Як раніше писала «Судово-юридична газета», з 18 жовтня 2023 року вводиться в дію закон №3200-IX щодо обов’язкової реєстрації та використання електронних кабінетів для участі у судових процесах (законопроект 7574-д).
Отже, вже з 18 жовтня 2023 року для участі в господарських, цивільних та адміністративних справах адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, органи місцевого самоврядування мають зареєструвати свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов’язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в добровільному порядку.
Разом з тим, новий закон передбачає різні строки обов’язкової реєстрації юридичними особами приватної форми власності електронних кабінетів для того, аби мати можливість подавати до суду процесуальні документи.
Так, юридичні особи усіх форм власності для участі в господарських справах мають зареєструватися в Електронному суді до 18 жовтня 2023 року.
Зміни до ГПК визначають, зокрема те, що суд постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху у разі, якщо позовну заяву подано особою, яка зобов’язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його. Такі ж негативні наслідки розповсюджуються на правила подання апеляційних і касаційних скарг.
Суд застосує до особи, яка зобов’язана була зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, процесуальні наслідки, і у випадках, якщо інтереси такої особи у справі представляє адвокат.
Для учасників справ за Цивільним процесуальним кодексом та справ, що розглядаються за Кодексом адмінсудочинства, ситуація є дещо іншою. Так, 18 жовтня 2023 року електронний кабінет повинні обов’язково мати юридичні особи публічного права. Що ж стосується юридичних осіб приватної форми власності, то їм треба зареєструватися до 20 лютого 2024 року.
Отже, з 18 жовтня 2023 року господарські суди зможуть застосовувати до «порушників» негативні процесуальні наслідки у вигляді залишення процесуального документу без руху, його повернення або залишення без розгляду. Про це в своєму роз’ясненні розповів Господарський суд Тернопільської області.
Позовні заяви
Якщо така особа зареєструвала електронний кабінет у строк, встановлений судом, така позовна заява вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу про відкриття провадження у справі (ч.3 ст. 174 ГПК України).
Якщо ж особа не зареєструвала електронний кабінет у строк, встановлений судом, то її заява вважається неподаною і повертається особі. Про повернення позовної заяви суд постановляє ухвалу (ч.4 ст.174 ГПК).
Процесуальні заяви
Суд повертає письмову заяву (клопотання, заперечення) заявнику без розгляду у разі, якщо її подано особою, яка зобов’язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його (ч.4 статті 170 ГПК України).
Господарський суд Тернопільської області звертає увагу, що процесуальні наслідки, передбачені вище, у разі звернення до суду з документом особи, яка зобов’язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються судом також у випадках, якщо інтереси такої особи у справі представляє адвокат (2 абз. ч.6 ст.6 ГПК України).
Особливості руху процесуальних документів
Особі, яка зареєструвала електронний кабінет, суд вручає будь-які документи у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом направлення таких кабінетів до електронного кабінету такої особи. Втім, ця норма не позбавляє таку особу права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.
Зауважимо, що у разі якщо ГПК України передбачено обов’язок учасника справи щодо надсилання копій документів іншим учасникам справи, такі документи в електронній формі можуть направлятися з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи, а в разі відсутності в іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність в іншого учасника справи електронного кабінету - у паперовій формі листом з описом вкладення.
При цьому якщо інший учасник справи зобов’язаний зареєструвати електронний кабінет, але не зареєстрував його, учасник справи, який подає документи до суду в електронній формі з використанням електронного кабінету, звільняється від обов’язку надсилання копій документів такому учаснику справи.
Суд, направляючи такому учаснику справи судові виклики і повідомлення, ухвали у випадках, передбачених ГПК України, зазначає у цих документах про обов’язок такої особи зареєструвати свій електронний кабінет та про можливість ознайомлення з матеріалами справи через ЄСІТС.
Оформлення і видача виконавчих документів здійснюються судом, який ухвалив відповідне рішення, в паперовій або електронній формі за допомогою ЄСІТС або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами. Одночасна видача судом виконавчого документа одній і тій самій особі в паперовій та електронній формах не допускається.
Звертаємо увагу, що справи у судах першої, апеляційної та касаційної інстанцій, провадження в яких відкрито ще до набрання чинності Законом щодо обов’язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в ЄСІТС, мають розглядатися за нормами, які діють після введення в дію цього закону.
Нагадаємо, що в обов’язковому порядку реєструють свої електронні кабінети в ЄСІТС:
Однак, якщо реєстрація електронного кабінету суперечить релігійним переконанням особи, яка зобов’язана його зареєструвати, то вищевказані наслідки до такої особи не застосовуються за умови, що особа заявила про такі обставини одночасно із поданням відповідного документа шляхом подання окремої обґрунтованої письмової заяви.
Перевірити наявність електронного кабінету у користувача можна за посиланням.
Автор: Наталя Мамченко
Підписуйтесь на наш telegram-канал t.me/sudua та на Twitter, а також на нашу сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.