Як раніше писала «Судово-юридична газета», Європейський суд з прав людини 6 жовтня 2022 року у справі «Бантиш та інші проти України» констатував порушення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини у зв`язку з небезсторонністю суду з огляду на відсутність сторони обвинувачення, тобто, прокурора, під час розгляду справи про притягнення водія до адміністративної відповідальності.
Велика Палата Верховного Суду відмовилася переглядати рішення судів за заявою захисника, який посилався як на підставу для перегляду на вказане рішення ЄСПЛ.
При цьому у Великій Палаті вважають, що орган Національної поліції на стадії досудового оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення й так фактично виконує функцію обвинувачення.
Так, у постанові від 30 серпня 2023 року у цій справі №208/712/19 Велика Палата Верховного Суду вказала, що, на її думку, «повторний розгляд цієї справи не буде адекватним способом поновлення прав заявника».
«Немає жодних підстав вважати, що у 2023 році він надалі зазнає негативних наслідків притягнення його у 2019 році судом до адміністративної відповідальності у провадженні за відсутності самого заявника. Останній отримав справедливу сатисфакцію, яка є адекватним засобом захисту у цій ситуації. Порушення, яке встановив ЄСПЛ, є системною проблемою, виправлення якої можливе, зокрема, шляхом вжиття заходів загального характеру.
З огляду на те, що під час провадження у справі про адміністративне правопорушення ні сторона обвинувачення, ні сторона захисту не були присутніми, а суд розглянув справу за письмовими матеріалами, які надали сторони, рішення ЄСПЛ щодо заявника не спонукає до висновку про те, що допущене державою порушення Конвенції у цій конкретній ситуації поставило під серйозний сумнів результат оскарженого провадження на національному рівні», - висловили свою оцінку судді ВП ВС.
Слід зауважити, що, як раніше писала «Судово-юридична газета», у Верховній Раді вже з’явився законопроект 10002, яким пропонують запровадити обов’язкову участь прокурора в справах про нетверезе водіння. Втім, виникає питання, чи «вистачить» прокурорів в Україні для того, аби закрити участь в усіх подібних справах.
Що передбачає новий законопроект
22 вересня на виконання рішення ЄСПЛ «Бантиш та інші проти України» у парламенті з’явився альтернативний законопроект 10002-1 про внесення змін до Кодексу про адміністративні правопорушення. Його ініціаторами виступають Максим Павлюк, Дмитро Припутень, В’ячеслав Медяник та інші.
Вони пропонують законодавчо закріпити інститут адміністративно-деліктного обвинувачення в окремих категоріях справ про адміністративні правопорушення.
На відміну від основного проекту Закону 10002, що передбачає підтримання обвинувачення виключно з боку прокурора (на кшталт обов’язкової участі прокурора у справах про адміністративні правопорушення, передбачених статтями 172-4 - 172-9, 172-9-2 КУпАП), альтернативний передбачає більш комплексне рішення.
Так, пропонується обов’язкова участь під час розгляду справи в суді уповноваженої посадової особи, яка склала протокол про адміністративне правопорушення або уповноваженого представника органу, від імені якого було складено протокол, у випадку якщо відповідальність за зазначене правопорушення передбачена у вигляді оплатного вилучення, конфіскації, позбавлення спеціального права, адміністративного арешту або арешту з утримання на гауптвахті.
Одночасно прокурор за власною ініціативою має право вступити в справу за умови, що санкція за дане правопорушення передбачає позбавлення спеціального права, адміністративний арешт або арешт з утриманням на гауптвахті.
Уповноважена посадова особа, яка склала протокол або представник органу від імені якого було складено протокол та прокурор (у випадку його участі в справі) наділяються відповідними процесуальними правами (статті 250, 268-1 та 294 КУпАП), зокрема правом апеляційного оскарження постанов про повернення протоколу для належного оформлення або про закриття справи, виключно у випадку розгляду справ пов’язаних із притягненням до адміністративної відповідальності за керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції (стаття 130 КУпАП).
Законопроект містить зміни щодо законодавчого закріплення процедури повернення протоколів для належного оформлення до посадовим особам (органам) які їх склали.
«Слід зазначити, що такий порядок не передбачений КУпАП, але тривалий час застосовується судами під час розгляду справ про адміністративні правопорушення за аналогією із процедурою повернення обвинувального акту, у випадку невідповідності його вимогам статті 291 КПК відповідно до ч. 3 статті 314 КПК.
Свого часу Верховний Суд України постанові Пленуму ВСУ від 23 грудня 2005 року №14, визнав правильною практику тих суддів, які вмотивованими постановами повертають протоколи про адміністративні правопорушення, складені не уповноваженою на те посадовою особою або без додержання вимог статті 256 КУпАП для належного оформлення.
За даними ДСА, за 2020 рік суду повернули для належного оформлення 90 630 протоколів, 2021 рік – 74 980 протоколів, 2022 рік – 47 319 протоколів», - вказують автори.
Отже, законопроектом пропонується доповнити КУпАП статтею 278-1, що передбачатиме вичерпні підстави, строки та процесуальний порядок повернення протоколу про адміністративне правопорушення для належного оформлення.
Крім зазначеного, законопроект встановлює єдиний строк розгляду справ про адміністративні правопорушення – 15 діб, за винятком справ щодо порушень зафіксованих в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису). Наразі, відповідно до чинної редакції статті 277 КУпАП справи про адміністративні правопорушення повинні бути розглянути судами протягом однієї доби, що не дає можливість навіть завчасно повідомити особу, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Законопроект пропонує вирішити проблему закриття справ про адміністративні правопорушення внаслідок закінчення строку притягнення до адміністративної відповідальності (стаття 38 КУпАП) внаслідок постійного перенесення судами розгляду справи, через обов’язкову присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності (частина друга статті 268 КУпАП).
«Такий підхід є застарілим та колись був обґрунтований через: по-перше, невизначений строк адміністративного затримання (до розгляду справи в суді), по-друге, негайним набуттям законної сили постанови про накладення адміністративного стягнення у вигляді адміністративного арешту.
Але після рішень Конституційного Суду України від 11 жовтня 2011 року 10-рп та від 23 листопада 2018 року 10-р/2018 практична необхідність обов’язкової присутності особи під час розгляду справи є невиправданою та лише призводить до затягування процесу.
Так, за даними ДСА, у 2020 році за закінченням строків притягнення до адміністративної відповідальності, було закрито 121 665 справ про адміністративні правопорушення, що становить майже 17% всіх розглянутих справ судами, 2021 рік – 109 505 (14%), 2022 – 82 238 (13%)», - пояснюють автори.
Змінами до статті 268 КУпАП пропонується залишити обов’язкову присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності лише при розгляді справ про адміністративні правопорушення передбачених статтями 172-4 - 172-9 КУпАП.
Одночасно законопроект пропонує узгодити питання обов’язкового зупинення виконання постанов про накладення штрафу (за винятком штрафів, що стягуються на місці правопорушення), що передбачено ч. 2 статті 299 КпАП та положень Закону «Про виконавче провадження».
Одночасно законопроект передбачає окремі зміни щодо:
Автори додають, що Кодекс про адміністративні правопорушення в цілому є застарілим, але, незважаючи на зобов’язання Кабміну протягом одного року з дня набрання чинності Законом «Про дерадянізацію законодавства України» від 21 квітня 2022 року (тобто, до 7 травня 2023 року) розробити та внести на розгляд парламенту проект Кодексу про адміністративні проступки, ситуація не змінилася.
Автор: Наталя Мамченко
Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Twitter, а також на нашу сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.