Велика Палата Верховного Суду розгляне справу екс-заступника голови Служби зовнішньої розвідки Сергія Семочко публічно

Велика Палата Верховного Суду 21 вересня вирішила заслухати справу Сергія Семочка в публічному форматі з викликом учасників. Наразі відповідна ухвала ВП ВС ще не опублікована в Реєстрі, втім, вже опублікована окрема думка судді ВП ВС Олександра Прокопенка (справа № 640/22970/19)

Як відомо, у 2018-2019 роках Сергій Семочко займав посаду першого заступника голови Служби зовнішньої розвідки України. У квітні 2019 року указом Петра Порошенка звільнений з посади.

У листопаді 2019 року Сергій Семочко звернувся до суду з позовом, у якому просив визнати протиправним та скасувати наказ т. в. о. Голови Служби зовнішньої розвідки про звільнення з військової служби та виключення його зі списків особового складу; поновити його на військовій службі за контрактом від 31 липня 2018 року в СЗР та відновити його у списках особового складу з дня звільнення; поновити на посаді першого заступника Голови Служби зовнішньої розвідки України з 13 квітня 2019 року; стягнути зі Служби грошове забезпечення за весь час вимушеного прогулу.

Шостий апеляційний адміністративний суд 3 лютого 2022 року рішення суду першої інстанції скасував та прийняв нове рішення про відмову в задоволенні позову.

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду ухвалою від 4 травня 2022 року відкрив касаційне провадження, але 13 грудня 2022 року передав цю справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду, оскільки, на думку КАС ВС, ця справа містить виключну правову проблему і «така передача необхідна для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики».

Ухвалами Великої Палати Верховного Суду від 19 січня 2023 року зазначену справу прийнято до розгляду, а 6 квітня 2023 року призначено її до розгляду в порядку письмового провадження без виклику учасників справи.

При цьому в ухвалі ВП ВС від 6 квітня 2023 року під час підготовки справи до касаційного розгляду встановлено, що представники позивача та відповідача заявляли клопотання про касаційний розгляд справи за їх участю, проте підстав для розгляду цієї справи в судовому засіданні не встановлено.

Однак у серпні 2023 року від представника позивача надійшло клопотання про розгляд справи в судовому засіданні за участю представника.

Велика Палата Верховного Суду 21 вересня 2023 року під час розгляду в порядку письмового провадження касаційної скарги Семочко більшістю голосів суддів дійшла висновку про наявність підстав для призначення справи до розгляду в судовому засіданні, про що постановлено ухвалу.

Суддя ВП ВС Олександр Прокопенко висловив окрему думку з приводу публічності розгляду справи Семочко.

Як зазначає суддя, відповідно до частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод однією з істотних гарантій справедливого судового розгляду є публічний судовий розгляд.

При цьому практика Європейського суду з прав людини з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах у контексті пункту 1 статті 6 Конвенції свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не в кожному випадку (рішення ЄСПЛ від 08 грудня 1983 року у справі «Аксен проти Німеччини» (Axen v. Germany, заява № 8273/78); від 25 квітня 2002 року у справі «Варела Ассаліно проти Португалії» (Varela Assalino v. Portugal, заява № 64336/01).

У випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, розгляд письмових заяв, на думку ЄСПЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник (в одній із зазначених справ) не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.

Також ЄСПЛ у рішенні від 26 травня 1988 року у справі «Екбатані проти Швеції» (Ekbatani v. Sweden, заява № 10563/83) зазначив, що якщо розгляд справи в суді першої інстанції був публічним, відсутність «публічності» при розгляді справи в другій і третій інстанціях може бути виправданою особливостями процедури в цій справі. Якщо апеляційна скарга стосується виключно питання права, залишаючи осторонь фактичні обставини справи, то вимоги статті 6 Конвенції можуть бути дотримані і тоді, коли заявнику не було надано можливості бути заслуханим в апеляційному чи касаційному суді особисто.

Суди першої та апеляційної інстанцій розглянули цю справу у відкритому судовому засіданні з повідомленням усіх учасників справи, а відтак відбувся її публічний розгляд.

«Бажання сторін у справі викласти під час публічних слухань свої аргументи, які висловлені ними у касаційній скарзі та у відзиві на касаційну скаргу, не зумовлюють необхідності призначення до розгляду справи з викликом її учасників.

На мою думку, Велика Палата Верховного Суду більшістю голосів дійшла помилкового висновку, перейшовши до касаційного розгляду справи № 640/22970/19 з письмового провадження у відкрите судове засіданняз повідомленням (викликом) учасників справи», - зауважив суддя ВП ВС в окремій думці.

Автор: Наталя Мамченко

Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Twitter, а також на нашу сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.