включно з Верховною Радою, через що, до прикладу, неможливо скопіювати частину тексту із певних законопроектів або ж відповіді на запити доводиться «розшифровувати» вручну). 

Отже, як вказує Уряд, рекомендації спрямовані на реалізацію положень Конвенції про права осіб з інвалідністю, а також враховують необхідність викладення інформації суб’єктами владних повноважень у форматах, що забезпечують доступність її сприйняття особами з інвалідністю та особами з порушенням інтелектуального розвитку.

Так, відповідно до документу, суб’єкти владних повноважень забезпечують викладення інформації у форматах, що забезпечують доступність її сприйняття, зокрема із застосуванням методу спрощеної мови та у форматі легкого читання, а також з урахуванням вимог ДСТУ EN 301 549:2022 (EN 301 549 V3.2.1 (2021-03), IDT) «Інформаційні технології. Вимоги щодо доступності продуктів та послуг ІКТ».

Суб’єкти владних повноважень можуть залучати за згодою осіб з інвалідністю та осіб з порушенням інтелектуального розвитку для проведення консультацій щодо забезпечення доступності сприйняття інформації, що викладається перед опублікуванням такої інформації. 

Також рекомендації містять розділ «Викладення інформації із застосуванням методу спрощеної мови». А саме:

  • Обсяг інформації повинен бути прийнятним для розуміння її змісту, проте не надмірним. Особливо важливу інформацію необхідно повторити.
  • Для покращення розуміння інформації варто використовувати приклади та пояснення.
  • Інформація за можливості викладається з використанням дієслів у теперішньому часі.
  • Структура тексту повинна бути простою, логічною, послідовною та однозначною.
  • Базова схема структури тексту, інформація в якому викладена спрощеною мовою, складається із:

- заголовка;

- змісту основного повідомлення, яке необхідно донести;

- роз’яснення щодо змісту основного повідомлення;

- інформації, що роз’яснює контекст;

- додаткової інформації, контактних даних, форми для зворотного зв’язку тощо.

  • Заголовок повинен бути чітким, зрозумілим, передавати суть повідомлення та складатися не більше ніж з восьми слів.
  • Речення повинні бути простими. Одне речення повинне містити лише одну ідею. Один абзац стосується лише однієї теми. Рекомендується використовувати речення в позитивному форматі.
  • Оптимальний розмір речення становить сім-вісім слів, максимальний - п’ятнадцять.
  • Для опису одного явища в усьому тексті  використовуються одні і ті ж слова.
  • У тексті варто уникати використання:
  • абревіатур, професійної лексики, складних термінів, абстрактних понять та метафор, а також іншомовних слів, які широко не вживаються;
  • повтору нормативних положень, визначених актами законодавства (за можливості).
  • У разі необхідності використання абревіатур, термінів, понять та метафор  слід під час першого їх використання дати їх пояснення.
  • Слова варто вживати повністю, уникаючи скорочень. Власні імена зазначаються у форматі «ім’я та прізвище» без використання ініціалів.
  • Пріоритетним є використання в тексті активної конструкції.
  • Числа зазначаються арабськими цифрами, крім випадків, коли цифри збігаються за написом з літерами. Для зазначення великих чисел може застосовуватися словесно-цифровий спосіб їх подання, наприклад: 150 тисяч. Під час написання дати назва місяця зазначається словами, а не цифрами.

Також документ містить розділ «Викладення інформації у форматі легкого читання»

  • Кольори тексту і його фону повинні бути контрастними. Вдалими для забезпечення контрастності є такі поєднання кольорів тексту і його фону:

- чорний - білий;

- чорний - жовтий;

- темно-синій - білий;

- темно-синій - жовтий;

- зелений - білий.

  • У разі викладення тексту світлішим кольором, ніж колір фону, розмір шрифту збільшується на 25 відсотків.
  • Слід уникати розміщення тексту на зображеннях, а також викладення його білим кольором.
  • Для покращення розуміння тексту варто використовувати ілюстрації, графічні та геометричні елементи, які безпосередньо пов’язані із змістом і текстом інформації, повинні бути однотипними та розміщуватися ліворуч від тексту.
  • Графіки і таблиці у разі необхідності їх використання  повинні бути максимально простими.
  • Примітки внизу сторінки не використовуються. Посилання чи пояснення робляться у тексті.
  • Під час підготовки макета інформації для друку варто передбачити її подання на аркушах формату А4 або А5.
  • Шрифт, яким викладається інформація, повинен бути без засічок, зарубок, тіней чи декоративних елементів. Рекомендується використовувати такі шрифти: Arial, Verdana, Ubuntu, Tahoma, Calibri.
  • Розмір шрифту повинен бути не менше 14 друкарських пунктів.
  • Слід уникати використання курсиву в тексті. Підкреслення тексту допускається лише для гіперпосилань.
  • Важливу інформацію доцільно подавати таким чином, щоб її легко можна було знайти в тексті, а саме:

- розташувати на початку документа;

- виділити жирним шрифтом;

- обвести рамкою.

  • Не допускається написання всього тексту великими літерами. Використання великих літер може застосовуватися лише для виділення окремих слів чи фраз.
  • Під час форматування тексту необхідно дотримуватися таких рекомендацій:

- вирівнювання тексту здійснюється з лівого краю;

- між абзацами застосовується подвійний інтервал, між рядками - 1,5;

- не застосовується ущільнений інтервал між словами чи літерами (рекомендовано використовувати між словами - 0,16, між літерами - 0,12);

- використовуються марковані списки;

- викладення інформації стовпцями (два чи більше стовпців на одну сторінку) не допускається;

- заголовки (підзаголовки) викладаються в одному рядку.

  • Нове речення варто починати з нового рядка. Не допускається перенесення слів з одного рядка в інший.
  • Текст гіперпосилання повинен бути повним і зрозумілим, але якомога лаконічнішим. Не рекомендується підписувати гіперпосилання таким чином: «натисніть тут», «дивіться за посиланням» тощо.
  • В одному рядку не повинно бути більше одного гіперпосилання. На сторінці не повинно бути двох чи більше посилань з однаковим текстом. Не допускається використання як гіперпосилання цілого речення чи абзацу.
  • Якщо використання гіперпосилання дає змогу завантажити документ, зазначається його розмір та формат.

Автор: Наталя Мамченко

Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на нашу сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.

XX з’їзд суддів України – онлайн-трансляція – день перший
Telegram канал Sud.ua
XX з’їзд суддів України – онлайн-трансляція – день перший
Головне про суд
Сьогодні день народження святкують
  • Денис Попков
    Денис Попков
    суддя Східного апеляційного господарського суду
  • Олена Радіонова
    Олена Радіонова
    суддя Східного апеляційного господарського суду
  • В'ячеслав Маринич
    В'ячеслав Маринич
    суддя Верховного Суду у Касаційному кримінальному суді