Верховна Рада скасує строки досудового розслідування до повідомлення особі про підозру і строки давності за тяжкі та особливо тяжкі корупційні злочини

29 вересня у Верховній Раді з’явився законопроект 10100, внесений групою народних депутатів на чолі з Давидом Арахамією, яким пропонується внести зміни до КК і КПК, скасувавши «правки Лозового».

Як пояснюють автори, їх мета:

• скасування строків давності за тяжкі та особливо тяжкі корупційні злочини вчинені в період воєнного стану та призупинення перебігу строків давності для тяжких та особливо тяжких злочинів на період воєнного стану;
• скасування строків досудового розслідування до повідомлення особі про підозру.

«Пропонується скасування строків давності за тяжкі та особливо тяжкі корупційні злочини вчинені в період воєнного стану та призупинення перебігу строків давності для тяжких та особливо тяжких злочинів на період воєнного стану з метою забезпечення дії принципу невідворотності покарання.

Окрім цього, законопроект також усуває низку інших недоліків кримінального процесуального законодавства: усуваються встановлені строки досудового розслідування до повідомлення особі про підозру та змінюється порядок продовження строку досудового розслідування після повідомлення особі про підозру; обмежується кількість захисників особи на стадії досудового розслідування, а також визначається можливість проведення судового засідання за наявності принаймні одного захисника в обвинуваченого», зазначають автори.

Так, на думку авторів, гострою практичною проблемою є обмеження строків досудового розслідування до повідомлення особі про підозру. Такі строки були започатковані парламентом відповідними законодавчими змінами прийнятими в жовтні 2017 року та набули чинності вже у 2018 році.

До прийняття цих змін загальний строк розслідування так званих, «фактових» кримінальних проваджень (тобто тих, у яких ще нікому не повідомлено про підозру) регулювався в тому числі строками давності, як це і відбувається в більшості цивілізованих країн.

«Практика застосування підходу з обмеженням строку розслідування до повідомлення особі про підозру показала негативний вплив на стан розслідування не лише корупційних, а й інших злочинів. Оскільки фактично неумисне недотримання строку навіть в один день або помилка його обрахунку може мати наслідком закриття кримінального провадження та неможливість реалізації основних завдань кримінального провадження визначених у статті другій КПК.
Попри введення законодавцем у 2017-2018 роках умови щодо застосування відповідних норм щодо строків до справ, по яким відомості про кримінальне правопорушення внесені в Єдиний реєстр досудових розслідувань після введення в дію цих змін, судова практика розгляду демонструє неоднозначний та сумнівний підхід. Зокрема, йдеться про те, що строки розслідування до повідомлення особі про підозру застосовують до кримінальних проваджень щодо корупційних та інших злочинів, які розпочаті задовго до цих законодавчих змін. Це часто призводить до необгрунтованого закриття кримінальних проваджень виключно через надання на практиці таким нормам зворотної дії у часі.

Окрім того, введення строків розслідування до повідомлення особі про підозру має наслідком численні процесуальні маніпуляції із обрахунком строків, створення штучних підстав для закриття кримінальних проваджень навіть у тих випадках, коли зібрані докази свідчать про наявність підстав для завершення розслідування та скерування справи до суду.

Вже у 2023 році законодавець визначив та прийняв відповідні зміни про те, що строки досудового розслідування до повідомлення особі про підозру не обчислюються у кримінальних провадженнях щодо злочинів, передбачених статтями 437-439 чи частиною першою статті 442 КПК. Проте, існування таких строків в інших видах злочинів продовжує практику нехтування правами потерпілих, оскільки збіг строку розслідування фактично перешкоджає притягненню винних до відповідальності навіть в межах строку давності та за умови наявності достатніх доказів з боку сторони обвинувачення для притягнення особи до відповідальності.

Головним орієнтиром у фактових справах для слідства та прокуратури мають бути строки давності притягнення до відповідальності, що відповідає світовій практиці.

Інші пропозиції законопроекту також пов’язані із необхідністю дотримання строків як під час досудового розслідування, так і під час судового розгляду шляхом зміни порядку продовження строків досудового розслідування після повідомлення особі про підозру (від слідчих суддів ці повноваження пропонується повернути прокурорам), унеможливлення зловживання своїми процесуальними правами стороною захисту, які стали очевидними під час розгляду кримінальних справ, та які носять масовий характер.

Суть таких процесуальних зловживань, під час судового розгляду полягає у тому, що захист обвинуваченого організовує неявку адвокатів, нібито, з поважних причин. У випадку такої систематичності неявок адвокатів, що, відповідно, суттєво затягує судовий розгляд. Тому, у комплексі із іншими змінами, направленими на встановлення достатніх строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, пропонується внести зміни до статті 324 КПК України щодо уточнення підстави для відкладення судового засідання, а також у статтю 46 КПК України щодо уніфікації положень про максимальну кількість захисників», - зазначається в пояснювальній записці до проекту.

Так, вносяться зміни до статті 49 КК «Звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності». А саме, що давність не застосовується у разі вчинення тяжких та особливо тяжких корупційних злочинів вчинених в період дії воєнного стану.

Пропонується передбачити, що у разі вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину, перебіг давності зупиняється на період воєнного стану. У цих випадках перебіг давності відновлюється з дня припинення воєнного стану або скасування воєнного стану.

У КПК пропонується обмежити кількість адвокатів для захисту підозрюваного. А саме у статті 46 визначити, що одночасно брати участь у досудовому розслідуванні та судовому розгляді можуть не більше п’яти захисників одного підозрюваного, обвинуваченого.

Зі статті 219 КПК повністю виключити наступні норми:

Строк досудового розслідування обчислюється з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань або винесення постанови про початок досудового розслідування у порядку, встановленому статтею 615 цього Кодексу, до дня звернення до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності або до дня ухвалення рішення про закриття кримінального провадження.

Строк досудового розслідування з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань або винесення постанови про початок досудового розслідування у порядку, встановленому статтею 615 цього Кодексу, до дня повідомлення особі про підозру становить: 1) дванадцять місяців - у кримінальному провадженні щодо нетяжкого злочину; 2) вісімнадцять місяців - у кримінальному провадженні щодо тяжкого або особливо тяжкого злочину.

Передбачено, що встановлені ч. 3 ст. 219 КПК строки обчислюються з дня (години) повідомлення про підозру до дня (години) закриття кримінального провадження, звернення до суду з клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності, звернення до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, або до дня (години) ухвалення рішення про закриття кримінального провадження:

Нагадаємо, ч. 3 ст. 219 КПК установлює, що з дня повідомлення особі про підозру досудове розслідування повинно бути закінчене:

1) протягом сімдесяти двох годин - у разі повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального проступку або затримання особи в порядку, передбаченому частиною четвертою статті 298-2 цього Кодексу;

2) протягом двадцяти діб - у разі повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального проступку у випадках, якщо підозрюваний не визнає вину або необхідності проведення додаткових слідчих (розшукових) дій, або вчинення кримінального проступку неповнолітнім;

3) протягом одного місяця - у разі повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального проступку, якщо особою заявлено клопотання про проведення експертизи у випадку, передбаченому частиною другою статті 298-4 цього Кодексу;

4) протягом двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину.

Скасовується норма про те, що строк із дня винесення постанови про зупинення кримінального провадження до дня її скасування слідчим суддею включається у строки, передбачені цією статтею, крім випадків винесення такої постанови у порядку, встановленому статтею 615 цього Кодексу.

Порівняльну таблицю до законопроекту наводимо нижче.

Автор: Наталя Мамченко

Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Twitter, а також на нашу сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.