Застосування для захисту засобів, що не відповідають обстановці посягання, не спростовує перебування особи у стані необхідної оборони, - Верховний Суд

Вирішуючи питання про те, чи перебувала особа, яка спричинила смерть потерпілому, в стані необхідної оборони, якщо експерт не зміг установити точний час смерті потерпілого, суд має враховувати вимоги ч. 4 ст. 17 та виходити з такого часу смерті, який є найбільш сприятливим для засудженої. Заподіяння засудженою потерпілому двох ударів ножем у той час, коли останній вже був без зброї, свідчить про перевищення меж необхідної оборони з боку засудженої, а заподіяння смерті потерпілому за таких умов слід кваліфікувати за ст. 118 КК. До такого висновку прийшла колегія суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду у постанові від 19.09.2023 у справі №204/647/20.

Обставини справи

Жінка обвинувачувалась в тому, що перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, знаходячись за місцем свого проживання разом зі своїм знайомим, на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин з останнім, в ході конфлікту, взяла в руки кухонний ніж, яким умисно нанесла два удари в область черевної порожнини потерпілого, внаслідок яких настала його смерть.

Місцевий суд визнав її винуватою і засудив за ч. 1 ст. 115 КК. Апеляційний суд залишив без зміни цей вирок. Суди відхилили заяву засудженої щодо перебування в стані необхідної оборони, оскільки дійшли висновку, що смертельні поранення потерпілому вона спричинила через кілька годин після того, як зазнала побиття.

В обґрунтування такого висновку вони послалися на висновок судової медичної експертизи, відповідно до якого у потерпілого виявлені ушкодження на голові, спричинені за кілька годин до смерті.

У касаційній скарзі засуджена стверджує, що вона діяла в стані необхідної оборони, однак перевищила її межі, а судами першої та апеляційної інстанцій не спростовано її тверджень про те, що потерпілий поводив себе агресивно, перешкоджав їй вийти з подвір'я, завдавши їй численних ударів гумовою палицею по різним частинам тіла, а згодом погрожував її вбити ножем. У відповідь на реальну загрозу вона завдала потерпілому по голові два удари гумовою палицею і двічі вдарила потерпілого ножем в живіт.

Позиція Верховного Суду

Змінено рішення судів попередніх інстанцій та перекваліфіковано дії особи з ч. 1 ст. 115 КК на ст. 118 КК.

ККС дійшов висновку, що суди попередніх інстанцій не врахували того, що засуджена перебувала у стані необхідної оборони.

Насамперед, на думку колегії суддів, безпосередньою причиною завдання особою ударів ножем стало суспільно небезпечне посягання з боку потерпілого, пов’язане з її жорстоким побиттям та погрозою вдатися до більш небезпечного насильства, що підтверджується висновком судової медичної експертизи, відповідно до якого у неї виявлено ушкодження, що свідчать про тривале і наполегливе побиття (не менш ніж 45 травматичних впливів), яке хоча і не призвело до тяжких наслідків для здоров'я засудженої, однак спричиняло їй інтенсивний біль і страх за своє здоров'я.

Як установила колегія суддів під час перевірки матеріалів кримінального провадження, засуджена залишилася наодинці з потерпілим не раніше 21:07 вечора. За висновком експерта смерть потерпілого настала приблизно за 10–15 годин до початку огляду трупа на місці виявлення, який розпочався о 13:20.

Оскільки експерти не змогли встановити точний час смерті і за їх висновком смертельні поранення потерпілий міг отримати з 22:20 до 03:20 наступної доби, то, враховуючи позицію сторони захисту, суди під час визначення часу смерті потерпілого мали виходити з вимог ч. 4 ст. 17 КПК і прийняти за час смерті варіант, що є найбільш сприятливим для засудженої, тобто 22:20 попередньої доби.

Виходячи з цих фактів, події, які закінчилися смертельним ушкодженням потерпілого, відбулися в проміжок близько години з 21:07 до 22:20.

Ці обставини спростовують висновок про те, що побиття засудженої, коли вона зазнала не менш ніж 45 травматичних впливів, сталося за кілька годин до смертельних ударів ножем. Інших доказів, які б спростували версію сторони захисту про те, що смертельні удари були завдані безпосередньо у зв’язку з жорстоким побиттям засудженої потерпілим і для захисту від нього, судами не наведено, і, таким чином, твердження засудженої не спростовані поза розумним сумнівом.

Водночас, на думку колегії суддів, у цій ситуації має місце непропорційність дій засудженої небезпечності посягання, оскільки в момент завдання засудженою 2 ударів ножем в живіт потерпілого останній вже не мав в руках ножа. Однак застосування для захисту засобів, що не відповідають обстановці посягання, не спростовує перебування особи у стані оборони, а вказує на перевищення меж необхідної оборони. Ураховуючи викладене, колегія суддів перекваліфікувала дії засудженої з ч. 1 ст. 115 КК на ст. 118 КК.