Як раніше писала «Судово-юридична газета», глава фракції «Слуга народу» Давид Арахамія 19 жовтня анонсував внесення законопроекту про лобіювання. За його словами, громадські організації та фізичні особи повинні будуть подати до НАЗК інформацію про своїх донорів та об’єм фінансування.
«Ну що, три дні обговорення як погано бути пожиттєвим РЕРом закінчуються. Відкриваємо новий рівень – закон про лобіювання, згідно з якім всі відповідні організації та фізичні особи мають подавати дані про своїх донорів і суми в НАЗК - оце буде срач )», - написав тоді Арахамія (орфографія та пунктуація збережені – прим. ред.).
Прикметно, що закон про лобіювання був відсутній як окрема безпосередня вимога у тому переліку 7 критеріїв, які висунула у 2022 році Єврокомісія Україні для початку переговорів про вступ до ЄС (там йшлося про те, що Україна має «впровадити антиолігархічний закон, щоб обмежити надмірний вплив олігархів на економічне, політичне та суспільне життя»).
Однак прийняття закону про лобіювання з’явилося спочатку у ДАП (де йдеться лише про загальні речі), а потім – у Звіті Єврокомісії від 8 листопада. Так, Єврокомісія вказала, що наша держава «достатньою мірою виконує критерії, пов’язані зі стабільністю інститутів, що гарантують демократію, верховенство права», «за умови, що вона продовжить свої зусилля з реформування та виконає інші вимоги в рамках семи кроків». На цій основі Комісія рекомендує Європейській Раді розпочати переговори про вступ з Україною. Крім того, Комісія рекомендує, щоб Європейська Рада ухвалила рамки переговорів, коли Україна:
- ухвалить запропонований урядом закон про збільшення штатної чисельності Національного антикорупційного бюро України;
- вилучить із закону про запобігання корупції положення, які обмежують повноваження НАЗК продовжувати перевірки активів, які вже пройшли процес перевірки, та обмеження повноважень НАЗК щодо перевірки майна, придбаного декларантами до вступу на державну службу, без шкоди правилам, що застосовуються до забезпечення безпеки під час війни;
- ухвалить закон, який регулює лобіювання за європейськими стандартами, як частину антиолігархічного плану дій тощо.
Комісія буде постійно стежити за прогресом і дотриманням у всіх сферах, пов’язаних з відкриттям переговорів, і звітуватиме Раді до березня 2024 року.
Отже, в якості важливої умови подальших кроків з євроінтеграції названо закон про лобіювання.
Як відомо, крім Державної антикорупційної програми (ДАП), прийняття такого закону було закладено в ухвалений 24 серпня 2023 року Закон «Про правотворчу діяльність» (законопроект №5707). З 20 вересня 2023 розпочався відлік 6 місяців для внесення Кабміном законопроекту «щодо лобізму та лобістської діяльності». Відповідна імперативна норма передбачена прикінцевими положеннями нового закону.
19 вересня Уряд вніс зміни до Плану заходів щодо запобігання зловживанню надмірним впливом олігархами. Зокрема, Кабмін змінив зі грудня 2023 року на вересень 2023 року строки розробки та внесення відповідного законопроекту про лобіювання. Змінено й відповідального виконавця – з Мінюсту, НАЗК та інших заінтересованих органів – лише на НАЗК.
Також змінено критерій «Очікуваний результат». Зокрема, таким результатом відповідно до оновленого Плану має бути установлена обов’язковість:
заборона:
запровадження:
Володимир Зеленський після зустрічі з головою Єврокомісії Урсулою фон дер Ляйєн заявив, що закон про лобізм – це те, що «десятки років тому потрібно було зробити».
Однак поки невідомо, чи співпадає «Очікуваний результат», який визначили депутати і Кабмін, із тим, як закон про лобіювання бачать європейські партнери.
Так, у повній редакції Звіту Єврокомісія вказує, що «Україна також розробляє комплексний закон про лобіювання в консультаціях з міжнародними експертами; заплановані громадські консультації».
«Україні все ж слід прийняти закон, який регулює лобіювання відповідно до європейських стандартів, як частину антиолігархічного плану дій.
Кілька законодавчих пропозицій щодо регулювання лобіювання були зареєстровані, але ще не прийняті. НАЗК розпочало процес підготовки нового закону про лобіювання. Антикорупційна стратегія та державна антикорупційна програма вимагають розробки та затвердження нормативно-правових актів щодо лобіювання до квітня 2024 року.
Щоб зміцнити взаємну довіру зацікавлених сторін та досягти консенсусу щодо найкращого підходу до нормативно-правової бази лобіювання в Україні, відкрите обговорення за участю учасників необхідно продовжувати, включаючи широке залучення зацікавлених сторін (зокрема, групи громадянського суспільства) та широкі консультації з громадськістю.
Буде важливо забезпечити, щоб нормативні акти щодо лобіювання не перешкоджали та не обмежували законну діяльність громадянського суспільства та не накладали на них непропорційного адміністративного тягаря», - зазначено у Звіті.
Отже, перед українською владою стоїть непросте завдання – знайти баланс між необхідним регулюванням діяльності лоббістів та тим, аби не покласти «надмірний тягар» на громадських активістів.
Автор: Наталя Мамченко
Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Twitter, а також на нашу сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.