Вищий антикорупційний суд 14 листопада оприлюднив заяву стосовно порушення презумпції невинуватості у справі 991/392/23, де обвинуваченим є Максим Микитась.
«31 жовтня 2023 року Вищий антикорупційний суд постановив ухвалу, якою установив порушення презумпції невинуватості щодо обвинуваченого та надіслав копію цієї ухвали Директору Національного антикорупційного бюро України для реагування.
Суд встановив, що на офіційному каналі НАБУ у Telеgram в межах реалізації проекту «Секрети НАБУ» розповсюджено відеоматеріал, в якому детектив Національного антикорупційного бюро України надав інтерв’ю у вигляді відповідей на запитання ведучого програми стосовно кримінального провадження за обвинуваченням у наданні пропозиції неправомірної вигоди меру Дніпра.
В цьому сюжеті детектив висвітлював певні деталі досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні, процес отримання доказів, затримання, застосування запобіжного заходу тощо. Хоча детектив і не називав прямо прізвища обвинуваченого, контекст розмови і категорично стверджувальні висловлювання безперечно формували у глядачів і слухачів цього інтерв’ю переконаність у винуватості обвинуваченого у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення.
Суд зауважив, що офіційні, публічні, стверджувального характеру коментарі і висловлювання детектива мають вкрай негативний результат як для захисту обвинуваченого, так і для авторитету судової влади, адже вина такої особи у вчиненні злочину фактично встановлена представником сторони обвинувачення, незважаючи на відсутність вироку суду з даного питання», - зазначили у ВАКС.
Також у ВАКС нагадали, що поводження з особою, вина якої у вчиненні кримінального правопорушення не встановлена обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили, має відповідати поводженню з невинуватою особою.
«Очевидно, що окремі справи, які розслідуються Національним антикорупційним бюро України і в подальшому перебувають у провадженні Вищого антикорупційного суду, викликають підвищену увагу. І суспільство має право знати як обставини таких справ (якщо вони не становлять таємницю, що охороняється законом), так і хід їх розгляду. Отже, посадові особи мають повідомляти громадськість про кримінальні розслідування шляхом, наприклад, інформування про підозри, затримання та зізнання. Однак правоохоронні органи мають здійснювати таке інформування з усією необхідною обережністю та обачністю, щоб дотримати принцип презумпції невинуватості. Адже цей принцип не лише забороняє передчасне висловлення думки самим судом про те, що особа, яку обвинувачено у вчиненні злочину, є винуватою, тоді як це ще не доведено відповідно до закону, а й поширюється на заяви, що їх роблять інші державні посадові особи стосовно проваджень, що тривають у кримінальних справах, і які спонукають громадськість до думки про вину підозрюваного (обвинуваченого) та визначають наперед оцінку фактів компетентним судовим органом», зазначили у Антикорсуді.
Автор: Наталя Мамченко
Підписуйтесь на наш telegram-канал t.me/sudua та на Twitter, а також на нашу сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.